З 1 жовтня, згідно з наказом МОЗ № 1836  «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я України», усі медичні заклади  мають перейти на видачу електронних медичних висновків, на підставі яких на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України формуватимуть е-лікарняні. Цю новацію хотіли впровадити ще на початку вересня, однак під час тестового періоду з’ясувалося, що не всі лікарні опанували нову електронну систему та провели підключення до неї. Отож дату повного переходу на е-лікарняні було продовжено.

Чи вдасться за цей додатковий час усунути всі проблеми з упровадження нового медичного сервісу, «УК» спробував з’ясувати на прикладі Харківської області, одного з лідерів запровадження новації в медичній сфері.

Паперові лікарняні доживають віку

Як заявив заступник голови Харківської облдержадміністрації Михайло Черняк,  область зробить усе можливе, щоб з 1 жовтня медичні заклади змогли повноцінно працювати з е-лікарняними. За його словами, в області забезпечено моніторинг підключення медичних закладів до функціоналу медичних висновків про тимчасову непрацездатність в електронній системі охорони здоров’я. 140 установ забезпечено медичними інформаційними системами для роботи в електронній системі охорони здоров’я. На середину вересня в регіоні вже підписано близько 20 тисяч медичних висновків про тимчасову непрацездатність.

Однак, як стверджують медики, залишається ще чимало проблем, пов’язаних з роботою системи, нестиковками з електронними сервісами ПФУ та й  психологічними нюансами у зв’язку із запровадженням нового сервісу.

Виконувачка обов’язків заступника головного лікаря з економічних питань багатопрофільної міської клінічної лікарні №25 Харкова Світлана Геращенко, яка ще місяць тому працювала адміністратором систем, найкраще серед колег обізнана з усіма перипетіями впровадження е-лікарняних. За її словами, лікарня вже місяць працює з новим медичним сервісом, і на середину вересня в медзакладі сформовано понад 370 висновків тимчасової непрацездатності.

Як розповідає Світлана Геращенко,  усі лікарі їхнього закладу пройшли навчання з роботи з електронними сервісами, усі, хто працює з історіями хвороб, з випискою пацієнтів зі стаціонару, вже мають навички користування системою. 

«Представник програми HELSI неодноразово приїздив у лікарню й навчав модераторів. А ми ці знання передавали безпосередньо лікарям, вчили на конкретних історіях хвороб,  — каже керівниця напряму медзакладу. — На жаль, сьогодні ще часто зависає система. Або іноді вона пропускає синхронізацію, а єдиний реєстр лікарняних видає помилки. І дуже складно сформувати висновок про тимчасову непрацездатність, доводиться телефонувати в Пенсійний фонд і з’ясовувати, чому сталася помилка, таке буває і з соцстрахуванням. Тобто відбувається нестиковка програм, якій ми не можемо зарадити. Інколи навіть телефонні консультації з ПФУ та соцстрахом не допомагали, бо з місця роботи пацієнта подавали недостовірні дані. І тоді лікар контактував із роботодавцем, з’ясовував причину помилок. Іноді виписка одного пацієнта може зайняти пів дня. А це все лягає на плечі лікарів, забирає чимало часу і нервів. Словом, нині система, попри те, що всі лікарі володіють нею досконало, працює неідеально».

Пані Світлана розповідає, що коли лікарю не вдавалося з’ясувати, в чому сталася помилка під час формування висновку про тимчасову непрацездатність і система відмовлялася його приймати, пацієнтам доводилося самостійно їхати у відділення ПФУ та встановлювати істину.

У №25 лікарні створено групу, куди заносять всі новини від НСЗУ, поради, консультативні матеріали. Усе це потім спільно вивчають, аби удосконалювати навички роботи із системою.

Навантаження зростає?

 Світлана Геращенко зазначає, що якби система працювала без збоїв, процес входження в стабільний ритм роботи був би значно швидшим і ефективнішим.

Для пацієнтів, на її думку, введення е-лікарняних, безперечно, велика перевага. Але за умови сталої роботи системи. Роботодавець цей лікарняний може відразу бачити на порталі ПФУ, а пацієнту не треба нікуди ходити, збирати підписи, печатки, щоб отримати документ.

«Але іноді на моніторі комп’ютера з’являється напис: «Вибачте, у нас технічні неполадки», — скрушно зазначає в.о. головного лікаря.

Позитив, на її думку, в тому, що лікар не виписує лікарняний, а створює лише медичний висновок про тимчасову непрацездатність і підписує його своїм електронним ключем. А сам е-лікарняний формується в системі ПФУ. Коли  електронна система охорони здоров’я запрацює без збоїв, це полегшить роботу.

«Перехід на е-лікарняні створює  чимало проблем для стаціонару. Трапляється, пацієнт поступає до лікарні без документів, ми не знаємо, чи є в нього декларація, а лікарю треба того самого дня все оформити. Щоправда, зараз тимчасово дали п’ятиденний термін для оформлення. А в лікаря безліч своїх професійних клопотів. Часто йому доводиться в позаурочний час займатися формуванням висновків. І це треба враховувати відповідно до специфіки поліклінік і стаціонарних лікувальних закладів», — вважає Світлана Геращенко. 

Схожі міркування висловив і директор Чугуївської центральної районної лікарні В’ячеслав Грушко. Він також нарікає на недопрацювання і вважає, що лікарі багато часу витрачатимуть на формування висновків тимчасової непрацездатності. Окрім того, як зазначає В’ячеслав Грушко, слід враховувати, що в райцентрах, сільських лікарнях переважно працюють  лікарі поважного віку, яким важко в короткі терміни адаптуватися до нових умов.

Тож, на думку більшості фахівців медичної сфери, результат від впровадження має бути добрим. Утім, чимало з них зазначають, що не слід форсувати цей процес і збільшити перехідний період.