Усі ми хочемо мати хорошу роботу з гідними умовами праці та заробітком, якого вистачило б на всі нагальні потреби родини. Проте, як відомо, ринок праці є однією з найуразливіших ланок сучасної економіки. І питання працевлаштування тією чи тією мірою зачіпають чи не кожну українську родину. Хтось утратив роботу через скорочення штату або закриття підприємства, а комусь по кілька місяців не виплачують заробітну плату й виникає думка пошукати більш відповідального роботодавця. Нелегко знайти, куди докласти працю рук і голів своїх також молодим, навіть якщо мають вищу освіту і червоний диплом. А що вже казати про тих, кому за 40 або про молодих жінок, яким нерідко доводиться чути від роботодавців: «А завтра ти вийдеш заміж та підеш у декрет. Навіщо мені така працівниця?»
Куди звернутися у такій ситуації? Хто допоможе у пошуках роботи або порадить, яку спеціальність краще обрати, аби бути затребуваним на ринку праці? З цими та іншими запитаннями «УК» звернувся до голови Державної служби зайнятості України Марини ЛАЗЕБНОЇ.
— Марино Володимирівно, який нині стан справ з працевлаштуванням українців?
— Сьогодні, незважаючи на певні проблеми в економіці, ми маємо непогані показники працевлаштування безробітних. Зокрема завдяки Закону про зайнятість населення, який надає працівникам служби зайнятості нові інструменти стимулювання роботодавців. За даними Державної служби статистики, у середньому за І півріччя 2013 року кількість зайнятого населення збільшилася на 89,3 тисячі осіб та становила загалом 20,4 мільйона. Зростання кількості зайнятих спостерігається як серед міського населення, так і серед жителів сільської місцевості. Найвищий рівень зайнятості спостерігався у Києві (64,5%) та Севастополі (63,4%), Дніпропетровській області (62,4%), АР Крим (62,3%), а найнижчий — в Івано-Франківській (55,4%) та Тернопільській (56,1%) областях.
Відповідно кількість безробітних за І півріччя 2013 року зменшилася на 67,4 тисячі осіб і становила загалом 1,6 мільйона. Зниження рівня безробіття спостерігалося в усіх регіонах. Найнижчий рівень безробіття був у Києві — 5,4%, Одеській області та місті Севастополі — 5,6%, АР Крим — 5,8%, а найвищий у Житомирській, Чернігівській — 9,4%, Тернопільській, Рівненській областях — 9,8%.
— А якщо порівняти ці дані із закордонною статистикою…
— У І півріччі 2013 року рівень безробіття в Україні залишався нижчим, ніж у країнах Європейського Союзу, де він становив 11%. Зокрема, в Греції — 28%, Іспанії — 26%, Хорватії та Португалії відповідно по 17%, Кіпрі — 16%, Словаччині та Ірландії по 14%, Болгарії — 13%, Італії та Литві по 12%.
— Скільки людей останнім часом скористалися послугами Державної служби зайнятості?
— У січні-листопаді 2013 року послугами служби скористалися понад 1,7 мільйона громадян, з них 1,4 мільйона мали статус безробітного. Працевлаштувалися за допомогою центрів зайнятості 773,7 тисячі людей, зокрема 515,1 тисячі безробітних, що на третину більше, ніж у січні-листопаді 2012 року. Тож можна говорити про зростання ефективності роботи органів зайнятості.
— Чим конкретно ви їм допомагали?
— Наприклад, для сприяння зайнятості громадян, для яких на ринку праці бракує вільних робочих місць, у службі зайнятості створена система орієнтації безробітних на підприємництво та самозайнятість. Людям, які готові розпочати власний бізнес, надаються інформаційні та консультаційні послуги, зокрема безоплатні індивідуальні та групові консультації з питань організації та провадження підприємницької діяльності. Такі консультації у разі потреби проходять за участі працівників органів державної влади. Крім того, люди, які хочуть стати підприємцями, можуть отримувати одразу весь розмір своєї допомоги з безробіття.
Кількість безробітних, які започаткували власну справу за рахунок отримання допомоги з безробіття одноразово, збільшилася з 10,5 тисячі в січні-листопаді 2012 року до 14,8 тисячі за ці ж місяці 2013 року.
Ще одним важливим пріоритетом роботи державної служби зайнятості є надання якісних соціальних послуг людям, які мало конкурентні на ринку праці і мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.
Так, протягом 11 місяців 2013 року за направленням ДСЗ працевлаштувано 146,9 тисячі таких осіб. Це одинокі батьки, які мають дітей віком до 6 років, випускники навчальних закладів, люди старшого віку, діти-сироти, інваліди та інші. Рівень їхнього працевлаштування зріс майже вдвічі порівняно з відповідним періодом того року.
Працевлаштуванню безробітних сприяє також організація професійного навчання. У січні-листопаді 2013 року за направленням центрів зайнятості його проходили 204 тисячі безробітних. Рівень працевлаштування після закінчення навчання зріс з 81,9% у січні-листопаді 2012 року до 87,6% за аналогічний період 2013 року.
— А що пропонуєте тим, кому потрібна не постійна, а тимчасова робота?
— Для них організовано громадські та інші роботи тимчасового характеру на засадах паритетного фінансування за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та місцевих бюджетів.
Це дає можливість безробітним громадянам отримати трудові навички, певний досвід роботи в трудовому колективі, поліпшити матеріальне становище, зарекомендувати себе з позитивної сторони і мати надію на постійне працевлаштування на певному підприємстві.
Упродовж січня-листопада 2013-го у роботах тимчасового характеру були задіяні 134,4 тисячі безробітних.
— Які заходи, на вашу думку, було б доцільно здійснити в перспективі, щоб якомога менше наших співвітчизників потерпали від нестачі роботи, а отже, й заробітку?
— Найголовніша передумова для стійкого зростання зайнятості — пожвавлення економіки, створення нових робочих місць та зростання рівня оплати праці. Звичайно, не все тут залежить від служби зайнятості. Але ми готуємо нові ініціативи для пожвавлення підприємницької діяльності, зокрема пільгові кредити для починаючих підприємців. Крім того, будемо посилювати захист на ринку праці людей, які потребують додаткових гарантій у працевлаштуванні. Серед іншого мова йде про полегшення повернення на ринок праці матерів після закінчення відпустки по догляду за дитиною.
ДОСЬЄ «УК»
Марина ЛАЗЕБНА. Народилася в 1975 році в селі Пісківка Київської області. У 1998 році закінчила Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка за фахом «економіст-менеджер», кандидат економічних наук.
З серпня 2000 по червень 2003 року — провідний спеціаліст управління соціальних прогнозів та економічної експертизи соціальних реформ Міністерства економіки України, заступник начальника відділу пенсійної реформи Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України.
З червня 2003 по квітень 2011 року працювала на посадах головного спеціаліста Управління стратегії реформування соціальних відносин, Управління соціальної політики та праці Секретаріату Кабінету Міністрів України.
З травня 2011 по травень 2013 року — помічник міністра відділу організації роботи Віце-прем’єр-міністра — міністра, директор департаменту праці та зайнятості Міністерства соціальної політики України. Має 4-й ранг державного службовця.
Любомира КОВАЛЬ, «Урядовий кур’єр»
Ми в Google+