Повітряна тривога розбудила о 4-й. Суворий чоловічий голос у мобільному телефоні наполегливо радив пройти до найближчого укриття. Швидко одягнувся, взяв «тривожну валізу» (з початку повномасштабної війни вона в мене завжди напоготові) і спустився до підвального приміщення під будинком. Укотре похвалив себе за те, що виклав свій ердгешос (так німці називають цокольний поверх) з міцних бетонних блоків завширшки 60 сантиметрів. Тут ще 24 лютого 2022 року обладнав місця для сидіння, навіть лежання, на яких майже два тижні днювали й ночували щодня 20 дорослих та дітей торік наприкінці зими — на початку весни. У підвальному приміщенні заготовив про запас теплі речі, свічки, навіть питну воду. До слова, ніколи не подумав би, що вода в літровій банці може простояти прозорою, без жодного осаду понад рік. 

«Не нас, а вже ми б’ємо» 

Ховатися в підвалі від російських ракетних атак 2022 року доводилося часто. Особливо в лютому — квітні та з 10 жовтня і по 26 січня 2023-го, коли росіяни намагалися спочатку знищити нашу протиповітряну оборону, а потім — критичну інфраструктуру, завдаючи масованих ударів по паливно-енергетичному сектору, газорозподільчих станціях, інших важливих державних об’єктах. Потім, за словами командира зенітної ракетної бригади полковника Сергія Яременка, ракетні обстріли припинилися.

«росіяни відчули дефіцит крилатих ракет, використавши з початку повномасштабного наступу майже весь стратегічний запас, — розповідає Сергій Яременко. — Проте запланованого так і не досягли. У перші дні повномасштабної війни ворог, звісно ж, використовував свою технічну перевагу, б’ючи крилатими та балістичними ракетами по позиціях нашої ППО та аеродромах. Завдяки тому, що літаки було завчасно виведено з-під удару, українську авіацію вдалося врятувати. А ось штатні позиції протиповітряної оборони здійняти в небо було неможливо. Окремі ми попередньо вивели на заздалегідь підготовлені позиції, інші було пошкоджено внаслідок масованих ударів. Ми одразу почали відновлювати їх, ремонтуючи ЗРК в польових умовах і на прихованих базах. 

Офіцери ППО — це не лише командири. Вони мають інженерську освіту й спроможні працювати ремонтниками навіть у найскладніших умовах. Тож упродовж лютого — березня 2022 року підрозділи нашої зенітної ракетної бригади вийшли на ту бойову міць, яку мали до повномасштабної війни. А потім почали навіть нарощувати протиповітряні м’язи за допомогою країн-партнерів. 31 березня 2022 року відбувся останній наш бій з пілотованою авіацією ворога. І вже з 1 квітня жоден російський літак не заходив у зону відповідальності повітряного командування «Центр».

Згодом ворожа авіація обрала нову тактику: удари по Україні вона завдає дистанційно, бо рашистські льотчики не наважуються залітати у наш повітряний простір. Чому? По-перше, вони зазнали чималих втрат у перші тижні війни, думаючи, що українське небо — то легка прогулянка, а по-друге, завдяки зусиллям партнерів та відчайдушності наших людей українська ППО ставала сильнішою і втрати московитів у небі були неминучими. Тому тактична авіація і досі діє з-за поребріка чи лінії бойового зіткнення, а стратегічна — традиційно переважно з району Каспійського моря.

«Ракети, випущені з мурманської області рф, — веде далі Сергій Яременко, — ми вже зустрічаємо як належить. І є чим: з осені минулого року на озброєнні української ППО уже є німецький IRIS-T (дивізіон ЗРК IRIS-T із жовтня 2022 року встиг знищити понад 70 повітряних цілей в українському небі), норвезька вдосконалена ракетна система NASAMS (понад 120 цілей)». 

До речі, ця скандинавська країна поставила нам переносні зенітно-ракетні комплекси Mistral, які ефективно використовують на флоті. Українська протиповітряна оборона посилилися американськими зенітно-ракетними комплексами малої дальності AN/TWQ-1 Avenger на базі бронеавтомобіля HMMWV, французькою системою протиповітряної оборони Crotale, а також німецькими самохідними зенітними установками Gepard. І звісно, американські зенітні ракетні комплекси Patriot. За повідомленням командувача Повітряних сил ЗСУ генерал-лейтенанта Миколи Олещука, на бойовому чергуванні нині перебуває два дивізіони ЗРК Patriot.

«російський першотравневий будильник» 

Одне слово, рашисти вже не почуваються так вільно в українському небі. Але від своїх намірів знищити нашу державу вони не відмовилися. Будь-яка розвинена країна ніколи не перевищить ліміт ракет, що становлять стратегічний запас. У росіян же амбіції переважають здоровий глузд: на бездумні обстріли вони витрачають ракети, які коштують 6,5—11 мільйонів доларів. І вистрілюють по 100 та більше штук на день, як під час осінньо-зимових обстрілів. 

