Навіть найсучасніше озброєння не порадує змореного польовим побутом, недоїданням чи незбалансованим харчуванням солдата. Психологи наполягають, що вберегти бійця від психологічного виснаження можна, створивши для нього базові умови. Щоб він мав змогу виспатися і не в окопній багнюці чи холодному наметі, поїсти гарячої страви і помитися гарячою водою. Темі забезпечення харчами й переходу армії на систему харчування за каталогом останнім часом приділяють на всіх рівнях дедалі більше уваги. Якщо перші намагання були спрямовані на забезпечення захисників найелементарнішим продовольством, то згодом розпочалася робота над осучасненням системи харчування, зокрема на передовій.
— На сьогодні харчування військовослужбовців Збройних сил здійснюється як у пунктах постійної дислокації (за системою аутсорсингу), так і в зоні АТО. Там ми залучаємо аутсорсинг, однак лише для підвезення продуктів, а готують їжу в АТО і на полігонах, де військові частини проходять відновлення боєздатності, штатні військові кухарі на штатних технічних засобах, — розповів начальник управління продовольчого забезпечення ЗСУ тилу ЗСУ полковник Микола Куклюк. — Відповідно до постанови Кабінету Міністрів та наказу Міністерства оборони ми цьогоріч розпочали переведення визначених 23 військових частин на нову систему харчування із застосуванням каталогу продуктів. У цьому разі готують їжу також військові кухарі.
Полковницькі оди про солдатські обіди
Нині, за словами офіцера, на нову систему харчування переведено 12 військових частин та 19 їдалень. Серед таких Західна Військово-морська база в Одесі, Навчально-тренувальний центр у Бердичеві, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові, Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації у Києві та інші. Також з 1 жовтня на нову систему перейшли Навчально-оздоровчий комплекс Київського військового ліцею ім. Івана Богуна у Боярці та столичний Національний університет оборони України ім. Івана Черняховського. А в середині жовтня на нову систему харчування перейшов і 199-й Навчальний центр ВДВ у Житомирі. Планують, що до кінця року в ЗСУ на нову систему продовольчого забезпечення із застосуванням каталогу перейде ще 11 військових частин та установ.
Цього року подбали й про оновлення устаткування в місцях постійної дислокації військових, адже без цього про зміни в наданні послуги годі й говорити. Його наявність дало змогу спростити роботу кухарів, зменшити енерговитрати, натомість збільшити час для приготування та оформлення страв. З цією метою для військових частин, які переходять на систему харчування за каталогом, у 2017 році закуплено сучасне обладнання на майже 50 мільйонів гривень, зокрема: пароконвекційні печі, сучасні лінії роздачі, термоконтейнери для перевезення готових страв, диспенсери для соків, сучасні посудомийні машини купольного і тунельного типів, тістоміси, слайсери, камери холодильні, інше сучасне обладнання.
Страва за стандартом
Полковник Микола Куклюк пояснив, що таке Каталог продуктів харчування, затверджений міністром оборони у квітні цього року. За його словами, каталог визначає 355 найменувань продуктів. Наприклад овочів — 67 найменувань, круп — 28, спецій та соусів — 27, м’яса та м’ясних виробів — 65, меду, джему, шоколаду — 20, напоїв — 32, фруктів, ягід, горіхів — 30 тощо.
Командирові надано повноваження складати меню на тиждень, робити його різноманітним і справедливим. Досі було так: привозили на склад продуктів приміром тушки домашньої птиці. У процесі приготування тушку нарізали навмання і вже залежно від солдатської удачі — що потрапить служивому на тарілку: гомілка, шия, хвостик чи шматок шкіри. Через каталог оформляють замовлення для приготування страви, яка для всіх однакова. Приміром, на обід — гомілки курячі. Сучасна апробована форма системи харчування дала зелене світло українській армії, яка наближається до стандартів армій країн-членів НАТО.
