Гадаю, батьки зводять нанівець працю вчителів, які розповідають на уроках про збереження природи, вже тим, що просять сина допомогти викинути в лісі чи парку мішок зі сміттям. Тоді в дитячій голові закарбовується переконання: навчання — для оцінки, а в реальному житті все по-іншому. Якщо батьки і влада не показують прикладу у ставленні до природи, то як педагогам захистити юні голови від висівання в них бур’яну самознищення?!
Так, саме самознищення. Адже якщо й далі такими темпами забруднювати довкілля, природа не зможе самоочищатися. Хто скаже, скільки чорноземів у нас зайнято під смітниками? Це попри те, що, за даними ООН, у світі частка придатних для хліборобства земель менша за 11%. А потреба у продуктах харчування невпинно зростає.
Про надмірну кількість побутового сміття ми лише говоримо. Але не за горами той час, коли до нього в такій самій кількості додасться й так зване електронне сміття. Холодильники, пральні машини, комп’ютери тощо продукують величезну кількість шкідливих відходів. Торік найбільше його викинули в Норвегії, Швейцарії, Данії, Великобританії. Як бачимо, найгостріше постало питання у країнах з високим рівнем життя. Але на відміну від них, ми не можемо дати ладу навіть звичайним відходам. Що ж робитимемо з електронними?
Проблему доведеться розв’язувати нинішнім учням. Чи готуємо їх до цього? Недостатньо. Ще у школі діти мають усвідомити, що побутові відходи, особливо електронні — ресурс, який слід використовувати. Торік з викинутого світового звалища техніки дістали близько 300 тонн золота — 11% всього дорогоцінного металу, добутого в 2013 році. Такі порівняння діти повинні знати, щоб зацікавитися проблемою і набуті знання використовувати. Чи враховують це вчені-педагоги?
У відділі біологічної, хімічної та фізичної освіти Інституту педагогіки НАПН кажуть, що в сучасній природничій освіті екологізація змісту навчальних предметів — одна з провідних у проектуванні нових програм, підручників, посібників, інноваційних методик навчально-виховного процесу. Науковці свідомі того, що недостатньо обмежитися лише нормативними документами. Тільки власним прикладом дорослі можуть привчити учнів співчувати й захищати живе. Щоб навчаючи виховувати, до нових навчальних програм з біології введено елементи біоетики, що дасть змогу знівелювати побутовий розгляд представників живої природи з позиції «живе-неживе», «їстівне-неїстівне», «корисне-шкідливе», «безпечне-небезпечне». Одна з ідей, на основі якої сформовано зміст шкільної біологічної освіти, — ідея цілісності живого, поваги і ціннісного ставлення до життя.
Під час вивчення біології учнів підводять до розуміння того, що природу не можна розглядати як сировинний матеріал, людина повинна сприймати її як самоцінність, суб’єкт життя, біосфери. Щоб учні відчули відповідальність і власну причетність до збереження організмів, наголошують в інституті, потрібно залучати їх до різних форм діяльності екологічного змісту. Зокрема різноманітних екологічних акцій: «Посади дерево», «Чисте подвір’я — чиста вулиця — чиста країна», «Маленька батарейка — велика шкода» тощо. Так, вплинути на винуватців забруднення води, грунту, повітря школярам не під силу, але, як переконує досвід, така спільна діяльність з небайдужими дорослими сприяє їхньому усвідомленню причетності до поліпшення стану довкілля, що їхня думка та дії важливі й потрібні школі, регіону, країні.
Науковці звертають увагу, що у 2015—2016 навчальному році розпочнеться вивчення фізики у 7 класі за новою навчальною програмою, зміст якої оновлено і в напрямі екологізації. Під час вивчення предмета, розв’язання задач й виконання дослідів та проектів учнів залучатимуть до вирішення нагальних екологічних питань з можливістю втілення їхніх ідей у життя.