«Після певного затишшя у ніч проти 1 травня 2023 року росіяни знову вдалися до масованого обстрілу, — розповідає командир зенітно-ракетної бригади. — Після цього фактично жодна ніч не обходиться без повітряних тривог на всій території держави. Обстріли, щоправда, не характеризуються великою щільністю. Пам’ятаємо по 70—100 цілей, з яких 30—40 були на Київ, і ми всі їх збивали. 

Звісно, водночас із крилатими ракетами рашисти майже завжди використовують іранські безпілотники. Масовані атаки цих дронів ворог застосовує переважно вночі, щоб ми витрачали на їх збиття ракети, адже їх тоді важче виявити візуально і великокаліберним кулеметом збити непросто. Розвідувальні БпЛА ми не допускаємо до позицій наших ППО. На підльоті до Києва такі безпілотники фактично стовідсотково збивають».

Підрозділи зенітної ракетної бригади полковника Яременка готові нині до будь-якого перебігу подій і перебувають у постійному русі, тобто змінюють позиції. Воїни ППО намагаються прикрити небезпечні напрямки, випереджаючи дії супротивника. Після відбиття удару кожен комплекс приховано перегруповується і може бути під час наступної повітряної атаки вже в іншому місці. А населенню командир бригади радить не лякатися вибухів, коли працює ППО. А ось дотримуватися правил безпеки, берегти себе та рідних потрібно обов’язково. Ще й не знімати роботу ППО на телефон. 

В один із травневих днів столична міська військова адміністрація повідомила, що в повітряному просторі Києва було виявлено та знищено понад 30 ворожих БпЛА. 

«Ворог збільшує щільність повітряних атак Києва. За перші вісім днів травня рашисти здійснили їх чотири. Остання тривала понад 3,5 години. За попередньою інформацією, це були іранські баражуючі боєприпаси Shahed, які атакували столицю з різних напрямків. Дякуємо ППО! Укотре наші воїни відпрацювали на відмінно!» 

А ось окремі громадяни, хочеться вірити,  мимохідь перешкоджають. Захисники з мобільних груп ППО, яким ми з вами допомагаємо і які оберігають наш з вами сон, укотре звертаються із проханням не знімати й не розміщувати в інтернеті чи деінде роботу ППО. 

Це питання не вподобайок та переглядів, а безпеки та життів воїнів-зенітників, усіх українців. Комусь весело від крутого контенту, а воїнам з ППО невесело від того, що ви показуєте їхні позиції! 

Не такий страшний «кинджал»… 

Із великим задоволенням працюють нині зенітники бригади, які пройшли спеціальну підготовку для роботи на іноземній техніці. Ще б пак, навчатися на ЗРК Patriot відправили найвправніших. Вони вдвічі швидше оволоділи навчальною програмою, бо прекрасно розуміли, що вдома на них і самі ЗРК чекають побратими й уся Україна.

І сьогодні приємно зазначити, що навчання українців в американському штаті Оклахома було недаремним: уночі 4 травня Повітряні сили вперше успішно змогли перехопити російську аеробалістичну ракету Х-47М2 «Кинджал». А 16 травня 2023 року вони феєрично закріпили цей результат, знищивши одразу шість «Кинджалів» та десять ракет. 

1 грудня 2017 року після «успішних випробувань», як хвалилися кацапські вояки, комплекс «Кинджал» було прийнято на озброєння, він став на бойове чергування на аеродромах південного військового округу рф. Роль літака-носія, ще однієї гордості рашистів, виконував надзвуковий винищувач-перехоплювач далекого радіуса дії МіГ-31К. Після скидання в заданій точці ракета самостійно летіла далі з великою швидкістю, перевищуючи швидкість звуку вдесятеро та здійснюючи маневрування на всіх ділянках траєкторії польоту. Це, як стверджували московитські фахівці, дає їй змогу гарантовано долати всі наявні системи протиповітряної та протиракетної оборони. 

Про перший збитий «Кинджал» повідомляли американські ЗМІ. Його збив український екіпаж, який проходив підготовку на Patriot у штаті Оклахома. Тепер у московитів не буде впевненості, чи їхні гіперзвукові ракети досягатимуть мети, а ЗСУ стали першою армією у світі, яка зуміла збити аеробалістичну ракету зенітним ракетним комплексом Patriot. Він, додав речник Повітряних сил України Юрій Ігнат, «ніколи не працював з такими цілями, як X-47М2 «Кинджал». 

«Таких досвідчених, професійних, добре підготовлених бойових обслуг у нас має бути не менш як дві, — зазначає із задоволенням полковник Яременко. — Ми ж вчимося постійно й маємо по три обслуги, які несуть цілодобове чергування на бойовому посту. 

З початком повномасштабної війни чисельність підрозділів вдалося збільшити за рахунок поповнення — резервістам на підготовку вистачало одного-двох днів, і вони приступали до самостійної роботи. 

