«Добре, що цей музей нарешті відкриваємо», — з якоюсь невимовною радістю каже директор департаменту культури та туризму Тернопільської ОВА Світлана Байталюк. Та й справді, щойно його взялись організовувати, розпочалася пандемія коронавірусної хвороби, а торік відчинити його двері в запланований час не дало змогу повномасштабне вторгнення московитів в Україну.

Війна триває, але кожен з українців на своєму фронті наближає нашу перемогу. І в такий скрутний час завдяки ентузіазмові, наполегливості, старанням працівників музею, громади, місцевої та обласної влади, меценатів удалося-таки в селищі Залізці дочекатися знакового заходу — офіційного представлення нового краєзнавчого закладу та археологічної експозиції.

Гуртом справу легше творити

Василь Ільчишин — знаний у краї археолог, пам’яткоохоронець. Одержимий ідеєю створення у старовинних Залізцях краєзнавчого музею, він, на свій подив, знайшов гарячу підтримку і місцевої громади, і обласної влади. Директор департаменту культури та туризму Тернопільської ОВА Світлана Байталюк зізнається, коли пан Василь прийшов зі своїм задумом, йому повірила, бо він дуже чітко та змістовно викладав стратегію власних дій.

Із початком 2020 року взялися активно за роботу. Громада знайшла можливість фінансувати необхідні роботи, кілька разів великим гуртом виходили на толоки. Вагому частку внесли й підприємці-спонсори.

Довелося відновлювати занедбане, напівзруйноване приміщення, що слугувало колись для проведення виробничих нарад працівників місцевої поліклініки,  а також сусідню кам’яницю ХVІІІ сторіччя, яку в радянський період використовував райвідділ кдб і тут була тюрма. Нині в поліклінічній будівлі систематизовано розмістили археологічні знахідки, а у старовинній споруді діятиме етнографічний відділ. Також тут мають намір у жовтні відкрити постійну експозицію, присвячену  національно-визвольній боротьбі.

За словами Світлани Байталюк, музей у Залізцях — феномен із самого початку його створення, бо ще його не було відкрито, а він три виїзні виставки «Вишивка Залозецького краю» представив у Тернополі та на Львівщині, скликав пленер, а за його підсумками організував виставку-аукціон на підтримку ЗСУ. Провів кілька археологічних розкопок, долучився до роботи із соціальної адаптації, інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Тут відбулася міжнародна науково-практична конференція «Управління археологічною спадщиною та музейні практики».

Пані Світлана каже, що дуже б хотіла, аби за взірець Залозецьку громаду взяли всі структури місцевого самоврядування області. Вона переконана, що новий музей буде не лише цікавим туристським об’єктом, а й серйозним центром вивчення та популяризації української історії. Тож департамент культури та туризму ОВА й надалі підтримуватиме Залозецький краєзнавчий музей, втілюватиме з ним спільні проєкти.

На відкриття закладу у Залізці приїхали очільники сусідніх територіальних громад Тернопілля та Львівщини, зібралося чимало інших поважних гостей, колег. Багато хто прибув з цікавими подарунками. Марина Ягодинська, директор Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини, від імені своєї установи подарувала залізний меч ХІІІ—ХІVсторіч, який, безперечно, поповнить експозицію нового музею.

Голова Залозецької громади Андрій Нога зазначив, що музею під час війни ніде ще не відкривали, тож, можливо, хтось до цього поставиться скептично. Нині є куди вкладати кошти, але, за його словами, якщо ми не показуватимемо своєї культури, не цінуватимемо нашого далекого минулого, то чи будемо варті майбутнього. Як на мене, він має рацію.

За словами Марини Ягодинської, краєзнавчий музей у Залізцях став тим магнітом, який об’єднав громаду. Адже гуртом допомагали, старалися зробити внесок у добру та необхідну справу. Тут тепер можна не лише проводити екскурсії, а й різноманітні заходи, зокрема уроки для школярів. Учні, зрештою, можуть брати участь в археологічних та інших дослідженнях. У музеї діятиме не лише археологічний відділ, а й етнографічний, національно-визвольної боротьби. Прийматимуть залозецькі музейники численні групи туристів — українських і закордонних.

У музеї віє не лише сива давнина, а й сучасність. Археологічну експозицію облаштували за сучасними стандартами.

