Міністр палива
та енергетики України
Юрій БОЙКО
Відомо, що енергетичний комплекс держави є одним із головних локомотивів економіки. Від нього залежить, з якою швидкістю вона розвиватиметься. Зрештою, тут переплелися соціальні, економічні та політичні складові суспільного життя. Про те, яка нині ситуація в енергетиці, про перспективні проекти і реформи "Урядовий кур'єр" попросив розповісти керівника головного енергетичного відомства держави Юрія Бойка.
- Юрію Анатолійовичу, як проходитимемо зимовий опалювальний сезон? Проблеми будуть?
- Усі підприємства, що входять до сфери управління Мінпаливенерго, на початок опалювального сезону були повністю підготовлені для його проведення. У підземні сховища закачано близько 14,4 млрд куб. метрів газу, що повністю забезпечує потреби України протягом осінньо-зимового періоду. На жаль, головною проблемою для нас залишається рівень розрахунків підприємств теплоенергетики за спожитий природний газ. Уряд вживає всіх можливих заходів для поліпшення ситуації, і частково нам це вдалося, але до ідеалу ще досить далеко.
- Вітчизняні морські нафтогазові шельфи. Їхній розвиток, що є складовою цього процесу - політика чи економічна доцільність?
- Політика вже давно стала невід'ємною частиною нафтогазового сектору української економіки. Навіть більше, іноді політичні пристрасті останніх років зводили нанівець усі зусилля щодо розвитку нафтогазових родовищ, що розташовані на Чорноморсько-Азовському шельфі. За радянських часів українські морські шельфи не розглядалися як занадто перспективні. Розроблялися суто для забезпечення газом Кримського півострова. Найбільший видобуток зафіксовано у 1986 році обсягом 1,14 млрд куб. метрів. За часи незалежності України цей рекордний показник вдалося повторити лише в 2006 році, коли "Чорноморнафтогаз" видобув 1,2 млрд кубів.
У питаннях залучення іноземних інвесторів завжди було забагато політики та популізму. Ми оцінюємо ситуацію реально: обсяги існуючих на українському шельфі покладів вуглеводнів є не найбільшими в світі, але ними цікавляться великі нафтогазодобувні компанії.
Залучення інвестицій у розробку шельфу - це можливість отримання власного джерела нафти та газу на кілька десятиліть, яке, при розсудливому використанні, дасть можливість задовольнити до 50% потреб України у вуглеводневій сировині. Наприклад, Україна має 14 ділянок на Чорноморсько-Азовському шельфі.
Скажімо, Прикерченська ділянка Чорного моря. Прогнозні мінімальні видобувні ресурси ділянки становлять 100 млн тонн нафти, 290 млрд куб. м газу та 36 млн тонн конденсату. Структура Паласа. За даними МЗС України 2/3 структури міститься на території України. Розрахункові видобувні ресурси газу - 158 млрд куб. м, нафти - 46,2 млн тонн.
На сьогодні Мінпаливенерго спільно з Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" розробили та подали до Кабінету Міністрів України концепцію освоєння вуглеводневих ресурсів української економічної зони Чорного та Азовського морів на період до 2019 р. Сподіваюсь, найближчим часом це питання буде вирішено.
- Нафтопровід Одеса - Броди, аверс чи реверс, що вигідніше?
- Беручи до уваги міжнародні дослідження перспектив розвитку ринку нафти в Європі, а також збільшення обсягів видобутку нафти у Каспійському регіоні, проект транспортування нафти до європейських споживачів за маршрутом МНТ "Південний" - Одеса - Броди - Плоцьк (проект ЄАНТК) має стратегічне значення не тільки для України, а й для Європи.
Водночас будь-який трубопровід, чи нафтовий, чи газовий, має працювати. Для цього потрібно, щоб система, по-перше, була завантажена, а по-друге, ми повинні мати гарантії щодо обсягів її завантаження в наступні роки. Рентабельність роботи нафтопроводу Одеса-Броди буде досягнуто при прокачуванні не менш ніж 10 млн тонн нафти на рік.
Сьогодні ми маємо кілька варіантів його завантаження. Поряд з існуючим варіантом роботи системи в реверсному режимі для прокачування російської нафти є пропозиції від Білорусі щодо транзиту венесуельської нафти обсягом до 5 млн. тонн на рік та пропозиції Азербайджану щодо постачання в Україну до 8 млн тонн нафти на рік у режимі аверсу. Якщо вони будуть підкріплені певними строковими контрактами, які гарантуватимуть зазначені обсяги прокачки протягом кількох років, це стане економічним підгрунтям для роботи нафтопроводу Одеса-Броди в аверсному режимі.
- Якість вітчизняного бензину і дизпального. Коли перейдемо на світові стандарти і що для цього треба зробити?
- Моніторинг ситуації на вітчизняному ринку пального протягом останніх двох років, на жаль, дав невтішні результати. У зв'язку з фінансово-економічною кризою 2008-2010 років українські нафтопереробні підприємства не повною мірою виконали роботи з модернізації та реконструкції виробничих потужностей. Зокрема, із семи основних виробників нафтопродуктів повністю готове до переходу на виробництво бензинів підвищеної якості тільки ЗАТ "ЛИНІК".
