Вікторія ВЛАСЕНКО,
Оксана МАЛОЛЄТКОВА,
«Урядовий кур’єр»

Кілька тижнів тому, коли робочий візит міністра закордонних справ Дмитра Кулеби до Брюсселя лише готували, його програма особливо не відрізнялася від попередніх подібних візитів. Практику участі глави зовнішньополітичного відомства у двосторонніх зустрічах і неформальних бесідах у межах засідань Європейської ради міністрів закордонних справ країн-членів ЄС встановлено давно. Тож планували, що й цього разу він поспілкується за сніданком з колегами й зустрінеться із главами зовнішньополітичних відомств двох країн «Східного партнерства»: Молдови та Грузії. 

Однак тривожні повідомлення американських партнерів про нове нарощування російських сил на кордоні з Україною та загострення, пов’язане з міграційною кризою, штучно створеною режимом Олександра Лукашенка на польсько-білоруському кордоні, істотно змінило тональність візиту Дмитра Кулеби до Брюсселя. Тож до початку зустрічей із міністрами закордонних справ країн-членів ЄС додалися переговори із главами зовнішньополітичних відомств Німеччини та Франції, метою яких була спроба реанімувати переговори в нормандському форматі, і бесіда з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, під час якої обговорено безпекову ситуація в Україні.

Російські плани проти України

На спільній пресконференції після завершення переговорів Дмитра Кулеби та Єнса Столтенберга український міністр застеріг НАТО, що нарощування російських військ на кордоні України й нагнітання кризи вздовж кордону Білорусі та Росії — «це частини гібридної операції Росії проти Євросоюзу». За його словами, поки що передчасно говорити, який саме сценарій збирається розіграти Кремль. «Але Україна готова до будь-якого розвитку подій», — заявив міністр, наголосивши, що поточна ситуація потребує тісної координації всіх союзників, аби «запобігти розвиткові найгіршого сценарію».

На прохання журналістів уточнити, який саме вигляд має розклад російських сил на кордоні, Єнс Столтенберг відповів, що не може оприлюднювати дані розвідки НАТО. «Але ми бачимо значне нарощування сил і незвичні консультації між різними видами збройних сил РФ. Оскільки в минулому Росія вже показала здатність і намір застосувати свої сили проти України, це викликає велике занепокоєння», — наголосив генсек НАТО. 

Активність російської армії спостерігають не лише вздовж українсько-російського кордону, а й в окупованому Криму та на Донбасі, де збройними угрупованнями керують професійні російські військові. За словами Єнса Столтенберга, Альянс уже закликав Москву «продемонструвати прозорість своїх військових дій, щоб запобігти подальшій ескалації».

Щодо ситуації на польсько-білоруському кордоні, то в НАТО поки що її не трактують як пряму військову загрозу для однієї або кількох країн-членів. Та Альянс солідарний із Польщею, Латвією й Литвою і засуджує те, що «режим Лукашенка використовує вразливих мігрантів для гібридних акцій проти союзників НАТО».  

Головною темою зустрічі Європейської ради на рівні глав МЗС стали події на польсько-білоруському кордоні. На провокації Мінська в ЄС вирішили відповісти п’ятим пакетом економічних санкцій, ухваленим главами зовнішньополітичних відомств. Щоправда, поки що не було оприлюднено повного переліку фізичних і юридичних осіб, проти яких їх буде запроваджено. Їх назвуть за кілька тижнів. Поки що ЄС співпрацює з міжнародними партнерами для узгодження всіх юридичних аспектів. (Докладніше про візит Дмитра Кулеби до Брюсселя та підсумки зустрічі Європейської ради читайте в наступному номері «УК»). 

Готуємося до різних сценаріїв

Секретар РНБО Олексій Данілов припускає, що України безпосередньо може стосуватися ситуація із так званими біженцями на польсько-білоруському кордоні. 

«Тому маємо вжити необхідних заходів реагування. Додаткові заходи визначено за підсумками засідання РНБО 10 листопада 2021-го. Україна готується до різних сценаріїв розвитку ситуації.

Восьмий рік триває воєнна агресія з боку РФ, і те, що зараз відбувається на польсько-білоруському кордоні, не можна назвати гуманітарною кризою. Це чергова спецоперація РФ із метою розхитування ситуації в Європі та на нашому кордоні», — заявив він у Луцьку на нараді щодо додаткових заходів із забезпечення національних інтересів у  захисті держкордону.

Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцкій висловився так: «Здійснюється гібридна операція союзної держави, що має характер міграційної атаки, де мігранти слугують одночасно і зброєю, і жертвою». 

Олексій Данілов говорив про необхідність створення міжвідомчої робочої групи із залученням усіх силових структур, органів місцевого самоврядування для цілодобового моніторингу ситуації на кордоні та оперативного реагування: «Маємо діяти абсолютно скоординовано, спокійно та виважено і сповідувати державницьку позицію».

Про виконання визначених РНБО завдань доповів міністр внутрішніх справ Денис Монастирський: «Концентруються зусилля для протидії загрозі. Залучено всі структури МВС, відбувається взаємодія із ЗСУ, силами тероборони, громадськими об’єднаннями. Ключове завдання — забезпечення мобільних сил реагування в разі загострення ситуації та можливих провокацій». До заходів долучено Держприкордонслужбу, Державну міграційну службу й ДСНС.

До слова, відповідно до угоди між Україною та Білоруссю про реадмісію, нелегальних мігрантів, які потраплять на територію однієї країни з території іншої, буде видворено назад, і друга країна буде зобов’язана їх прийняти. Про це у фейсбуці написав директор департаменту комунікації МВС Артем Шевченко. 

«Раніше перед запланованим у Мінську і Москві початком нинішньої міграційної кризи з Польщею і Литвою Білорусь вийшла з такої угоди з ЄС. Тож поки що принаймні зберігається юридична основа для недопущення на українському кордоні з Білоруссю такої ситуації, як у Польщі. Але готуватися треба. В Україні кордон і на півночі, і на сході потрібно терміново будувати, і надавати на це ресурси. Є десять найнебезпечніших ділянок для масового перетину нелегалами з півночі. Це 270 кілометрів із загалом 1084-кілометрового кордону з Білоруссю. Щоб закрити 270 кілометрів бодай спіральним колючим дротом «Єгоза», треба 189 мільйонів гривень», — написав він. 

Держприкордонслужба і МВС мають успішний досвід подібного стримування на кордоні з Білоруссю, хоч і значно меншої групи людей. Торік у вересні до тисячі прочан-хасидів через карантин так і не потрапили в Україну на святкування єврейського нового року в Умані. Але тоді люди не намагалися прориватися лісами і їх не підганяли вперед білоруські прикордонники.