Це пролунало у виступі дипломата під час асамблеї української сторони Платформи громадянського суспільства Україна — ЄС. Великий конференц-зал НАНУ, де це відбувалося і куди запросили кореспондента «Урядового кур’єра», був заповнений вщерть. Це свідчило про неабиякий інтерес і фахівців, і представників громадських організацій до стану виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і до можливостей перегляду в найближчій перспективі додатків до статей у більшості секторів угоди. Бо її, як зауважив свого часу Дмитро Кулеба, віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, узгоджували в одній реальності, а тепер вона існує в іншій, насамперед у реальності економічних можливостей українського бізнесу.

«Найбільше Україну не задовольняють торговельні квоти, — наводив нещодавно Укрінформ позицію пана Кулеби. — Тому вона хоче з Європейським Союзом переглянути торговельні тарифні квоти, щоб відкрити нові можливості для бізнесу на ринках ЄС. Віцепрем’єр-міністр вважає, що є кілька тем, не охоплених угодою, наприклад співпраця в галузях юстиції та безпеки.

Такий висновок поділяє і голова Представництва Європейського Союзу в Україні. У виступі на асамблеї Матті Маасікас закликав Київ: «Більше роботи, більше зусиль слід докласти у вирішенні тієї частини угоди, яка стосується юстиції, свободи та внутрішніх справ. У цій роботі особливо важливий вплив громадського суспільства. Те, що ви так тісно відстежуєте впровадження угоди, підтримує цей високий рівень амбіцій».

Платформа громадського суспільства Україна — ЄС (ПГС) — один з органів, створених відповідно до Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом. Він працює за фінансової підтримки ЄС. До складу ПГС входять 30 членів, по 15 з кожної сторони, які представляють громадське суспільство України та Європейський соціально-економічний комітет (ЄСЕК). ПГС — майданчик, у межах якого організації громадського суспільства обох сторін здійснюють моніторинг реалізації угоди, розробляють рекомендації відповідним органам України і ЄС.

Показово, що експерти Української сторони ПГС залучені до розгляду проєктів законів у профільному Комітеті Верховної Ради.

«Надати переваги малим фермерам»

Ця порада голови Представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікаса, яка прозвучала на асамблеї в режимі запитань-відповідей, укотре показують, як прискіпливо та професійно структури Євросоюзу відстежують процеси впровадження в Україні земельної реформи. Вона, вважає європейський дипломат, має передусім надати переваги малим фермерам. Тим людям, які живуть і працюють на землі. Слід забезпечити відповідні застереження, щоб інтереси малих фермерів було взято до уваги і дотримано. І тут дуже важливо навести порядок у реєстрах, необхідно чітко розуміти, що ви продаєте і що купуєте.

«Усе, що стосується Держгеокадастру і пов’язаних з ним питань, — наголосив голова Представництва ЄС в Україні, — царина, де Європейський Союз надає підтримку, зокрема фінансову. У комплексі цих питань потрібно навести лад. Необхідно забезпечити правову визначеність, щоб люди чітко знали, яку земельну ділянку вони продають або купують».

Саме виконанню економічної частини Угоди про асоціацію учасники асамблеї ПГС приділяли особливу увагу. Під час дискусій акцентували на необхідності осучаснення угоди. Потреба оновлення додатків до неї очевидна, оскільки законодавство ЄС значно еволюціонувало з часів завершення переговорів між Україною і ЄС щодо Угоди про асоціацію (2011).

Тому на засіданні Ради асоціації у грудні 2018 р. сторони погодилися розпочати роботу з оновлення додатків до Угоди про асоціацію для узгодження з розвитком права ЄС. Першим у 2019-му було оновлено додаток XXVII про енергетику. Експертна місія ЄС напрацьовує пропозиції для оновлення змісту відповідного додатка про телекомунікаційні послуги.

