У майстерні Рівненського центру професійно-технічної освіти (ЦПТО) Державної служби зайнятості жінки схилилися над сучасними швейними машинами: прагнуть отримати ремесло, якого нині за плечима не носити. А загалом у центрі навчають 56 професій!
Універсальний фахівець
«Зовсім не шкодую, що прийшла сюди: обладнання чудове, мультимедійні технології на допомогу, — каже 35-річна рівнянка Ірина Кравчук. — Я магістр педагогіки, працювала методистом на кафедрі в приватному виші. В один момент втратила роботу. Крій та шиття викликали захоплення давно, тож вирішила вдосконалити хобі та, можливо, зробити його своїм новим фахом. А кравець — професія творча і дуже масштабна, тут нам навіть трудове право викладають, отож відкрила для себе чимало нового».
Ірина так доладно розповіла про все, що керівник Держслужби зайнятості Валерій Ярошенко, який приїхав на Рівненщину для ознайомлення з роботою центру, запропонував їй викладати в унікальному в Україні Рівненському ЦПТО.
Раділи разом з Іриною одно групниці, які приїхали звідусіль. Скажімо, Уляна Макарова — аж з Івано-Франківська. Вона економіст, закінчила єдиний в Україні інститут нафти і газу, але роботи за фахом не знайшла. Та й, зрештою, каже, то був неусвідомлений вибір 18-літньої дівчини. Тепер зрозуміла: ремесло без хліба не залишить. Тож приїхала на Рівненщину, щоб цілком мотивовано освоювати професію кравця понад вісім місяців…
Мені не йдуть із голови ці дві зустрічі: молоді жінки з вищою освітою змінюють кваліфікацію на «універсальних» фахівців. Вони не їдуть із держави (дітей на ноги треба ставити!), нікого не звинувачують у тому, що сталося саме так, — вони працюють над собою, щоб завтра було іншим.
Не знімаючи «останньої сорочки»
— Уже не новина, що вища освіта не гарантує працевлаштування, — каже Валерій Ярошенко. — Дисбаланс на ринках освіти та праці, на жаль, стає дедалі глибшим, — і лише служба зайнятості усунути його не може. Тут потрібна комп лексна, цеглинка до цеглинки, робота держави: економіку будують інвестиції, розвиток бізнесу, податковий клімат і загальна ситуація в країні. Але свій сегмент роботи ми повинні виконувати чітко й фахово. Сьогодні це вже не розмита проф орієнтація, а цілком предметна професійна діагностика. Ми всі народжуємося різними: хтось зі здібностями до вивчення іноземних мов, а у когось золоті руки. Нині ситуація на ринку праці склалася так, що руками можна гарантовано заробити на життя. Щодня тільки у базі даних нашої служби є 43 тисячі вакансій — і це, запевняю вас, не педагоги і не економісти. А сучасні методики дають змогу визначати професійні нахили навіть у старших групах дитсадків. Після діагностики ми повинні переконати батьків, що їхній дитині зовсім не обов’язково мати університетський диплом, щоб гідно жити. Робота не з легких: за нею — зміна психології чи, якщо хочете, менталітету українців, котрі звикли знімати з себе останню сорочку, щоб дати дитині вищу освіту.
Життя йде так, що знімати її зовсім не потрібно. Принаймні у Рівненській службі зайнятості роблять усе, щоб зацікавлювати роботодавців.
— Ми активно співпрацюємо зі службою зайнятості: адже люди, які зробили усвідомлений професійний вибір, — це зовсім не те, що випускники ПТУ, котрих часто вчать на застарілій матеріальній базі, — висловила думку роботодавців Рівненщини директор підприємства «Рівнебудпостач» Ніна Крока. — Річ у тім, що у Європі є таке поняття — навчання дорослих, от і в нас треба змінити відповідно освітнє законодавство, а ще — спростити процедуру ліцензування професій, яких навчають у службі зайнятості. Адже результати це підтверджують.
— А вони такі: 97% тих, хто вчиться в нашому центрі професійно-технічної освіти, мають роботу, — підсумовує директор Рівненського обласного центру зайнятості Іван Ткачук.
Чому б не поширити цей досвід на всю державу? Адже сьогодні лише 9,9 мільйона тих, хто працює, сплачують ЄСВ, — тобто годують 12,5 мільйона пенсіонерів. Отож, як писав Остап Вишня, маємо самі себе витягнути з болота, — за нас цього не зробить ніхто.