Головний
лікар
Київської обласної лікарні N 2
Володимир ЄЛАГІН
У віддаленому селі розмовляли двоє.
- Остання надія на Єлагіна, піду до нього...
- Давно треба було. Він людина, яка нас розуміє, бо сам пройшов чорнобильське пекло. Я бачив його в роботі там, у зоні. Якщо читав, як хірург Амосов працював у фронтовому госпіталі, то робота Єлагіна у Поліському, коли туди евакуювали Прип'ять, була подібною... Таким він і залишився.
Володимир Єлагін працював і працює не за страх, а на совість. Він хотів бути справжнім лікарем. Тому на роботу попросився у найвіддаленіший район Київської області, який потім став епіцентром світової події. В Поліському працював з 1984 року. Коли вибухнув реактор, не розгубився, а повівся як професіонал найвищого рівня.
Як книга в житті допомогла
- Володимире Володимировичу, отже Поліське, 26 квітня 1986 року. Якою була перша реакція молодого терапевта?
- Подумав: "Чим це може загрожувати населенню і що я, лікар, маю робити?" Оскільки самонавчання - мій життєвий принцип, одразу звернувся до спеціальної літератури. Вже зранку в районній лікарні видавали йодопрепарати для профілактики можливих ускладнень після вибуху.
- Час показав, що вчинили правильно і оперативно. Що було далі?
- У Поліське евакуювали Прип'ять. Медперсонал райлікарні не спав по кілька діб. Витримали. Коли на допомогу приїхали лікарі й медсестри практично з усього Радянського Союзу, стало легше.
- Розумію, пережито багато, згадувати важко. Вибачте, що доводиться ворушити те, що болить. А що саме найчастіше спливає в пам'яті?
- Багато чого пригадується. Найбільший слід, мабуть, залишився від того, як готували і відправляли літаками обпалених радіацією ліквідаторів у Москву. Ситуація справді була фронтовою.
- Ви вже давно не терапевт районної лікарні. Нині очолюєте Київську обласну лікарню N 2, яка обслуговує ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Багато років відповідаєте не лише за себе. Досвід роботи у Поліському допомагає?
- Однозначно. Там пройшов як фахові, так і моральні уроки. Я бачив людей у горі. Тепер їх розумію і хочу підтримати. Проблеми зі здоров'ям були, є і загострюються. Його забирає не лише радіація, а й стрес, пережитий евакуйованими. Тому в лікарні надаємо допомогу і їм.
Лікарня їде до пацієнтів
- Розкажіть, будь ласка, про лікарню.
- Щороку через поліклініку проходить в середньому понад 200 тисяч людей, понад 7 тисяч мають змогу пролікуватися на стаціонарних ліжках. Чимало хворих бере на себе денний стаціонар. Лікарня спрямована на сучасне обстеження, поліпшення здоров'я учасників ліквідації наслідків аварії на
ЧАЕС та постраждалих І-ІІ-ІІІ категорій, інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, воїнів-інтернаціоналістів. У стаціонарі розміщено 200 ліжок, поліклініка за день приймає 850 хворих.
І поліклініка, і стаціонар укомплектовані сучасною медичною апаратурою виробництва провідних закордонних фірм. У лікарні проводять різні складні операції - лапароскопічне видалення жовчного міхура, кіст яєчників, фіброматозних вузлів. Безболісно проводиться дроблення каменів у сечовивідних шляхах при сечокам'яній хворобі. Гемороїдальні вузли видаляються ультразвуковим скальпелем. Всі новації годі й перелічити. Їх забезпечують кваліфіковані кадри.
- А якщо хворий з віддаленого села не може приїхати в Київ?
- У лікарні постійно працює виїзна форма обслуговування населення. Адже люди стали більше хворіти, контингент чорнобильців старіє, багато кому вже важкувато та й дорого до Києва добратися.
- Для збереження здоров'я багато важить його профілактика. Як це враховується?
- Найпершим пріоритетом роботи ми визначили діагностування та лікування хворих з гарантованими якістю і результативністю. Це дає змогу поліпшувати здоров'я людей, подовжувати тривалість їхнього життя. Вважаю, що в цьому ми вже маємо певні позитивні результати. Хоча на досягнутому не зупиняємось, намагаємось і далі застосовувати в своїй роботі всі позитивні новації.
Страхова медицина - справі помічник
- А тому активно впроваджуєте страхову медицину?
- Так. На цьому шляху маємо певні напрацювання. В нашій лікарні не беруть ніяких благодійних внесків - заклад утримується за кошти бюджету й зароблені колективом. Так, саме зароблені персоналом. У колективній угоді чітко розписано, хто і скільки може заробляти, куди і на що йдуть страхові внески. Кожен лікар отримує, окрім своєї зарплати, ще додаткову, іноді досить солідну за діагностування і лікування хворих, що йдуть по страховій лінії. І таких у нас багато. Бо про лікарню вже знають не лише в Україні, а й в інших державах.
