З понад мільйона працівників медичної галузі України близько половини становить середній медичний персонал. У процесі реформування системи охорони здоров’я на нього покладають не менші надії, ніж на лікарів. Завдання, які вирішують і вирішуватимуть медсестри та фельдшери, важко переоцінити. Посилення їхньої ролі, про що нині йдеться у зв’язку з реформуванням галузі, означає: вони беруть на себе нові функції, які забезпечують координацію та безперервність медичної допомоги. Тому дедалі більшої важливості набуває якість підготовки середнього медичного персоналу, що сприятиме швидким та якісним змінам первинної ланки медичної допомоги.

Головний критерій — практика

Колектив Уманського медичного коледжу, як розповів його керівник Юрій Скоробреха, постійно вдосконалює систему підготовки медичних працівників середньої ланки. Для визначення та оптимізації рівня підготовки студентів тут ввели заміри навичок, що дає змогу студентам випускних груп продемонструвати рівень своєї готовності до роботи перед переддипломною практикою, а викладачам — виявити найздібніших для участі у щорічному конкурсі фахової майстерності.

Приміром, цього навчального року звання найкращого за фахом вибороли майбутні випускники відділень лікувальної та сестринської справи. Оцінювало навички студентів компетентне журі. Звання найкращого за фахом на відділенні лікувальної справи виборола Катерина Корнієнко, а Аліса Катуніна здобула перемогу серед випускників сестринського відділення.

Як зазначають у навчальному закладі, конкурси фахової майстерності — це можливість визначити ефективність практичної підготовки випускників та постійно працювати над її вдосконаленням.

Студенти коледжу мають змогу продемонструвати свої  знання і навички й під час проведення майстер-класів з надання першої долікарської та невідкладної медичної допомоги. Протягом цього навчального року такі заходи відбуваються особливо часто. На них запрошують і учнів загальноосвітніх шкіл міста.

На думку заступника директора з навчальної роботи Юлії Мамбик, майстер-класи дають учнівській молоді велику користь, а студентам — можливість відчути себе інструкторами і відточити вміння передати іншим елементарні навички першої допомоги.

Проблемі практичного реформування медичної галузі значну увагу приділяють і викладачі суспільних дисциплін. Викладач правознавства Любов Горбенко та студентка третього курсу Анастасія Найдюк висвітлили правові аспекти медичної реформи у роботі «Права і свободи громадян України у світлі медичної реформи», яку представили на студентській науково-практичній конференції, що відбулася на базі Черкаського кооперативного економіко-правового коледжу.

Медична реформа в країні розпочинається з реформування первинної ланки надання медичної допомоги. А як можливо реформувати первинну ланку без професійно підготовлених медичних спеціалістів середньої — медичних сестер, фельдшерів, акушерок? Тому чи не найбільшу увагу в коледжі приділяють практичним аспектам роботи майбутніх працівників середньої ланки.

Не лише озброїти майбутніх фахівців глибокими знаннями, а й прищепити їм якості, без яких робота в медицині неможлива, — саме таке завдання ставить перед собою викладацький колектив. Тому й стають визначальними у спілкуванні з товаришами вміння співчувати, бути милосердними, людяними, добрими. Участь майбутніх медиків у громадській діяльності стає слушною нагодою виявити саме ці якості. Відвідування Будинку ветеранів, організація благодійних акцій, робота у волонтерських центрах, шефство над ветеранами праці коледжу — ось далеко не повний перелік діяльності студентів у позанавчальний час.

Для формування моральних якостей студентів залучають до волонтерського руху, координатором якого в коледжі стала заступник директора з гуманітарної освіти та виховання Валентина Домбровська. Від початку війни на сході України викладачі та студенти навчального закладу систематично проводять заходи й акції на підтримку воїнів, які боронять нашу рідну землю на передовій. Не­одноразово за допомогою волонтерських організацій міста від викладацько-студентського колективу коледжу для воїнів-захисників доправляли ліки, продукти харчування, теплі речі.

Тісна співпраця поєднує медичний коледж і громадську волонтерську організацію «Разом». Члени цієї організації недавно передали колективу навчального закладу подяку від бійців із передової і вручили керівникові Юрієві Скоробресі прапор від колег-лікарів, медичних сестер, фельдшерів, парамедиків, госпітальєрів, які рятують бійців на фронті.

...І готовність до само­вдосконалення

Як зауважив керівник закладу, колектив коледжу постійно вдосконалює фахову підготовку майбутніх медичних працівників середньої ланки, спираючись на досвід, знання і традиції української медичної школи.

— Ми намагаємося виховувати освічену, гармонійно розвинену особистість, здатну до постійного оновлення знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін у суспільстві, з високою професійною компетентністю, загальною культурою та активною громадянською позицією, — наголосив Юрій Сергійович.

У коледжі звертають увагу на чинники, які гальмують повноцінне реформування медсестринства в Україні. Упровадження новітніх медичних технологій вимагає від медичних сестер та фельдшерів постійно здобувати знання і вдосконалювати навички. Тому необхідно розробити відповідну документацію, створити нормативно-правову базу післядипломної освіти (потрібні нові підходи і до навчання на курсах удосконалення та спеціалізації молодших спеціалістів з медичною освітою, і до їхньої атестації).

На жаль, в Україні нема уніфікованих стандартів (протоколів) надання невідкладної медичної долікарської допомоги та допомоги на догоспітальному етапі для медичних сестер, акушерок, фельдшерів ФАПів, а також критеріїв оцінки такої діяльності. Вони мають бути уніфікованими, і розробляти їх повинні професіонали. Нині ж у кожній області — власний варіант таких стандартів і критеріїв. На державному рівні й досі не реалізовано заходів щодо задоволення потреб охорони здоров’я у використанні сестринського потенціалу. В галузі зберігається значний кадровий дисбаланс у співвідношенні між лікарями та сестринським персоналом. Якщо в світі на одного лікаря припадає 5—6 медсестер, то в Україні — 2. У підсумку неправильний розподіл функцій між ними: часто лікарі виконують роботу, яку могли б узяти на себе медсестри.

Для усунення такого дисбалансу потрібно переглянути й затвердити нові нормативи навантаження на медсестер відповідно до міжнародних стандартів. Для розв’язання цих питань слід посилити вплив медсестринських асоціацій (об’єднань), які водночас мають подбати про престиж професії, гідну оплату праці, соціальну захищеність та можливість професійного розвитку середнього медичного персоналу.

Сучасна парадигма освіти характеризується спрямованістю на розширення спектра підготовки молодих фахівців, яким уже недостатньо оволодіти сукупністю певних професійних знань, умінь і навичок, а необхідний вихід на формування і розвиток багатого внутрішнього потенціалу, готовності до професійного самовдосконалення особистості, що дає змогу фахівцеві найповніше себе реалізувати.

Особливого значення цей процес набуває в підготовці студентів медичних коледжів, оскільки нині, на жаль, найбільш незахищеними на ринку праці стають молоді фахівці. Високого рівня професійної компетентності стає вже недостатньо для досягнення професійного успіху — потрібна мобільність, самостійність, творчість, постійне вдосконалення себе у професії.

Отже, формування готовності студента до професійного самовдосконалення, безумовно, допоможе йому вже на етапі навчання в коледжі розкрити потенційні можливості, вільно орієнтуватися в соціально-економічній ринковій ситуації, бути гнучким, ініціативним професіоналом.