ПРОГРЕС

Медики Луганщини досягли істотного поліпшення  показника виживання новонароджених

Сучасний міфологічний птах, що приносить дітей у сім’ю, це радше літак санітарної авіації, на якому породіллю з глухого села найвіддаленішого від обласного центру Троїцького району готові переправити до Луганська для того, щоб дитина з найменшою вагою вижила. Адже останніми роками в краї (як і в країні загалом) збільшується число передчасних пологів і, відповідно, народжуваність недоношених дітей (з 5,3% у 2003 році до 18,5% у 2012-му). Таким дітям потрібні особливі умови, щоб вижили.

Три рівні підтримки

— Діточок з екстремальною низькою масою тіла треба виходжувати за допомогою спеціального обладнання в умовах перинатальних центрів. Проект будівництва й оснащення таких центрів у нашій області дорогий — близько 100 мільйонів гривень, проте кожне життя, що там з’являтиметься, того варте. Інакше нам не вдасться й надалі успішно знижувати смертність серед немовлят, — каже заступник начальника обласного департаменту охорони здоров’я — начальник відділу з організації надання медичної допомоги дітям і матерям Тетяна Тиць.

Луганчанам уже вдалося домогтися істотного поліпшення показника виживання новонароджених. Десять років тому показник малюкової  смертності досягав 14 проміле. Нині — 7,57. Це дало змогу краю у рейтингу областей країни посісти 10-те місце, хоч місцевий перинатальний центр третього рівня ще не встиг прийняти перших пацієнток.

— Ми реформуємо акушерсько-гінекологічну службу, щоб перейти на  3-рівневу систему надання медичної допомоги матерям та дітям у регіоні, і проводимо її регіоналізацію, — пояснює успіхи Тетяна Тиць. — Почали, коли зрозуміли, що колишня система вже не справляється. Обладнання застаріло, не вистачає кадрів, щоб організувати цілодобові чергування, які мають бути в пологових будинках, починаючи від акушера-гінеколога, лікаря-неонатолога до анестезіолога. Приміром, у Брянці для проведення операції при кровотечі лікаря-анестезіолога потрібно везти за 17 кілометрів.

Але передусім такі зміни викликала кількість пологів. Є такі стаціонари, де їх приймають навіть не щодня. Про який професіоналізм лікаря може йтися? Ми хочемо відійти від практики роботи малопотужних пологових відділень, тому в області нині діє 7 міжрайонних пологових стаціонарів. Це другий рівень надання допомоги.

Ще є перинатальні центри другого та третього рівнів. Другому поки що відповідає тільки Первомайськ. На черзі — Алчевськ, Красний Луч і Сєверодонецьк, оскільки область протяжна, а ми хочемо домогтися максимальної зручності для людей.

Третій рівень — це Луганський обласний перинатальний центр. Він розрахований на 4 тисячі пологів щороку та лікування близько 7 тисяч вагітних і 500 новонароджених. Тут є все, щоб реалізувати найбільш спеціалізований вид допомоги. До того ж, наш перинатальний центр — це нова, сучасна 6-поверхова будівля, яка зведена відповідно до міжнародних вимог і стандартів із метражу, санітарно-епідеміологічних норм. Та найголовніше, що ця споруда розташована на території обласної клінічної лікарні, — підкреслює начальник відділу з організації надання медичної допомоги дітям і матерям.

— Це особливість нашого центру, що вирізняє його з-поміж інших у країні, — приєднується до розмови головний акушер-гінеколог області, головний лікар Луганського перинатального центру Володимир Клімов. — В інших регіонах є центри, що відкриті як самостійні заклади або при обласних дитячих лікарнях. Ми вирішили відкрити центр на території обласної клінічної лікарні, бо саме за таких умов є змога надавати багатопрофільну допомогу всіма суміжними фахівцями.

Керівництво області роздивляється, де виходжуватимуть надмалих дітей. Фото з сайту Луганської облдержадміністрації

Застосували кращий досвід колег

За словами Володимира Клімова, луганські медики об’їхали не тільки всі перинатальні центри країни, а й побували в сусідніх країнах, аби запозичити кращий досвід.

— Наприклад, ми змогли в себе реалізувати кращу логістику руху хворих. Як усередині будівлі обласного перинатального центру, так і в цілому по області щодо регіоналізації надання допомоги. Це означає, що існує певна послідовність переміщення хворих за трьома рівнями надання медичної допомоги, яка забезпечує її максимальну ефективність, — пояснює Володимир Клімов.

За його словами, у Харкові луганчани перейняли спосіб розташування палат дитячої реанімації. У російському Бєлгороді — будівельні технології з оздоблення приміщень, і навіть розташування та форму дверей, які пристосовані саме для медичних закладів. У Москві — логіку організації реанімації, в такий спосіб у Луганську вперше з’явиться акушерська реанімація.

Загалом кожне відділення перинатального центру в Луганську матиме свій напрямок. Передбачається тісна співпраця з кафедрами місцевого медичного університету, тим більше, що головний лікар упевнений: усі практикуючі лікарі повинні займатися наукою. І роль обласного перинатального центру не тільки в тому, щоб надавати допомогу дітям та жінкам, а й методична, тобто на його базі навчатимуть акушерів-гінекологів області, як правильно надавати допомогу в умовах сучасних перинатальних технологій.

Торік на Луганщині прийнято понад 21 тисячу пологів. Тобто вперше за довгі роки на 386 пологів більше, ніж за попередній рік. Луганські медики впевнені, що цей показник зростатиме. І тут головна проблема, на думку Тетяни Тиць, — це «ставлення жінок до себе».

Новонароджений кричить — виросте здоровим!

Складне питання освіченості матусь

— Деякі жінки взагалі не перебувають на обліку з вагітності, — каже заступник начальника обласного департаменту охорони здоров’я. — А це означає неможливість своєчасного виявлення можливих патологій. Адже в акушерів є таке поняття: «орган до органу». У жінки з хворими нирками є ймовірність передати схильність до цієї патології і дитині. Та жінки просто не звертають на це уваги та можуть стати на облік просто перед пологами. І хоч працювати доводиться в режимі пожежної команди, але за підсумками минулого року в нас не зареєстровано жодного випадку материнської смертності. Цього вдалося домогтися, бо система допомоги в нашій області налагоджена, як у військовій організації. Акушер-гінеколог курсує по всій області, знає ситуацію, і якщо вона складна, за допомогою санітарної авіації (а вона в нас розміщується на базі обласної клінічної лікарні) перевозить таких матусь в обласний центр.

Але в останні роки особливо актуальними стають не тільки сам факт смертності новонароджених дітей, а і якість подальшого життя дитини. Потрібно навчитися запобігати можливим ускладненням, пов’язаним з тим, що коли діти народжуються передчасно, з малою вагою, вони мають проблеми зі здоров’ям.

Після введення в дію обласного перинатального центру всім стане легше: мамам, які прислухаються до паростків нового життя в собі, дітям, готовим вдихнути свіже повітря власної долі, і лікарям, від яких чекають тільки радісних звісток.