Як підкреслює директор закладу Василь Ільчишин, усі експонати, мапи, схеми заселення людей в різні історичні періоди показують Залозеччину не як якийсь безлюдний острів серед океану, а в контексті історії України, Європи, світу. Усі підписи продубльовано англійською мовою, отже проблем для закордонних мандрівників не буде. Крім того, на вітринах виставили QR-коди, завдяки яким про певний експонат можна дізнатися більше інформації. Деякі предмети, моделі можна переглянути у 3D-форматі. Оцифровували речі, творили дизайн вітрин два Василі: Ільчишин, очільник музею, і Ковбаса, працівник.

В археологічному приміщенні подбали не лише про вітрини з унікальними експонатами, а й про великий круглий стіл посеред виставкової зали, що дає змогу проводити тут розмаїті заходи.

«Це цікаво з пізнавальної точки зору, водночас є можливість вирішувати серйозні питання», — вважає Марина Ягодинська.

І чи не першими за цей стіл сіли представники делегації муніципалітету Сокндаль з Норвегії, які налагодили співпрацю із Залозецькою громадою. Гості зі скандинавської країни зазначили, що їхня громада нині активно підтримує Україну в боротьбі з рашизмом, допомагає, але водночас прагне співпрацювати в культурній та туристичній галузях.

Оригінальні речі давнини

В археологічній експозиції представили майже тисячу унікальних предметів, речей часів палеоліту, неоліту, бронзової, залізної доби, Римської імперії, слов’яно-руського періоду та подальших століть. Екскурсію провів директор музею Василь Ільчишин. Він розповів, що найдавніші експонати датовано 40—35 тисячами років до нашої ери. Зокрема, палеолітичну пластину пан Василь виявив 2020 року поблизу села Чистопади. У квітні цього року йому поталанило знайти наконечник стріли, якому 9 тисяч років.

Василь Ільчишин — археолог. Він вже організував кілька розкопок на території старих Залізців і навколишніх сіл. Тепер оригінальні знахідки поповнили експозиційні вітрини музею. Тут можна побачити передусім кам’яні та крем’яні знаряддя праці, прикраси, давні різновиди озброєння, гончарні вироби трипільської культури, герби засновників Залозецького замку та багато інших цікавих раритетів. Викладені знаряддя, пов’язані з освоєнням простору річки Серет та її ресурсу. Скажімо, є голка для плетіння сіток VIII сторіччя до н.е., бронзовий гачок на щуку III сторіччя, гарпун на в’юна, річкові мушлі, які люди використовували в їжу, а також виготовляли з них ґудзики, перламутрові накладки, робили інкрустації. Велика кількість монет засвідчує, що ця місцевість була в зоні впливу Римської імперії, вела з нею торгівлю. Зберігають тут римський меч гладіус, який знайшли неподалік  селища Підкамінь.

Торік улітку під час археологічних досліджень у Залізцях вдалося натрапити на місце колишньої корчми і знайти чимало скляних і керамічних виробів  місцевого й закордонного виробництва, монети, люльки, тогочасне озброєння, шкіряний пояс, турецьку бритву та інші речі. Вони теж поповнили музейну експозицію.

Василь Ільчишин зауважує, що Залізці унікальні тим, що тутешнє болото дуже добре зберігає органіку, тому нині мають фрагменти дерев’яної ґонти. ХVI століттям датують  кресала, дримбу, кортик, вістря стріл та інші оригінальні речі.

Привертає увагу й вітрина, в якій помістили дерев’яну скульптуру святого Франциска. Її знайшли в Залізцях, колись вона прикрашала місцевий костел. У радянський час культову споруду покинули, фігура ця там руйнувалася. Музейники її почистили, законсервували й виставили тепер на огляд відвідувачам краєзнавчого закладу. Навіть показують її у 3D-форматі, зняли про неї короткий фільм англійською мовою «Історія одного експоната». Автор скульптури — Фердинанд Штуфлесер з австрійського міста Тіроль.

Багато цікавого та пізнавального пропонує щойно відкритий у селищі Залізці краєзнавчий музей. Який вигляд мали самі Залізці? Замок можна побачити на гравюрі ХVIIІ сторіччя. Біля музею має ще з’явитися пам’ятник. Кому? Чорній курці — символу Залізців. Гадаю, що рік у рік експозиція поповнюватиметься новими експонатами та знахідками. Інакше й не може бути, бо очолює музей подвижник, ентузіаст, професіонал, одержимий археологією та музейною справою Василь Ільчишин.