Меморіали, пам’ятники, братські могили воїнам Радянської армії, що виборювали Перемогу, встановлено не лише на нашій землі. Чимало їх за рубежем, у країнах, де під час Другої світової війни точилися бойові дії. У багатьох солдатів життя обірвалося в останні дні тієї страшної війни. За даними, що ми знайшли в Інтернеті, нині за кордоном, у 49 країнах, налічується понад 10 тисяч військових кладовищ та могил, у яких за крок до Перемоги знайшли спочинок майже 3 мільйони радянських військових.
Один із таких меморіалів розташований у Нідерландах, на кладовищі Рустхоф. Там покоїться 865 радянських солдатів — представників майже всіх народів та національностей колишнього СРСР. Більшість із похованих тут були в’язнями концтабору Амерсфорт, створеного 1941 року, що його самі фашисти називали пеклом, адже умови перебування в ньому були нелюдськими. Серед в’язнів цього концтабору були й полонені солдати Радянської армії. Перші з них прибули до Амерсфорта 27 вересня 1941 року. Згодом частина воїнів померла через жахливі умови перебування і знущання фашистів, інших розстріляли, до того ж після розстрілу на їхні тіла висипали негашене вапно, щоб тіла не можна було упізнати… І тільки після закінчення війни, улітку 1945 року, останки розстріляних місцеві жителі перепоховали.
Місце, де поховані радянські солдати, має назву «Радянське поле слави» (Sovjet Ereveld). Воно розташоване на кладовищі Рустхоф, що на території м. Лейсдена (Leusden). Раніше захоронення перебувало у віданні м. Амерсфорта. В лютому 1947 року нідерландське Міністерство оборони (тоді — Міністерство війни) викупило ділянку кладовища Рустхоф для перепоховань радянських воїнів. Меморіал було відкрито 18 листопада 1948 року. У 1956 році Міністерство оборони Нідерландів передало його до відання Фонду воєнних поховань (Oorlogsgravenstichting), який по сьогодні доглядає за технічним станом кладовища. Після погодження з МЗС Нідерландів 1962 року таблички замінено на кам’яні надгробки з іменами воїнів, яких удалося ідентифікувати. 4 травня 1975 року на меморіалі встановили обеліск. Десятиметрову колону з надписом «Слава героям. Воїнам Радянської армії, які загинули у боротьбі з німецькими загарбниками в період 1941–1945 років» виготовили в СРСР з білого вірменського мармуру.
На місті розстрілу 77 військових, поруч із теперішнім музеєм війни «Концтабір Амерсфорт», у 1954 році встановлено окремий обеліск, а 4 травня 1962 року його замінено на невеликий монумент, який дістав місцеву назву лісової місцевості «Кудріст».
Меморіал складається з трьох груп поховань. Перша група — це в’язні німецького концтабору Амерсфорт (Kamp Amersfoort, 1941–1945 рр.). З 35 тисяч в’язнів табору 101 — радянські військовополонені. Тих, які не вмерли від знущань, розстріляли 9 квітня 1942 року. 28 березня 1946 року радянських солдатів було перепоховано на місці сучасного меморіалу. Друга група — 691 радянський солдат, яких у 1947 році було перевезено з Воєнного американського кладовища (с. Маргратен) та перепоховано в Амерсфорті. Третя група — останки 73 солдатів, які загинули в різних місцях Нідерландів та яких у період з 1947 по 1979 роки було перевезено до меморіалу. Про це повідомили «Урядовому кур’єру» у посольстві України в Королівстві Нідерланди.
Ні прізвища, ні імена багатьох загиблих не були відомі. Нині ж пошукова робота дала певні результати. Із 865 радянських солдатів нині ідентифіковано 286. Із них третина — 98 воїнів — це українські солдати.
Як повідомив на запит «Урядового кур’єра» Надзвичайний і Повноважний посол України в Королівстві Нідерланди Олександр Горін, нідерландський журналіст Ремко Рейдінг, який уже багато років займається пошуком загиблих радянських воїнів у Нідерландах та пошуком їхніх родичів, допоміг знайти та ідентифікувати 50 загиблих українських солдатів, які вважалися зниклими безвісти. Він і повідомив про це їхнім близьким в Україні. На веб-ресурсі www.soldaat.su Р. Рейдінг також повідомляє, що нині триває пошук ще 28 сімей з України.
У січні 2010 року Р. Рейдінг заснував фундацію «Радянське поле слави», яка досліджує долі радянських солдатів, похованих на кладовищі Рустхоф, шукає їхні сім’ї та близьких родичів, сприяє у відвідуванні могил родичами похованих солдатів. Цього року журналіст готує російськомовне видання своєї книги «Дитя поля слави», яку було тричі перевидано нідерландською мовою. У ній Ремко Рейдінг розповідає про багаторічні пошуки родичів радянських солдатів, загиблих у Нідерландах.
Посольство разом з українською громадою, що проживає в Нідерландах, традиційно щороку 9 травня в День Перемоги вшановує пам’ять загиблих воїнів покладанням квітів до монументів Поле слави «Рустхоф» та «Кудріст». Посольство також сприяє й надає інформаційну підтримку фундації «Радянське поле слави» та журналісту Р. Рейдінгу у пошуках та встановленні родичів українських солдатів, які полягли в Нідерландах. 9 травня Посольство відвідує ветерана Великої Вітчизняної війни І. І. Сюсюкалову, нідерландську громадянку українського походження. З 1941 року вона була учасником партизанської розвідувальної групи. Після завершення війни працювала в штабі Київського військового округу. Як учасник бойових дій неодноразово відзначена орденами та медалями.
Цього року посольство України вшанувало пам’ять загиблих під час Другої світової війни українських солдатів разом із Нідерландською стороною 4 травня — у День пам’яті усіх загиблих воїнів, який відзначають у Нідерландах. На меморіалі було піднято національні прапори країн-учасниць, виступив нідерландський військовий оркестр. В урочистій церемонії також взяли участь представники МЗС та Міністерства оборони Нідерландів, мери м. Амерсфорта та м. Лейдена, нідерландські ветерани, представники громадськості, ЗМІ, української громади та закордонних діаспор країн–учасниць Другої світової війни.
Рішення вшанувати пам’ять загиблих 4 травня (а не традиційно 9 травня) було обумовлено ось чим. Організацією урочистостей у Нідерландах з нагоди Дня Перемоги 9 травня останніми роками опікується посольство Російської Федерації в Нідерландах. Беручи до уваги загострення відносин між Україною та Російською Федерацією, військову агресію РФ проти України, а також використання Росією символіки, пісень Другої світової війни, георгіївських стрічок у фальшивій пропаганді, спрямованій проти України, посольство України вирішило утриматися від проведення спільних заходів разом з посольством РФ.