Відомо, що Дніпропетровщина належить до тих пілотних областей, які впродовж кількох попередніх років намагалися перебудовувати радянську систему охорони здоров’я, що давно віджила своє. Не всі нововведення медики і громадськість сприймали позитивно, але були й слушні напрацювання. Тому з полегкістю сприйняли слова міністра охорони здоров’я, який, представляючи їм свою концепцію реформування, не запропонував усе зруйнувати, а натомість заявив: «Те, що нині успішно працює, ми дороблятимемо, а недосконале — удосконалюватимемо». Насамперед міністр вважає успішним досвід з розмежування первинного і вторинного рівня медичної допомоги.
Він зазначив, що не буває так, щоб усі стовідсотково були задоволені змінами, але потрясіння слід мінімізувати. Зокрема підкреслив, що медична реформа, яка нині починається, не має на меті закриття чогось. Головне — зробити систему чесною, фінансувати послуги, а не інфраструктуру. На його думку, в країні існує дисбаланс у географічному розташуванні медичних послуг. Тим часом реформування надасть змогу перерозподілити те, що є. Крім того, існує також дисбаланс між вторинним та первинним рівнями, де не вистачає людей. А щоб фахівці йшли працювати в поліклініку, треба їх зацікавити, створити відповідні умови.
«Жодна реформа, над якою я працював, не починалася зі звільнення, — сказав Олександр Квіташвілі. — Скажімо, нині в Грузії не вистачає персоналу, адже зросла кількість лікарень».
Міністр спростував побоювання профільної громади щодо закриття СЕС. Він запевнив, що санітарно-епідеміологічну службу МОЗ не ліквідовуватимуть, навпаки, її з’єднають в єдину систему біобезпеки країни. СЕС повинна бути готова до роботи в умовах інфекційних і техногенних ситуацій. «Не можна ліквідовувати епідеміологічну службу, коли країна воює із супротивником, який здатний на будь-яку підлість, — наголосив О. Квіташвілі. — Епідеміологічна безпека — один з компонентів концепції реформування».
Відповідаючи на запитання журналістів щодо відомчих медичних закладів, міністр зазначив, що не можна ділити людей на категорії. «Ми обмежуємо права людини щодня, коли, наприклад залізничникові, створюємо кращі умови, ніж іншим громадянам, — зазначив Олександр Квіташвілі. — А щодо «Феофанії», то я вражений, що досі існує четверте управління: у Грузії нема такого вже років із 16». Дніпропетровськ — прифронтове місто, сюди доправляють багатьох поранених, яких лікують не тільки у шпиталі, а й у цивільних лікарнях. «УК» поцікавився у міністра, який досвід Грузії щодо лікування поранених міг би стати у пригоді українським лікарям.
Олександр Квіташвілі розповів, що під час бойових дій 2008 року Грузія зазнала багато проблем. Зокрема траплялося, що хірурги не знали, як лікувати деякі рани. Адже технології війни змінюються, і Росія випробувала у Грузії різні види озброєння. Нині те саме повторює в Україні.
«Буває, що ми не знаємо, від чого поранення. Це не просто не гуманно, це звірство! Ми не знаємо, яким типом газу отруїли українських військових. Це у стилі Росії. Впевнений, що країна-агресор застосовує багато забороненої різними конвенціями зброї, — заявив міністр охорони здоров’я. — Грузії допомогли ізраїльські лікарі. Дуже хочу, щоб українські медики на тренінгах вивчали сучасні військові технології й знали, як на них відповідати».