У травні на Міжнародному конкурсі науково-технічної творчості учнів ISEF-2020 (International Science and Engineering Fair) у місті Анахайм (Каліфорнія, США) Україну представить суперфіналістка національного етапу конкурсу «Техно-Україна 2020» учениця 10 класу Технічного ліцею Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Валентина Зінькова з математичним проєктом на тему «Атаки типу Блейхенбахера на узагальнені схеми Ель-Гамаля». За цією складною назвою — математична робота з криптографії (науки про математичні методи забезпечення конфіденційності, цілісності й автентичності інформації) дуже високого рівня. Науковці та судді національного етапу конкурсу назвали дослідження дівчини справжнім науковим проривом. «У проєкті серйозно розглянуто теоретичні атаки на дуже потужний алгоритм захисту», — зауважив під час урочистого нагородження переможців конкурсу «Техно-Україна 2020» в КПІ очільник фізико-технічного інституту КПІ та директор конкурсу Олексій Новіков.
Суперфіналістка не приховувала радості. «Я надзвичайно вражена, що здобула перше місце. Участь у конкурсі беру вперше в житті. Конкурс мене дуже вразив: сподобалась атмосфера, всі учасники, дуже привітне журі», — поділилася враженнями Валентина Зінькова. Вона розповіла про суть своєї роботи: «Я брала шифр і побудувала атаки на цифровий підпис для цього шифру. Так можу брати своє повідомлення та підміняти під ним цифровий підпис».
Робота учениці дуже актуальна і в українських реаліях, адже нині влада активно запроваджує цифрові технології в державне управління і має краще подбати про захист інформації від змін, втручання під час передавання, оброблення та зберігання.
Цьогорічний конкурс, за словами Олексія Новікова, показав дуже високий інтелектуальний і професійний рівень учасників, у кожній галузі були різноманітні цікаві роботи.
«Учні мали професійні контакти з науковцями. Думаю, вони триватимуть і надалі, а школярі вступлять у наш університет», — каже очільник фізико-технічного інституту КПІ.
Загалом на суд авторитетного журі 200 найталановитіших школярів з усіх куточків України представили 171 проєкт. Було обрано вісім переможців. Крім суперфіналістки, перші місця у відповідних категоріях вибороли учасники конкурсу з такими проєктами: інженерія «Модуль бортового комп’ютера для супутникових апаратів», Павло Усатюк, учень 9 класу (Черкаська спеціалізована школа №17); матеріалознавство «Екоіграшки з мушлі», Валерія Федулова, учениця 11 класу (Маріупольський технічний ліцей); робототехніка «Роботизований мобільний лабораторний комплекс аграрного призначення», Назар Грабець, учень 11 класу (Волинська Мала академія наук); енергетика «Новий метод розробки та оптимізації хімічних джерел енергії», Ілля Демиденко, учень 11 класу, Харківський технічний ліцей №173; фізика та астрономія «Дослідження складної поведінки динамічної системи зв’язаних тіл», Віктор Уланов, учень 10 класу (Дніпровський ліцей інформаційних технологій при Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара); інформаційні технології «Онлайн-сервіс фільтрації імпульсних шумів на зображеннях методом найменших кінцевих різниць», Дмитро Палагін, учень 10 класу (Черкаський фізико-математичний ліцей) та «Інтелектуальна система керування віддаленим автономним пунктом», Роман Федевич, учень 11 класу (навчально-виховний комплекс «Школа комп’ютерних технологій — Львівський технологічний ліцей»).
Як розповів Роман Федевич, він представив на розсуд журі автономний будинок, в якому застосовують відновлювану енергетику (сонячні панелі та колектори) і який не потребує газо- та електропостачання. Тому це також екологічний проєкт, адже не потрібно проводити комунікації, вирубуючи ліс. Будинок можна встановлювати на туристських маршрутах.
«Інтелектуальна система керування аналізує всі параметри будинку і підтримує мінімальну температуру в ньому з огляду на погодні умови. Є система бронювання: якщо будинок резервують, то інтелектуальна система на цю дату зробить будинок комфортним для проживання (нагріє чи охолодить приміщення до заброньованого часу). Його можуть використовувати рятувальники в разі виникнення проблем на туристському маршруті. Часто рятувальники не мають де зупинитися на час операції, тому мережа таких будинків може бути доречною і з цієї точки зору», — вважає Роман Федевич.
А на запитання щодо вартості обслуговування такого розумного будинку відповідає: «Сонячні панелі, колектори, тепловий насос не потребують обслуговування протягом 10—15 років, але якщо буде збій, система надішле цю інформацію на смартфон, і тоді оператор відповідно реагуватиме».
Ось такі генії зі шкільної лави, наша талановита високоінтелектуальна молодь, закохана в науку й техніку. І вони думають не лише про своє навчання та власну кар’єру, а й про проблеми, які впливають на розвиток суспільства і людства загалом. Це золотий фонд України.
До слова, мета національного етапу конкурсу ISEF — формувати й популяризувати науковий і творчий світогляд серед молодого покоління, єднати бізнес і науку, а також випробовувати український інноваційний потенціал на міжнародній арені. Вікова категорія конкурсу — 13—18 років.
Міжнародний конкурс ISEF для талановитої української молоді відкрито у 2005 році. Тоді відбувся перший нацконкурс і вперше Україна взяла участь у всесвітньому фіналі.
Перший конкурс організували в 1950 році для наукової молоді США, а тепер він набув величезної популярності в усьому світі. Тож цьогоріч 70-й, ювілейний фінал.
Учасниками всесвітнього фіналу щороку стають понад 1700 молодих учених і винахідників з понад 75 країн, а загальний призовий фонд становить не менш як 4 мільйони доларів. Проєкти оцінюють понад 1200 членів журі, визнаних професіоналів у своїх галузях науки і техніки, серед яких видатні науковці, зокрема лауреати Нобелівської премії. З 2010-го не було жодного року, щоб наші учасники-школярі повернулися в Україну без нагород — основних або спеціальних.
Ми в Google+