Не забуваймо про важливий нюанс: сутність домовленостей у межах Угоди про асоціацію — одностороннє регуляторне наближення України до країн ЄС в обмін на економічну інтеграцію. Україна взяла на себе зобов’язання перейняти і практично впровадити законодавчі норми, правила й технічні стандарти ЄС в обмін на зобов’язання Євросоюзу інтегрувати її у свій внутрішній ринок.

За словами Дмитра Шульги, директора Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження» та директора проєкту «Громадська синергія», «загалом, за винятком Європейської економічної зони та країн-кандидатів, ЄС ніколи настільки не відкривав свій внутрішній ринок для участі третьої країни».

Ідеться про зобов’язання ЄС у межах Угоди про асоціацію щодо секторальної інтеграції України. Це 14 секторів, за якими передбачено ухвалити 15 рішень Євросоюзу. Поки що не ухвалено жодного.

— Хоч із восьми проаналізованих секторів за угодою, — зазначив пан Шульга, презентуючи підсумки дослідження «Інтеграція в рамках асоціації: динаміка виконання Угоди між Україною і ЄС», — наша країна близька до виконання домашнього завдання у трьох.

«Відкрите небо» для нас і далі не відкрите

Цього року, вважають аналітики, Україна може очікувати нарешті прогресу в секторальній інтеграції до Європи у межах Угоди про асоціацію.

По-перше, щодо укладання угоди АСАА — про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції як засобу усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та ЄС.

По-друге, можливе приєднання України до єдиної транзитної системи ЄС (NCTS) дасть змогу нашим митникам працювати синхронно з митницями інших європейських країн.

І, нарешті, можливе підписання довгоочікуваної угоди про спільний авіаційний простір (САП). Переговори з ЄС із цього приводу завершилися ще сім років тому, але через конфлікт між Великою Британією та Іспанією щодо статусу аеропорту Гібралтару небо Євросоюзу для України, по суті, й далі закрите.

«Ми розраховуємо на підписання угоди про відкрите небо вже цього року, — заявив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук у Києві в лютому на спільному брифінгу з Олівером Варгеї, єврокомісаром з питань розширення і сусідства ЄС. — Цей документ зараз у прогресі».

Такий самий оптимізм висловив і єврокомісар: «Я запевнив Прем’єра, що зроблю все можливе для прискорення підписання угоди про спільний авіаційний простір. Сподіваюся, це відбудеться цього року».

Тоді Олівер Варгеї, повідомляє Укрінформ, заявив, що ЄС приділятиме прискіпливу увагу питанням, пов’язаним з нарощуванням обсягів торгівлі з Україною, сприятиме розвитку всіх напрямів, які забезпечать збільшення кількості робочих місць.

Без створення разом з європейськими партнерами сприятливих умов для зростання в українських регіонах високотехнологічного промислового виробництва і відповідного збільшення нашого експорту зменшити дефіцит кваліфікованих кадрів, зокрема за рахунок повернення на батьківщину українських заробітчан, досить проблематично. Саме підписання угоди АСАА значно прискорило б вирішення всіх цих складних питань, що накопичувалися роками. Тому Олексій Гончарук вважає угоду про відповідність та прийнятність промислової продукції пріоритетом уряду. «Ми очікуємо приїзду попередньої оціночної місії для старту перемовин».

Останнім завданням України для початку переговорів щодо промислового безвізу, за словами Прем’єр-міністра, став ухвалений закон про зменшення тиску органів ринкового нагляду на бізнес.

Цей закон, певне, знизить гостроту ключової проблеми, з якою стикаються і державні, і приватні промислові підприємства, вітчизняний і закордонний інвестор, — дефіцит в Україні висококваліфікованих кадрів.

А хто впроваджуватиме реформи?

Таке запитання жорстко поставив Григорій Ігнатенко, директор Дніпропетровського приладобудівного заводу, у відповідь на мої нещодавні розпитування про сприйняття ним і його колегами законотворчої діяльності нинішнього парламенту, зокрема щодо створення привабливіших умов для залучення іноземних інвестицій.