Особовий склад бригади знищив в українському небі з початку повномасштабної війни понад 400 повітряних цілей. Найважчі були перші дні, коли ми зазнали перших бойових втрат, психологічно до яких неможливо було підготуватися. Ми працювали в одній зоні із «привидами Києва», з якими важко навіть було встановити зв’язок. Над Києвом тоді фіксували по 20—30 ворожих цілей. А вже під час дистанційних атак на нашу інфраструктуру восени та взимку 2022-го, скажімо 15 листопада та 16 грудня, їх одночасно було 40 з різних напрямків.

Відзначилися всі військовослужбовці, але особливо хочу виокремити 13 підрозділ, командир «Вулкан». Цей дивізіон за рахунок тактично грамотних дій не зазнав жодного ушкодження і знищив у перші дні війни 30 літаків. 

Добрі слова скажу на адресу воїнів 21 підрозділу,  командир Герой України підполковник Сергій Побережець. Його зенітний ракетний дивізіон забезпечує прикриття важливих військових та інфраструктурних об’єктів держави. Під командуванням Сергія Побережця у квітні 2022 року було відновлено ракетну техніку дивізіону, який знищує ворожі повітряні цілі. 10 жовтня 2022 року, наприклад, під час масованого ракетного удару по території України підрозділ підполковника знищив чотири крилаті ракети та шість БпЛА типу Shahed-136 — майже половину цілей, що йшли на Київ. Жодна повітряна ціль не пройшла через зону ураження дивізіону».

Недооцінювати ворога не можна 

Розмовляючи із Сергієм Яременком, хотів почути від нього фахове пояснення, чому московити нерідко обстрілюють нелогічні, так би мовити, об’єкти. ЗМІ повідомляли, як випущена з літака ракета Х-29 класу «повітря — поверхня» вартістю 200 тисяч американських доларів, призначена для знищення залізобетонних споруд, мостів, кораблів та підводних човнів у надводному положенні, знайшла свою ціль — екотуалет на приватному городі поблизу міста Гуляйполе Пологівського району Запорізької області. Подібна споруда постраждала внаслідок ракетної атаки на півдні Одеської області. Тепер відпочивальникам на одному із пляжів доведеться справляти потреби… в морі, бо пляжний туалет загинув смертю хоробрих у нелегкій боротьбі з російською ракетою. Командир зенітної ракетної бригади на це посміхнувся, але потім цілком серйозно заявив, що судити про ворога по таких епізодах не слід. І недооцінювати його теж. 

«Дехто стверджує, що росіяни запускають ракети та «шахеди» навмання, — додав він. — Я б так не сказав. У московитів, на мій погляд, є певні проблеми. Тому чимало ракет та БпЛА влучають не у військові, як заплановано, а в цивільні об’єкти. 

Я проаналізував деталі уманської трагедії: те, що побачив, засвідчило про помилки, яких московити припустилися під час планування траєкторії польоту ракети. Витрачати дорогі ракети на невійськові об’єкти лише для того, щоб залякати? Нас уже цим не зламаєш, і ворог це добре розуміє».

Україна повільно, але неухильно переходить на техніку натовських стандартів. Сергій Яременко впевнений, що повністю закрити небо над Україною вдасться нескоро, але нині визначено важливі державні, об’єкти критичної інфраструктури, міста першої категорії, гідро- та атомні електростанції тощо. Їх потрібно убезпечити від повітряних та інших атак передовсім. Звісно, було б непогано, якби не один, а два чи три комплекси перекривали певну зону в радіусі.

Але це можуть собі дозволити лише багаті країни (наприклад Японія, яка має ЗРК Patriot 200 комплексів). 

«Основа нашого ППО нині — це зенітні ракетні комплекси, розробки 1970-х, виробництва 1980—1990-х років, — каже командир бригади. — Ми ними боролися на початку повномасштабної війни з російськими ракетами 2010—2020 років випуску, які мали високі маневрені можливості, могли летіти на малих висотах, ставити нам різноманітні перешкоди, вистрілюючи хибні цілі. 

ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГА

Увечері того дня, коли був написаний цей матеріал, прочитав повідомлення головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного та Повітряних сил про знищення 23 з 25 крилатих ракет. Йшлося про те, що о 22.00 ворог випустив вісім крилатих ракет «калібр» з носіїв у Чорному морі в напрямку східних регіонів країни. Усі вісім знищено силами та засобами ППО повітряного командування «Схід». Уже ближче до 4.00 окупанти здійснили пуски 17 крилатих ракет повітряного базування Х-101/Х-555 з літаків стратегічної авіації — чотирьох Ту-95 мс із каспію. Силами та засобами протиповітряної оборони повітряного командування «Центр» знищено 14 крилатих ракет, ще одну — в зоні відповідальності повітряного командування «Південь». Напередодні ж рашисти навмисно задіяли велику кількість Shahed, щоб виявити та максимально виснажити ППО Києва. Але, як і на фронті, плани агресора провалилися. Випущені крилаті ракети не досягли цілей. 

Протиповітряна оборона столиці знову спрацювала чудово. У повітряному просторі навколо Києва було виявлено і знищено майже півтора десятка ворожих повітряних цілей. Жодна не влучила. 

Дякуємо нашій ППО за збережені життя! Україна знову вистояла і вистоїть у майбутньому!