У такому разі, припинення дії чинного нині державного стандарту якості пального з першого січня 2011 призведе до зупинки шести вітчизняних НПЗ. Наслідком стане втрата робочих місць, підвищення соціальної напруги в регіонах, де розташовані нафтопереробні підприємства, втрата джерела значних надходжень до місцевих та державного бюджетів. Також на ринку зросте частка нафтопродуктів імпортного виробництва.
Враховуючи викладене, Міністерство палива та енергетики обгрунтувало перед урядом перенесення розгляду та прийняття проекту розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження плану заходів щодо підвищення ефективності контролю за якістю нафтопродуктів на 2010-2011 роки".
- Співпраця з РФ в атомній енергетиці. Вона буде паритетною чи ми, можливо, втратимо певні свої позиції?
- Ми вже співпрацюємо суто на паритетних засадах. Основні напрями співробітництва лишаються незмінними: створення в Україні виробництва ядерного палива для реакторів типу ВВЕР-1000 за російськими технологіями; узгодження умов кредиту та надання фінансування з боку РФ для будівництва 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС; оцінка активів підприємств та організацій України та Росії, що плануються до інтеграції.
Вся підготовча робота за цими напрямками має бути завершена до кінця поточного року.
- Тристороння співпраця в експлуатації ГТС. Коли від слів перейдемо до діла?
- А хто сказав, що реалізація проектів щодо модернізації української ГТС була призупинена? Переговорний процес достатньо складна річ, що включає в себе не тільки суто економічні або газові аспекти. Йдеться про міжнародну дипломатію вищого рівня.
Щодо конкретних кроків - можу сказати, що наразі НАК "Нафтогаз України" проводить підготовку пріоритетного проекту "Реконструкція лінійних споруд газопроводу "Уренгой-Помари-Ужгород", термін реалізації якого має тривати три роки, вартість - 308 млн дол. США.
Під час п'ятого засідання групи технічної координації Європейський Союз та міжнародні фінансові інституції загалом погодили цей проект, одночасно ЄБРР та ЄІБ будуть розглядати його подальше фінансування. Окрім того, здійснюється підготовка "швидких" проектів у рамках інвестиційного проекту "Модернізація та реконструкція магістрального газопроводу "Союз".
Також ми очікуємо відповіді від комісара Європейського Союзу з питань енергетики Г. Оттінгера, до якого ми звернулися наприкінці жовтня з проханням надати інформацію з приводу обговорення ним з російською стороною питання тристороннього формату співпраці з модернізації ГТС України.
- Чи існують вже оцінки з боку європейських енергетичних інституцій результатів реформування вітчизняного енергетичного сектору?
- 19 листопада пройшло засідання Енергетичної ради на рівні міністрів Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки. У підсумковій заяві було надано високу оцінку нашим зусиллям щодо формування стабільного, прозорого та ефективного енергетичного ринку в Україні.
Зокрема, серед головних кроків відзначено прийняття Закону про засади функціонування ринку природного газу (липень, 2010), приведення внутрішніх тарифів на газ до ринкових умов (серпень, 2010) і підписання Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства (вересень, 2010).
Окрім того, за результатами засідання робочій групі з Енергетичної безпеки доручено продовжити тісні контакти з Україною для підтримки українського уряду у питаннях реформування вітчизняного паливно-енергетичного комплексу.
- Закордонні проекти міністерства палива та енергетики. Що маємо і що досягли?
- На сьогодні триває реалізація кількох нафтогазових проектів, зокрема фахівцями НАК "Нафтогаз України" - у Єгипті, Арабських Еміратах, Алжирі, Лівії та Північній Африці. Найвдалішою можна вважати нашу роботу в Єгипті. Протягом поточного року фахівці вітчизняного "Нафтогазу" вже видобули перші 100 тисяч барелів (13,5 тис. тонн) нафти з родовища Gharadіg у рамках реалізації проекту з освоєння запасів вуглеводнів концесійної ділянки Алам Ель Шавіш Іст (Alam El Shawіsh Еаst) на території Західної пустелі Арабської Республіки Єгипет.
Після введення в експлуатацію родовища HG на повну потужність до кінця року планується видобувати до 3000 барелів нафти та 100 тис. куб. м газу на добу з подальшим збільшенням цих показників до 8000 барелів нафти та 350 тис. куб. м газу на добу. Загалом, унаслідок пошуково-розвідувального буріння на нафтогазоперспективних структурах Єгипту відкрито п'ять родовищ вуглеводнів. Сумарні запаси нафти та газу цих родовищ оцінюються у 10 млн тонн умовного палива.
Реалізація всіх цих планів значно підсилить енергетичну безпеку України.
Віталій ЧЕПІЖКО,
"Урядовий кур'єр"
ДОСЬЄ "УК"
Юрій БОЙКО. Народився 9 жовтня 1958 року у м. Горлівка Донецької області. У 1981 році закінчив Московський хіміко-технологічний інститут ім. Д. Менделєєва (інженер, хімік-технолог); у 2001 році - Східно-Український університет (інженер-економіст). Пройшов трудовий шлях від майстра Рубіжанського хімічного заводу "Зоря" до голови правління НАК "Нафтогаз України" та міністра палива та енергетики.