Нещодавно випало побувати в селищі Чупахівка Охтирського району на Сумщині, де хлібороби місцевих агрофірм «Піонер» і «Десна» урочисто відзначали професійне свято — День працівників сільського господарства. Поїхав на особисте запрошення керівника цих аграрних підрозділів Олександра Кужеля, з яким познайомився кілька років тому за досить незвичних обставин, а саме під час відкритого уроку «Література рідного краю» в тамтешній школі, яка спеціалізується на вивченні української мови і літератури.
Перше, що тоді приємно вразило: на урок до вчителів і учнів завітав шанований у районі та області керівник, відомий численними благодійними справами. Друге: почесний гість був на уроці аж до його закінчення (із власного досвіду знаю: як правило, такі учасники урочистостей присутні лише на їх початку, під час офіційної частини, а потім перепрошують, посилаються на зайнятість, і відкланюються). Олександр Володимирович уважно слухав вірші протягом усієї академічної години, а потім виявив неабияку зацікавленість життям і творчістю Івана Багряного, Якова Щоголева, Остапа Вишні, Платона Воронька, Володимира Затуливітра, інших знаних майстрів слова — уродженців Охтирщини. Уже з перших хвилин спілкування зрозумів: співрозмовник не тільки чудовий організатор аграрного виробництва і меценат, а й духовно багата людина, яка цікавиться культурою, мистецтвом, іншими галузями та сегментами життя.
У цих думках утвердився після кількох подальших зустрічей. З’ясувалося, що саме з ініціативи Олександра Кужеля місцеві агрофірми щорічно надають благодійну допомогу на сотні тисяч гривень спеціалізованій та музичній школам, футбольній команді, гурткам художньої самодіяльності, спортсменам, місцевим авторам, ветеранам праці, інвалідам — перелік великий.
Ось і згадане свято аграріїв видалося масштабним і знаковим. У торговельному центрі «Едем», відбудованому завдяки зусиллям Олександра Кужеля і його земляків, за кількома святковими столами (до речі, чи не всі страви готували на переробних підприємствах «Піонера» та «Десни») зібралися понад 300 селян. Вручали грамоти, подяки, відзнаки, відбувся концерт учасників художньої самодіяльності. Свято видалося на славу і, правду кажучи, за майже 40 років журналістської роботи таке побачив уперше.
Сидів серед чупахівців і мимоволі думав: чи змушував хто-небудь керівника влаштовувати такий масштабний захід? Адже міг обійтися традиційним зібранням, не ускладнювати організацію, а тим паче витрачати кошти. Аж ні! Бо місцеві селяни добре знають, що все це роблять не з принуки чи обов’язку, а від щирої душі й доброго серця. Приємно, що на Сумщині цей приклад не єдиний, у районах і містах є зразки благодійності й меценатства.
Проте й до сьогодні не можу забути одного з поважних засідань у досить високому владному кабінеті, де з десяток років тому доводили «план» благодійної допомоги для далеко не бідних земляків. Більшість присутніх сприймали озвучені цифри, бо йшлося про допомогу дітям, хворим, творчим працівникам, ремонт доріг, об’єктів соціальної сфери тощо. Хоч знайшлися й такі, хто до останнього відбивалися від них: мовляв, занадто високі, треба б зменшити. І ставало від того не просто незручно, а навіть гидко, бо йшлося не про мільйони чи сотні тисяч, а цілком прийнятні кошти для людей, чиї статки офіційно обраховуються сумами з 5—6 нулями у доларах і євро.
Зазирати до чужих кишень ганебно і непристойно. Але ж тоді зібралися знані у краї громадяни, які позиціонують себе благодійниками, готовими прийти на допомогу. Згадалися Харитоненки, Терещенки, Суханови, інші відомі у минулому меценати, які, заробляючи самі, щедро ділилися із земляками, підтримували тих і те, що цього гостро потребувало.
На жаль, нині таких значно менше. І не тільки через загальну бідність, а й тому, що потенційні меценати воліють дбати насамперед про власні кишені, добре пам’ятаючи правило про сорочку, яка до власного тіла завжди ближче.
Однак меценатство і благодійність залишаються, бо регулюються не якимись циркулярами і законами, а виключно людською душею і серцем. На щастя, у багатьох сучасників, зокрема й Олександра Кужеля, вони не черствіють.