В умовах бойових дій та за будь-якої погоди харчі повинні належним чином зберігати. Тому один із пріоритетних напрямів продовольчого забезпечення — створення таких умов, зауважив полковник Микола Куклюк. Для цього тилом ЗСУ протягом 2016—2017 років організував децентралізовану закупівлю військового майна номенклатури продовольчої служби. Подбали й про солдатський комфорт і культуру споживання їжі в польових умовах. Тепер замість казанків бійці використовують одноразовий посуд. Для забезпечення потреб військових частин у зоні АТО та в місцях відновлення боєздатності у польових умовах, зі слів військового чиновника, придбано і поставлено близько 9 мільйонів комплектів одноразового посуду і понад 600 газових примусів тощо.
Замість бляшанок — реторт-пакети
Якщо для військовослужбовців, які харчуються в місцях постійної дислокації, ситуація покращується, то яка вона для тих, хто виконує важливі завдання на великій відстані від розташування підрозділу? Чимало нарікань на, м’яко кажучи, незручності було у бійців у перші місяці війни на сході країни. Нарікали солдати не лише на сумнівну якість продуктів, а й на те, що доводилося взагалі бути голодними. Через бойові дії харчі просто не було змоги доставити. А якщо й були в когось якісь продукти, то через особливості виконання бойового завдання не могли приготувати страву на багатті через заходи безпеки. Альтернатива з’явилася, на жаль, не швидко.
Уже тепер представник Генштабу полковник Микола Куклюк повідомив про результат спільної роботи Головного управління розвитку і супроводження матеріального забезпечення та Офісу реформ Міноборони — появу сухпайка нового зразка. Перша партія, а це 56 тисяч порцій — у липні цього року надійшла на передову бійцям. На відміну від сухпаю попереднього зразка, солдат отримав повноцінний добовий набір страв, що складається із сніданку, обіду й вечері. Бляшанки з консервою замінили на реторт-пакети із супом, кашею, тушкованим м’ясом. Форма новинки і пакування в реторт-пакети дає змогу бійцеві, який іде на виконання завдання, розкласти по кишенях вміст пайка. Для розігріву страв додається безполум’яний хімічний елемент, який, вступаючи в реакцію з водою, може розігрівати її до 100 градусів, не створюючи диму чи запаху.
Лейтенант ЗСУ Валентина Яжло розповіла, що нині запропоновано 17 варіантів набору страв, які входять до складу пайків. До кожного виду каш визначено обсяг м’яса. Як-от «каша пшенична з м’ясом курки» містить не менш як 80 грамів м’яса — це 24% загального обсягу страви. Те саме і з першими стравами. У «супі гороховому зі свининою», приміром, вміст м’яса — не менш як 50 грамів. Визначено і обсяг густої маси страви.
Офіцер, демонструючи заявлений на упаковці вміст пакетів, повідомила, що головна вимога замовника, тобто Міноборони, до виробників сухпайків — якісний критерій. Тому хоч яку страву перевір — вона відповідає вимогам. Та найсправедливіша оцінка — це відгуки споживачів. Військовослужбовці, яким вдалося харчуватися новим сухпайком, під час анкетування, що його проводила робоча група з Міноборони, оцінили його у 9,2 бала.
Не можна не порадіти, коли замість прозаїчної тушонки є змога поласувати сухофруктами, чорним шоколадом (із вмістом какао не менш як 56%), галетним печивом, житніми сухарями. А чай або каву присмачити цукром, джемом чи медом, досолити страву. Зрештою, якщо немає змоги почистити зуби, скористатися жувальною гумкою. Увесь цей перелік входить у набір сухпаю. Продемонстровані страви мали привабливий і апетитний вигляд. У м’ясі, крім м’яса, нічого виявити не вдалося.
Однак, як виявилося, таке задоволення для оборонного відомства не з дешевих. Один пакунок стратегічної їжі вагою до 2 кілограмів коштував під час весняних закупівель понад 200 гривень. Тож про наступне надходження чергової партії пайків представники Генштабу не змогли відповісти. Лише висловили думку про можливість удосконалення пайків старого зразка.
ДОВІДКА «УК»
Середня кількість військових, які щоденно харчуються за новою системою, залежно від умов бойової підготовки становить 6—8 тисяч осіб. Порядком організації харчування особового складу ЗСУ із застосуванням Каталогу продуктів харчування визначена кількість кілокалорій на військовослужбовця на добу — не менш як 3500—6000.
Ми в Google+