Мед на Черкащині — товар здавна ходовий. В останні ж роки він і зовсім у пріоритеті. За даними управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, сьогодні пасічники області утримують 110 тисяч бджолосімей, із них 105 тисяч — одноосібники. Вони виробляють понад 1,6 тисячі тонн меду. Тобто на одного жителя області припадає 1,4 кілограма. Проте, оскільки обліку як такого в цій галузі немає, можна з упевненістю припустити, що ці цифри значно занижені. 

Мед почали активніше продавати й за кордон. До того ж, виходити на світовий ринок черкащанам стало  зручніше, адже торік у Чорнявці Черкаського району відкрився завод українсько-австрійської компанії «Біхайв» з переробки меду. Підприємство закуповує його та експортує фасованим до країн Європи і США. Сьогодні на кордоні з Європою наш мед купують по 1,6 євро за кілограм. 

Фальсифікат ставить підніжку 

Проте пасічникам все ж зручніше реалізовувати продукцію місцевим споживачам. Досі вони мали на цьому певний зиск. Однак останнім часом почали помічати: на ринку з’являється дедалі більше дешевого китайського меду. Воно б і нічого, якби тут панувала здорова конкуренція. Проте, як стверджують пасічники (про це, зокрема, йшлося нещодавно на зібранні бджолярів п’ятьох районів), має місце фальсифікація продукту. Методи її різні. Додавання антибіотиків, так зване усушування, після чого втрачається смак і запах. Відома й така технологія, коли «винахідники» з Піднебесної купують український соняшниковий мед, інвертують із сиропами з рису й кукурудзи та додають закуплений у В’єтнамі пилок.

Цілком очевидно, що наш ринок потрібно захищати від нашестя різного фальсифікату. Однак, як пояснив черкаський експерт з бджільництва Іван Івко, перспектива нині вимальовується дещо інша. На виконання Угоди про асоціацію з ЄС аграрне міністерство готує наказ «Вимоги до меду, що призначений для споживання людиною». Ним уводяться більш лояльні показники. Так, український мед згідно з ДСТУ 4497:2005 має вологість 18,5—21 відсоток. Новий документ узаконить вологість 25 відсотків і назве цей продукт «мед для випічки». Це одразу, як вважають пасічники, відкриє ворота імпортованим харчовим продуктам сумнівної якості. Тим часом зараз наш мед дехто продає за кордоном під виглядом альпійського. У нас бере мед навіть вибаглива до якості Японія, в Індії свого вистачає, але купує наш, бо дуже смачний. Перспективним в умовах конкуренції називають розширення асортименту: виробництво пилку, перги, воску, маточного молочка, трутневого гомогенату.

Український мед купує навіть вибаглива до якості Японія. І в Індії свого вистачає, але купує наш, бо дуже смачний. Фото з сайту hromadske.ua

Дикий стан

Торік Україна продала за кордон рекордні 67,8 тисячі тонн меду. Але, на думку президента Спілки пасічників України Володимира Стретовича, українські бджолярі спроможні експортувати щороку й набагато більше. Для цього насамперед слід навести лад у галузі й точно визначитися з потенційними можливостями нашого бджолярства. Хто сьогодні захищає інтереси пасічників? На Черкащині — практично ніхто. Якщо в Івано-Франківській області до Спілки бджолярів України входить 340 пасічників, у Тернопільській — 287, на Полтавщині — 73, то на Черкащині діючих районних та обласної спілок пасічників немає. Як і кооперативів, які допомагали б зі збутом, обслуговуванням. По суті, нині пасічникування перебуває в регіоні у дикому стані. Від цього — й проблеми. 

Бджолярі не завжди знаходять спільну мову з аграріями, бджоли гинуть від інсектицидів, які застосовують для знищення шкідників. Такі випадки були у Катеринопільському, Корсунь-Шеченківському та Шполянському районах. Не дарма Спілка пасічників України звернулася до Мінагрополітики по підтримку, аби в областях сільгоспуправління посадили за стіл переговорів пасічників і орендарів сільгоспугідь. Зустрічі повинні закінчитися меморандумом про взаєморозуміння. Для ефективнішого бджолярства спілка працює над створенням карти із зазначенням розташування пасік, карти медодаїв.

Галузь потребує захисту 

Нині в області працюють над проектом обласної програми розвитку бджільництва. Це допоможе розв’язати низку проблем, згуртувати бджолярів. У пасічників є низка чудових ініціатив. Одна з них — «Мед — дітям». Розпочати добре діло, як розповів начальник районного управління сільського господарства Віктор Хрущ, планують у Драбівському районі. Обов’язкове споживання у тижневому раціоні дитини до 10 років 40—50 грамів меду (якісного!), як вважають лікарі, сприятиме здоровому становленню організму. Таку ініціативу слід поширити і в інших районах, вважають бджолярі.

Меду нині стали виробляти більше. Але як його реалізовувати? Внутрішній ринок перенасичений, а за кордон пробитися важко. Там потрібен уже перевірений, сертифікований, упакований продукт із привабливою етикеткою, з точною адресою виробника. Чому б не налагодити в області чи окремих районах випуск меду з етикетками типу «Канівський мед» або «Мед Шевченкового краю»? 

А як зробити кваліфікований аналіз продукції? На всю, можна сказати, медову країну є лише дві лабораторії — в Києві та Львові. Щоб зробити аналіз для виходу на зарубіжний ринок, треба заплатити 25 тисяч гривень. Зможе це зробити простий пасічник? Ні, шкурка вичинки не варта. Ось і продають наші трудівники не мед, а сировину трейдерам. А ті доводять його до кондицій, реалізують за кордоном і отримують шалені прибутки. 

Це один із доказів того, що в нас досі немає державницької програми розвитку цієї важливої сфери економіки.

Українське бджільництво нині однозначно переживає період підйому. Проте, аби цей успіх не став швидкоплинним, бджолярам та державі необхідно вдатися до системних кроків. Перші мають переходити на європейські стандарти виробництва, другі — почати захищати галузь. Без цього всі розмови про підкорення експортних ринків так і залишаться балачками.

А ТИМ ЧАСОМ 

Ділова пропозиція для пасічників 

Микола ШОТ,
«Урядовий кур’єр»

На початку цього року на Тернопільщині утримували майже 54 тисячі бджолосімей. Показник виробництва меду в області за останні вісім років зріс у 2,7 раза.  Торік цієї солодкої продукції вдалося отримати майже 1350 тонн. Пасічники кажуть, що ці факти свідчать про позитивні тенденції в розвитку галузі бджільництва у краї. 

Щоб обговорити стан і перспективи розвитку галузі, пасічники зібралися в Тернополі на форум. Ішлося й про створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів за селекційним і пакетним, кочовим і медово-пилковим спрямуванням. Захід організувала  облдержадміністрація разом з обласною асоціацією пасічників імені отця Миколи Михалевича та кооперативним об’єднанням «Файні ґазди».

Тернопільським бджолярам та колегам з Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Хмельницької, Чернівецької областей представлено інтерактивну карту медодайних культур, розроблену агрохолдингом «Мрія». На ній  відображатимуть посівні площі відповідних сільськогосподарських культур, прогнозований період їхнього цвітіння,  інформуватимуть і про планові роботи з обприскування, необхідну кількість бджолосімей для якісного запилення тощо.

За словами директора благодійного фонду агрохолдингу Василя Мартюка, всі охочі пасічники отримають змогу збільшити кількість збору екологічно чистого меду на полях агрохолдингу, який підвищить власні врожаї. Отож це починання для нашої країни — важлива і економічна, і екологічна, і соціальна справа.