Днями наша національна валюта гривня святкувала 20-річний ювілей. За ці роки вона йшла нелегкими шляхами, особливо болючими для неї видалися останні два роки, коли вона знецінилася фактично утричі.
Проте й сьогодні з вуст політиків, економічних експертів різного ∂атунку, зокрема із поважних світових інституцій, звучать невтішні прогнози її поведінки до зими 2016-2017 років. Багатьох із них на таке підштовхує серпнева девальвація гривні та більш «свіже» знецінення нацвалюти, яке відбулося на початку вересня.
«УК» спробував розібратися в цих питаннях і виробити консолідовану думку.
Іноземці — песимісти, а свої — оптимісти
За інформацією американської інвестиційної компанії Goldmen Sachs, ще наприкінці 2016 року (а можливо, й у листопаді) один американський долар коштуватиме 27 гривень, а в 2017-му (ближче до літа) цей показник значно знизиться і зупиниться на позначці 32.
Різні світові консалтингові компанії у прогнозах більше керуються так званими песимістичними сценаріями. Тому їхня оцінка інколи дуже відрізняється від прогнозів вітчизняних експертів. Це стосується і курсу гривні щодо найтвердіших світових валют.
Екс-консультант з питань розвитку банківського сектору Координаційної ради з питань політики фінансового сектору Кабінету Міністрів України Борис Кушнірук вважає: якщо не буде посилення впливу воєнного чинника у зв’язку з агресією Росії, то істотних коливань курсу національної валюти теж не станеться.
«Цей показник може не набагато піднятися (щодо долара чи євро. — Авт.) і з таким самим успіхом опуститися. Восени завжди зростає ділова активність, а з іншого боку — аграрний експорт. Цей чинник спонукає до притоку валюти у країну. Тож на мій погляд, гривня може перебувати на позначці 25,5 за долар. Проте цілком можливо, що ми повернемося до так званого коридору 24—25, який було закладено у прогнозі до державного бюджету на цей рік», — вважає він.
Нагадаємо, що згідно з бюджетною резолюцією на 2017 рік, яку затвердив Кабінет Міністрів України, середньорічний курс гривні до долара прогнозують на рівні 27,2. Тобто центральний орган державної влади заклав навіть більший курс, ніж той, який прогнозує Борис Кушнірук.
Не бачить причин для значної девальвації гривні й голова Комітету економістів України Андрій Новак: «Ці процеси штучні. Економічних причин для девальвації нацвалюти вже немає майже цілий рік. Адже три чинники, які формують курс, позитивні. По-перше, зовнішньоторговельний баланс збалансований. По-друге, є й торговельний баланс. Підтвердження цього — зростання золотовалютних резервів Нацбанку, які становлять 14 мільярдів доларів. І третій чинник — державний борг. Наша країна торік домоглася його реструктуризації та 20% списання. Тому цей чинник не тисне на гривню», — зазначає він.
Вплив державних облігацій та нерезидентів
Певне знецінення курсу гривні у серпні чимало експертів взагалі вважає провокуванням купівлі іноземними інвесторами валюти. За словами начальника відділу казначейських операцій банку «Форвард» Анни Танцюри, у серпні відбулося погашення облігацій внутрішньої державної позики, випущених п’ять років тому. На її думку, саме це і те, що 4,2 мільярда гривень перебували у нерезидентів, тобто в іноземних інвесторів, які, маючи великі гроші й можливість протягом п’яти днів закупити іноземну валюту на міжбанку, цим і скористалися.
Ще однією з причин зростання курсу долара експерти вважають виплати вкладникам збанкрутілих банків. Ідеться насамперед про банки «Хрещатик», «Фінанси і кредит», «Михайлівський» тощо. Голова правління «Вектор Банку» Вадим Березовик зазначає, що люди отримували компенсації за своїми депозитами і, не чекаючи довго або не залишаючи гроші вдома, прямували до обмінників та купували долари чи євро.
Що цей чинник негативно вплинув на курсоутворення, не вважає голова правління Індустріалбанку Михайло Букреєв. За його словами, населення України — не головний гравець на валютному ринку, а запаси гривень у нього недостатньо великі, щоб масово скуповувати валюту.
Чинників для падіння — безліч
Керуючий партнер юридичної фірми «Правовест» Гліб Сегида вважає, що курс нацвалюти, який було закладено у бюджетній резолюції, правильний і саме таким може бути протягом 2017 року, трохи збільшившись щодо долара та інших твердих валют.
«Про це можемо говорити з великою часткою впевненості. Адже, як на мене, існують й інші надто серйозні чинники впливу на нашу національну валюту. Так, у нашій країні дуже слабко відновлюється економіка. Я б назвав цей стан стабілізацією. На курс гривні негативно впливає експортна виручка, а її показники зменшуються. Це передусім пов’язано з поганою для нашого сільського господарства (це фактично основна експортно орієнтована галузь) зовнішньоторговельною кон’юнктурою ринків — значно знизилися ціни на зерно та інші товари. Не слід забувати, що все ще затримується надання чергового траншу кредиту від МВФ, якого ми очікуємо вже рік. А інвестори, дивлячись на цю проблему, не вкладають грошей у розвиток наших проектів. Нарешті чинник активнішої закупівлі газу напередодні опалювального сезону (а купуємо ми цей вуглеводень, як відомо, за валюту). Усе це негативно впливає на курс нацвалюти», — зазначає він.
Не слід забувати, що без чергового траншу МВФ підтримувати гривню та поповнювати золотовалютні запаси держави буде вкрай важко.
Щоправда, нещодавно міністр фінансів Олександр Данилюк зазначав, що, по суті, Міжнародний валютний фонд готовий до видачі грошей нашій державі. Та з огляду на те, що дотепер у нашій державі не було введено цивілізованого електронного декларування доходів чиновників (а це одна з причин, чому МВФ не поспішає надавати кредити), можна припустити, що ця інституція й надалі з цим не квапитиметься. Більше того, пан Данилюк заявив, що відсутність фінансування України МВФ може спричинити перегляд державного бюджету на 2016 рік у бік скорочення його видаткової частини.
Таке, на думку економічного експерта Вадима Гусленка, може призвести ще до одного негативного чинника — Нацбанк призупинить на певний час лібералізацію валютного ринку (змінить у гірший бік правила обміну валют для фізичних осіб, зробить більшою частку обов’язкового продажу валюти для імпортерів тощо). Це недобре впливатиме не лише на цей ринок, а й негативно позначиться на фізичних особах та бізнесі.
Невже і справді така песимістична картина поведінки національної валюти, яку підштовхнуть до зростання щодо долара чи євро всі описані вище чинники?
Можливо, посередині негативних та позитивних прогнозів може стояти думка аналітика Івана Нікітченка. Він переконаний, що в будь-якому разі валюта дорожчатиме значно повільніше, ніж збільшуватимуться темпи інфляції та заробітні плати. На його думку, в 2017 році за долар віддаватимуть до 26,5-27 гривень, проте це компенсується більшими статками та невеличким зростанням цін на товари та послуги. «Саме в 2017 році люди мають відчути позитивні зрушення — багатьом стануть доступними імпортні товари, а також закордонні поїздки, про які ще лише мріють», — резюмує він.
Від редакції. Думки експертів щодо поведінки гривні до кінця 2016-го та у 2017 році кардинально розділилися. Проте головний чинник її стабільності — відсутність бойових дій.
Другий чинник, який впливає на ці процеси, — надання МВФ чергових траншів. Без них утримати гривню буде важко. Не слід забувати, що без подальших реформ у країні національна валюта не приростатиме міцністю.