— Усе, що робиться, — правильно, — зазначив він. — Але запізно. Ми вже втратили головне — висококваліфіковані кадри. Кілька мільйонів! Усі вони в Чехії, Словаччині, Польщі, Канаді. Закони, які створює нова влада, треба було ухвалювати давно. І доступні кредити 5—7—9%, і урядову програму «Інвестиційна няня», і звільнення від сплати податку на прибуток протягом п’яти років тих, хто братиме участь у приватизації об’єктів вартістю понад 10 мільйонів доларів. А кому нині цим практично займатися? Хорошого слюсаря, сучасного менеджера вдень зі свічкою не знайдеш.

Мого давнього друга Григорія Миколайовича емоції переповнювали, відчувалося: надто вже наболіло. Та, за суттю, він мав рацію, хоч, звичайно, тема кадрів, їх нестачі аж ніяк не нова (скільки доводилося про це писати!). Але наслідки виїзду за кордон, насамперед через низьку зарплату, втрати в усіх галузях промисловості мільйонів найталановитіших професіоналів стали ще гострішими й актуальнішими, ніж п’ять — десять років тому.

На іншу, крім низької зарплати, причину відтоку кадрів за кордон, на мою думку, опосередковано вказав Тимофій Милованов, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства: «застаріла економіка в Україні» (про це він написав днями у Facebook). А причина такого стану, на думку міністра, — «недостатня конкуренція». Наприклад, якби у промисловості було більше конкуренції, то підприємства більше інвестували б у розвиток та модернізацію, щоб не програти в конкурентній боротьбі. І навпаки, ті галузі, де багато конкуренції, наприклад агро, розвиваються і мають найменший обсяг зношення основних засобів (35% в агро порівняно з 60% в середньому в країні). А це, робить висновок Тимофій Милованов, «більше робочих місць і вищі зарплати». Міністр наголосив, що на стан економіки прямо впливає діяльність Антимонопольного комітету. Тому конкуренційна реформа на часі.

Та в мене з думки не йде фраза Олексія Гончарука про «пріоритет уряду». Важливість для нас угоди АСАА надзвичайна. Потенційно вона може охопити до п’ятої частини українського експорту в Євросоюз, передусім продукцію машинобудування. Крім економії часу й коштів експортерів на проходження сертифікації, ця угода сприятиме зростанню позитивного іміджу продукції made in Ukraine, полегшить для України доступ на інші глобальні ринки та збільшить привабливість нашої країни до локалізації виробництва, створення десятків спільних підприємств. А все це сотні тисяч нових робочих місць, можливість повернення додому значної частини нинішніх трудових мігрантів, які тяжко працюють у країнах Євросоюзу.

І далі найсуттєвіше. «Стан виконання Україною домашнього завдання дає змогу укласти угоду АСАА. Але ЄС не подає сигналів про близькість цієї перспективи». Такого однозначного висновку дійшли автори вже згаданої аналітичної доповіді «Інтеграція у рамках асоціації: динаміка з виконання Угоди між Україною і ЄС». А якщо нагадати, що переговорний процес з європейськими чиновниками щодо підписання угоди АСАА триває з… 2005 року (!), то виникає ще більше запитань.

Можливо, саме ці нюанси і мав на увазі Матті Маасікас, коли напередодні засідання Ради асоціації Україна — ЄС у Брюсселі 28 січня цього року порадив Україні «у відносинах з ЄС демонструвати поряд з амбіціями наполегливість в обстоюванні власних євроінтеграційних намірів».

У цьому не зайвим буде нашим посадовцям не забувати в переговорному процесі щодо прискорення підписання згаданих угод про соціальний тягар проблем, які відчувають наші заробітчани, зміцнюючи економіку країн ЄС. І ненормований робочий день, і незадовільна охорона праці. Наслідки цього, мабуть, теж вплинули на ті цифри, які наводила недавно Укрінформу керівниця консульського відділу Посольства України в Польщі Світлана Криса. В 2019 році наші дипломати оформили 619 довідок на репатріацію померлих громадян України, а роком раніше — 529. Тобто лише за рік смертність українців у Польщі зросла на 15%.