Що ближче Вільнюський саміт, то більше загострюються пристрасті. І це зрозуміло: надто висока ціна питання. Але саме тому не можна допускати, щоб прагматизм поступався місцем емоціям. Угода про асоціацію з Євросоюзом — серйозний документ, що вимагає від нашої країни виконання жорстких зобов’язань. І рішення уряду про продовження процесу підготовки до її підписання видається логічним і цілком зрозумілим, про що йшлося у виступі Прем’єр-міністра Миколи Азарова у Верховній Раді 22 листопада (його текст опубліковано в номері «УК» за 23 листопада). У ньому докладно окреслено ті високі ризики, які в разі підписання угоди в нинішньому вигляді негативно позначилися б на економіці нашої країни.
Ті, хто зрозумів розпорядження уряду як відмову від євроінтеграції, за великим рахунком, помиляються. І публічні заяви Миколи Азарова на телеканалах на цю тему — яскраве підтвердження тому: «Ми націлені на інтеграцію з Європейським Союзом, ми націлені на підписання цієї угоди», — прокоментував днями свою позицію глава уряду в ефірі телеканалу «Інтер». Прем’єр заявив, що Київ має право прийняти рішення про припинення підготовки до підписання Угоди з ЄС для усунення спірних питань. До речі, реакція Євросоюзу на такий крок українського уряду не змусила себе довго чекати: його керівництво заявило, що підписання може відбутися і навесні 2014 року. З чого випливає, що європейці цілком розуміють прагматизм України.
Ну а що, як кажуть, у сухому залишку? І Президент, і уряд, і демонстранти на вулицях — за євроінтеграцію. Але одні доводять це на переговорах, а другі на площах, де логікою неможливо розвіяти жоден міф.
«Ода до радості» не повинна звучати в мінорі
ПОЗИЦІЯ
Українці виступають за євроінтеграцію
Оксана ГОЛОВКО
«Урядовий кур’єр»
З 1993 року цей твір німецького поета та історика Фрідріха Шиллера, покладений на музику самим Бетховеном, є гімном Євросоюзу. Будь-які його урочистості супроводжуються чарівними звуками цієї безсмертної музики. І наші громадяни небезпідставно хочуть частіше чути її на українських теренах.
«Українці — європейці, і Європейський Союз готовий підписати Угоду про асоціацію, щоб допомогти їм модернізувати країну», — написав міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський на своїй сторінці в Twitter.
«Наші зобов’язання модернізувати Україну непохитні, двері відкриті, вигідні для сусідів — незважаючи на риторику», — зазначає Єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле в своєму акаунті в Twitter.
Ці записи з’явилися в неділю увечері.
Зокрема Штефан Фюле також висловив надію на те, що якщо угоду не підпишуть на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі (28—29 листопада), то це можна буде зробити на саміті ЄС—Україна наступного року.
Європейський комісар зазначив: Києву було «чітко сказано», що після підписання Угоди про асоціацію фінансову допомогу Україні буде збільшено.
Брюссель обговорюватиме будь-які проблеми, пов’язані з Угодою про асоціацію з Україною, й у разі необхідності на основі взаємної домовленості до цього запросять третю сторону — сусідню країну. Таку позицію ЄС підтвердив представник Європейського комісара з питань розширення та європейської політики сусідства Пітер Стано.
Він наголосив: його інтерв’ю одному з телеканалів, у якому нібито йшлося про те, що Європейський Союз готовий обговорювати Угоду про асоціацію з Україною із Росією, неправильно переклали.
«Насправді я повторив нашу позицію, раніше озвучену представником Кетрін Ештон Майєю Косьянчич і Комісаром Фюле про те, що якщо в України є стурбованість, що Угода про асоціацію може вплинути на третю сторону, ми готові обговорювати це з українською стороною, і потім, якщо це необхідно, порушити це питання з третьою стороною, але тільки якщо це дуже специфічні питання. Таким чином, це не тристоронні консультації», — пояснив представник Єврокомісара.
«Сьогодні складно сказати, на чиїй половині поля м’яч»
Олег УСТЕНКО,
виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера:
— На мій погляд, українська сторона усвідомила можливість короткотермінових ризиків, які йдуть від напрямку Митний союз — Російська Федерація. Хоча не факт, що вона не знала про це раніше, та логіка, мабуть, була така: коли розраховували економічний ефект від Угоди про асоціацію, то вважали, що має бути приріст нашого експорту, бодай незначний, і ми мали отримати довгострокові вигоди, пов’язані з можливістю якісних змін інвестиційного клімату. Водночас фіксувалася картинка: Україну і Росію об’єднує Угода про вільну торгівлю в рамках СНД. Друга і четверта статті цієї угоди чітко кажуть, що сторони, які її підписали, як мінімум, не підвищуватимуть бар’єрів. А також беруть на себе зобов’язання понизити такі бар’єри, хоч і не вказано, в якій перспективі.
