Голова Чернівецької обласної
державної адміністрації
Михайло ПАПІЄВ
Уявімо потяг, де при посадці квиток пред’являти необов’язково. Вже в дорозі з’ясовується, що третина пасажирів вскочила «зайцем». Але замість того, щоб змусити їх оплатити проїзд, контролер вирішує «взяти касу» за рахунок тих, хто з квитками, і тут же підвищує вартість квитка. Законослухняні пасажири мовчки виймають гроші. Наступного разу «зайцем», ясна річ, їде кожний другий — і проїзд дорожчає удвічі. Надто чесні знову покірливо платять — за себе, за надто розумних і пільговиків. При цьому ніхто не знає, скільки всього пасажирів, чи справні у потяга гальма і який взагалі його техресурс.
Ми всі в тому потязі. І всі розуміють: треба терміново змінювати правила гри. На що саме і яким чином? На ці питання якраз і відповість досвід розробки та впровадження в Чернівецькій області інтегрованої інформаційно-аналітичної системи регіонального управління, яка в перспективі має стати загальною в країні діючою моделлю системи електронного урядування. Пілотний проект, який відпрацьовується на виконання постанови Кабінету Міністрів і за дорученням Президента України, дасть змогу також істотно підняти ефективність надання адміністративних послуг.
Похибка у 100 мільйонів
Ніщо так яскраво не свідчить про реальний стан економіки, як ситуація на ринку праці. Торік Чернівецька обласна державна адміністрація провела ретельний аналіз трудових ресурсів краю на основі звітних даних обласних відділень різних соціальних фондів та територіальних органів виконавчої влади. З’ясувалося, зокрема, що лише 34% населення, зайнятого економічною діяльністю, офіційно працюють і отримують заробітну плату. Ще 26% перебувають у «сірій» економіці — з частковим приховуванням реальної зайнятості. Решта 40% сховалися в абсолютній економічній «тіні».
— А все через те, що фіскальні органи фактично контролюють тільки ту частину економіки, суб’єкти якої подають офіційну звітність, — коментує ситуацію голова Чернівецької ОДА Михайло Папієв. — Саме низька ефективність державної облікової політики призводить до значної тінізації зайнятості та заробітної плати. Окрім того, це послаблює захист прав найманих працівників, спричинює втрату контролю з боку держави над процесами у суспільно значущих секторах національної економіки. Звідси — колосальний тіньовий сектор, хибна податкова політика, шалений дефіцит бюджету Пенсійного фонду та невгамовна корупція.
— Що породжує такий стан справ і до чого це може призвести?
— У державі відсутня реальна облікова картина. Причина — в дефіциті цілісної об’єктивної інформації. Держава, по суті, управляє тим, що є у відомчих базах даних. Не облікована ж частина ресурсів і економіки взагалі випадає з її поля зору. До цього призвела неспроможність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що відповідають за інформаційну, фіскальну, бюджетну політику, забезпечувати ефективну міжвідомчу взаємодію, а також їхнє невміння або небажання розвивати власні інформаційні системи, виходячи зі спільних державницьких позицій. Сьогодні в країні діє 278 відомчих баз даних. Але почасти вони суперечать одна одній, не створюють цілісної інформаційної картини і не дають можливості приймати ефективні управлінські рішення.
Ми зіставили звітні дані територіальних представництв Державної податкової служби, Пенсійного фонду, соціального страхування, МНС, Держкомстату та інших органів виконавчої влади у нашій області. І побачили, що відсутність поточного обміну інформацією між відомствами на горизонтальному рівні дає суттєве розходження в таких базових показниках, як фонд оплати праці, число суб’єктів господарювання, кількість створених ними робочих місць. Приміром, за податковою звітністю фонд оплати праці у 2009 році перевищував показники Пенсійного фонду повсюди на понад 100 млн грн. Зрозуміло, це стосується не тільки Буковини. Так скрізь.
У підсумку замість рівномірного і регульованого розподілу фіскального навантаження серед усіх суб’єктів економічної діяльності маємо жорстку податкову політику в тій частині економіки, яка не хоче чи не може сховатись у «тінь». Наслідок — погіршення позитивної динаміки розвитку національної економіки. Замість підвищення гарантій та захисту прав найманих працівників стимулюється тіньова зайнятість, зарплата в конвертах і зростає реальна загроза масових злиднів, коли працюючі нині громадяни вийдуть на пенсію. Замість ефективної пенсійної реформи — скорочування пенсійних виплат з утратою довіри з боку всього суспільства до дій влади. Дефіцит бюджету Пенсійного фонду, невиплати «чорнобильцям», малі зарплати у бюджетників, глухий кут пенсійної реформи і програм підтримки вітчизняного виробника — ось наслідки такої політики.
Приємна для області подія — введення в експлуатацію газопроводу-відводу високого тиску. Фото з архіву облдержадміністрації
Урядування в стилі хай-тек
— Михайле Миколайовичу, ви багато років очолювали Міністерство праці і соціальної політики, тому ця ситуація для вас — не новина. Чи є практичні наслідки аналізу ресурсної бази Буковини, проведеного рік тому з вашої ініціативи вже як голови Чернівецької облдержадміністрації?