Бюджетні кошти повністю задовольнити нас не можуть, от ми й шукаємо і вже достатньо професійно знаходимо інші способи виживання. В угоді, про яку я сказав, розписано також, скільки можуть отримувати у вигляді премії медсестри, лаборанти, сантехніки, прибиральниці... Всі заробляють. Бо ж усі беруть участь у складному лікувальному процесі. За рік завдяки розвитку страхової медицини заробляємо до 12 млн грн. Половина з них іде на те, щоб перекрити нестачі по бюджету. Саме життя примусило нас шукати шляхи не просто виживання, а нормального існування, умов роботи, її оплати, гідних умов перебування у нас хворих людей, гарантовано успішного їх лікування. Причому плани з лікування прикріпленого контингенту ми виконуємо повністю, а страховою медициною займаємося додатково.
- На останніх парламентських слуханнях, присвячених ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з тривогою йшлося про те, що простежується зростання передчасних смертей від серцево-судинних захворювань. В області ця тенденція теж має місце?
- Так. Якщо в Україні їх частка становить 63% від усіх причин смертності, то в Київській області - 68%.
- І при цьому в області немає кардіохірургічного центру.
- На жаль. Тому наша лікарня виступила з ініціативою створити його на власній базі, щоб об'єднати в одному закладі надання всіх видів високоспеціалізованої медичної допомоги хворим на серцево-судинні недуги. В області кардіохірургічна служба є слабкою ланкою. І цю ситуацію слід кардинально змінити. Територія, на якій розташована наша лікарня, це 6 га. Тож є можливість прибудувати кардіохірургічний корпус, де можна розмістити 20 ліжок та три операційних. Новий медичний заклад зможе проводити коронароангіографію, ангіопластику і стентування коронарних судин, імплантацію штучних водіїв ритму, електрофізіологічні дослідження серця, МРТ-дослідження серця, діагностику і сучасне лікування хворих на гострий інфаркт міокарда з використанням тромбоемболічної терапії та методів інтервенційних втручань.
Планується, що новий медичний заклад матиме 600 квадратних метрів площі, його орієнтовна вартість - близько 30 млн грн. Знаючи, що ці питання неможливо вирішити одночасно, враховуючи скруту в Київській області на сьогодні в економічно-фінансовій сфері, ми запропонували розв'язати їх десь років за 2-3, почавши з проектування та побудови корпусу, закупівлі обладнання, підготовки кадрового потенціалу. До речі, проект уже виготовлений, є відповідні дозволи КМДА, проведено розгляд на містобудівній раді, де отримано позитивний висновок, узгоджено "Генеральний план розвитку Подільського району", де розташований наш медичний заклад.
Головне, як мовиться, почати, тож саме це ми й робимо. І я переконаний, що кошти знайдуться, та й ми осторонь не стоятимемо. І вже максимум через три роки такий корпус буде. Тож жителям нашої області, яка чи не найбільше постраждала від наслідків аварії на Чорнобильській атомній, не доведеться шукати допомоги деінде чи проситись до інших профільних лікарняних закладів - необхідну допомогу ми надаватимемо на місці.
OФІЦІЙНO
Узагальнення даних життєвої статистики свідчать, що за час після катастрофи відбулося повсюдне зростання смертності населення із середньорічними темпами приросту в межах 0,28-0,43%. На радіоактивно забруднених територіях рівні смертності диференціюються за зонами: найбільші вони у 2-й та 3-й. У структурі причин смерті населення радіоактивно забруднених територій відбулося статистично вірогідне зростання смертності, зумовленої соматичними захворюваннями, у першу чергу хворобами системи крово-обігу.
Середньорічні темпи приросту смертності від новоутворень значно вищі у радіоактивно забруднених Київській, Житомирській і Чернігівській областях.
Ефективний медичний захист постраждалих на майбутні роки і десятиліття потребує розробки і затвердження чіткої національної програми ліквідації медичних наслідків катастрофи, проект якої ще й дотепер не затверджений Кабінетом Міністрів та Верховною Радою України.
Доцільно продовжити вдосконалення системи медико-санітарного забезпечення і соціального захисту населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської аварії, приділяючи особливу увагу контингентам пріоритетного медичного спостереження.
Необхідно продовжувати моніторинг медичних, демографічних наслідків та особливостей біологічного старіння постраждалого населення, враховуючи очікуване збереження тенденцій до збільшення захворюваності на хвороби, що зумовлюють високі рівні інвалідності та смертності.
(З Національної доповіді України: "20 років Чорнобильської катастрофи - погляд у майбутнє")
ДOСЬЄ "УК"
Володимир ЄЛАГІН. Народився 23 жовтня 1959 року в місті Магнітогорську Російської Федерації. Закінчив Запорізький медичний інститут і Київський державний торговельно-економічний університет. У закладах охорони здоров'я Київської області працює з 1983 року. З квітня 2005-го очолює Київську обласну лікарню № 2. Доктор медичних наук. Заслужений лікар України. Депутат обласної ради трьох скликань.