Українська сторона в це вірила і будувала свій аналіз на тому, що у цьому напрямку не буде змін. Однак реальне життя показало: очікування не справдилися. Ми бачили протягом останніх місяців активне зростання торгових бар’єрів з боку Російської Федерації. Частково об’єктивних, бо Росія впроваджувала програму імпортозаміщення (досить активно, протягом останніх п’яти років). Правда й те, що багато бар’єрів були необ’єктивними.
Значимість ризиків короткострокової перспективи при всьому усвідомленні довгострокової вигоди (не менш ніж за 5 років) змусила порушити питання про тимчасову паузу в переговорах. Український уряд хоче отримати розуміння того, що Митний союз і Росія не висуватимуть додаткових торгових бар’єрів. І природно, що українська сторона намагається знайти механізми компенсації своїх можливих втрат у цьому напрямку з боку ЄС. Шанси на те, що ЄС може дати подібного роду компенсатори (їх оцінюють у майже 2% втрат ВВП щорічно), зберігаються. Однак є побоювання, що не все так просто: на гроші ЄС претендують чимало країн-членів Євросоюзу. Звісно, у Брюсселя є програми на підтримку країн, які нещодавно стали членами ЄС. На ці програми виділяється близько 20 мільярдів доларів щороку. Однак цей бюджет давно розписаний, і ймовірність, що звідси можуть бути виділені додаткові кошти для третіх країн, зокрема для України, дуже низька. Ситуація сьогодні така, що навіть складно сказати, на чиїй половині поля м’яч.
Зобов’язання маютьбути симетричні
Лідія ШИНКАРУК,
завідувач відділу економічного зростання
і структурних змін Інституту економіки
і прогнозування Національної академії наук України:
— Рішення уряду про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом можу коментувати суто з економічної точки зору. Передусім, в угоді не прописано жодної адаптаційної програми для вітчизняних товаровиробників, аби наші товари відповідали європейським нормам і стандартам. Тож у разі створення зони вільної торгівлі наші виробники не зможуть конкурувати на ринку із «сильною» продукцією європейського походження. І насамперед це стосується українського ринку, з якого європейські товари посунуть вітчизняні, що може призвести до закриття виробництв.
Проте ситуація двоїста. З одного боку, в Євросоюзі проблеми з грошима: Європа ще не вийшла з рецесії, і що буде до кінця року — ще побачимо. А на адаптаційні програми потрібні значні кошти. З іншого боку, хто заважав нашим підприємцям та промисловцям протягом років незалежності модернізувати виробництво? А це необхідно робити у будь-якому разі, адже асоціація не є карт-бланшем для автоматичного технологічного поліпшення.
Але, у будь-якому разі, процеси, пов’язані з асоціацією та створенням зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, — це двосторонній рух. Якщо ми беремо на себе поглиблені зобов’язання, то й європейська сторона має взяти на себе такі самі поглиблені зобов’язання, зокрема щодо підтримки вітчизняного виробництва в процесі адаптації до норм, стандартів і технічних регламентів Європейського Союзу.
СПІЛЬНА ЗАЯВА
Керівники Європейського Союзу заявляють, що пропозиція підписання Угоди про асоціацію з Україною на Вільнюському саміті «Східного партнерства» все ще залишається на порядку денному, незважаючи на рішення уряду України призупинити підготовку до підписання угоди.
Як передає власний кореспондент УНІАН у Брюсселі, про це йдеться у спільній заяві президента Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу і голови Європейської ради Германа ван Ромпея.
«Пропозиція підписання беспрецедентної Угоди про асоціацію з глибокою і всеосяжною зоною вільної торгівлі — все ще на порядку денному. Це потребує політичної волі з боку українських лідерів, рішучих дій та значного поступу у виконанні умов, поставлених перед Україною у грудні 2012 року», — йдеться у заяві.
«Водночас, оскільки ми знаємо про зовнішній тиск, під який потрапила Україна, ми переконані, що короткотермінові міркування не повинні перекреслювати довготривалі переваги, які принесе це партнерство. Ми твердо не поділяємо російську позицію та дії у цьому зв’язку», — заявили керівники ЄС.
«Продовження міцних відносин з Європейським Союзом не відбувається за рахунок відносин наших східних партнерів з іншими їхніми сусідами — такими як Росія. «Східне партнерство» було започатковане як виграшна справа для усіх, і ми готові пояснити Російській Федерації обопільні вигоди та вплив від збільшення торгівлі з нашими партнерами», — зазначається у заяві.
Керівники ЄС також наголосили на двосторонньому характері Угоди про асоціацію, відкинувши пропозицію про тристоронні консультації у форматі ЄС-Україна-Росія, що було запропоновано урядом України.
Баррозу і Ромпей заявили також, що високо цінують виступи українців за європейську інтеграцію. «Українські громадяни знову продемонстрували в ці останні дні, що вони повністю розуміють історичну природу європейської асоціації», — йдеться у заяві.