— Найперше зазначу, що за січень-листопад з області до державного та місцевих бюджетів надійшло податків, зборів і обов’язкових платежів в сумі 2,588 млрд грн, а це у 1,5 раза більше, ніж торік. Частка тіньового обігу в економіці області починає скорочуватись. Це ще раз доводить, що значний резерв економічного і соціального розвитку і області, і країни — в удосконаленні системи державного управління, а саме — механізмів взаємодії державних органів та алгоритмів ухвалення адміністративних управлінських рішень.
— Отож, як домогтися необхідного рівня якості роботи державного апарату?
— За нинішнього високого розвитку інформаційних технологій це в прямому сенсі — справа техніки. Якщо, звичайно, припинити розуміти під інформатизацією органів влади укомплектування кабінетів кавоварками з програмованим режимом приготування кави. Як уже зазначалося, за підтримки Президента України на Буковині відпрацьовується пілотний проект зі створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи регіонального управління. В його основі — найкращі інформаційні технології і передовий світовий досвід. Його мета — подолавши відомчу роз’єднаність, забезпечити захищений та надійний інформаційний обмін між базами даних (усіх органів виконавчої влади, а також між органами місцевого самоврядування та підпорядкованими їм підприємствами, установами, організаціями), досягти таким чином цілісності державної інформації та ефективно використовувати її для потреб управління та розвитку кожного села, міста, регіону і країни.
Це сформує якісно нову й ефективну модель регіонального і державного менеджменту, без чого неможливі дієві економічні реформи. Цю тезу підтверджує і розпочата Президентом України докорінна адміністративна реформа. Реалізація нашого проекту якраз дасть змогу здійснити адміністративну реформу як перехід від відомчого управління до управління територією. Накопичення об’єктивної інформації відкриє нові можливості для аналізу та прогнозування соціально-економічного розвитку, а відтак — зросте ефективність регіонального управління, будуть створені умови для підвищення фінансової та ресурсної самостійності областей.
В Інтернет — за довідкою
— Нещодавно ухвалено Закон про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2012 рік та основні напрями розвитку на 2013 і 2014 роки. Чи сповна відображені в ньому конкретні завдання з інформатизації системи державного управління?
— Деякі важливі питання залишилися поза кадром. На мій погляд, у цьому законі не відображені важливі заходи з впровадження інформаційних технологій, які ми сьогодні пропонуємо і які вже найближчими роками зможуть стати дієвою основою прискореного економічного і соціального поступу держави. Але ми над цим працюємо, маючи доручення Президента України. Система, яку створюємо, забезпечить достовірний облік трудових, матеріальних, енергетичних, природних та інших ресурсів, відкриє шлях до програм реальної підтримки вітчизняного виробника, інвестування у національну економіку. Адже економічна політика на сучасному етапі повинна мати дві ключові складові — спиратися на достовірний облік і планування на основі об’єктивних даних та спрямовуватися, насамперед, на детінізацію зайнятості, фонду оплати праці та в цілому економіки.
При реалізації пілотного проекту також будуть опрацьовані заходи з удосконалення державної політики щодо захисту прав найманих працівників, детінізації зайнятості та оплати праці. Це, в свою чергу, дасть змогу підвищити доходи місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та здійснити реальні кроки з реформування пенсійної системи не тільки шляхом обмеження пенсійних виплат, але й через додаткове наповнення бюджету Пенсійного фонду. В подальшому це істотно зменшить навантаження на фонд оплати праці підприємств та знизить консолідовану ставку єдиного соціального внеску.
— Інформаційні технології зробили світ відкритішим. Чи вплинуть вони так само на систему влади?
— Можливо, найважливіший результат запровадження інтегрованої інформаційно-аналітичної системи саме в тому, що з нею влада стане доступнішою, відкритішою і більш контрольованою з боку суспільства.
Окрім всього, технічні нововведення й ефективна система міжвідомчої електронної взаємодії між органами влади дадуть змогу підняти на новий рівень надання державними установами адміністративних послуг. Зокрема, з використанням відкритих інформаційних мереж — того ж Інтернету. Маючи електронний цифровий підпис, який в подальшому може бути записаний на електронний паспорт, кожний громадянин зможе звернутися дистанційно до органів влади через портал адміністративних послуг, і вже далі система сама зробить всю роботу для зібрання необхідної інформації та документів, що знаходяться в різних відомствах.
Однак ми маємо на меті не просто вдосконалити бюрократичний інструментарій, легалізувати трудові ресурси та економіку в цілому. Через створення рівних конкурентних умов для бізнесу ми досягнемо такого стану в бізнес-середовищі, коли легальне утримання власності, легальне використання робочої сили стануть для роботодавця комерційно вигіднішими, ніж перебування в тіні, коли обходити закон і «домовлятись» стане дорожче, ніж працювати в правовому полі.
Світлана ІСАЧЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Михайло ПАПІЄВ. Народився 1 жовтня 1960 р. в Запоріжжі. В 1984 р. закінчив Чернівецький державний університет за спеціальністю «фізик». По закінченні працював у чернівецькому виробничому об’єднанні «Електронмаш».
У 1997-2000 рр. — заступник голови Чернівецької обласної державної адміністрації з економічних та соціальних питань.
Обирався депутатом Верховної Ради IV та V скликань. Двічі обіймав посаду міністра праці та соціальної політики України (2002-2005, 2006-2007 рр.).
З березня 2010 р. — голова Чернівецької обласної державної адміністрації.
Кандидат економічних наук.
Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ та ІІ ступеня.