ПЕРСПЕКТИВА

У Дніпропетровську під егідою Міжнародної академії астронавтики (МАА) пройшла ІV Міжнародна конференція «Космічні технології: сьогодення і майбутнє»

На Дніпропетровщині працює єдине в Україні регіональне відділення Міжнародної академії астронавтики (МАА). Тож не дивно, що саме в Дніпропетровську Міжнародна конференція, присвячена розвитку космічної галузі, збирає кращих світових науковців космічних технологій. Цього разу на  неї прибуло близько 400  фахівців з 22 країн світу (США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Японії, Китаю, Кореї, Росії, Бразилії, Іспанії, Італії, Єгипту, Індонезії, Чехії, Камеруну, Швеції, Естонії та ін.). Протягом трьох днів вони заслухали 250 доповідей на засіданнях п’яти секцій.  Як зазначив генеральний конструктор  — генеральний директор ДП «КБ «Південне» Олександр Дегтярьов, найважливішим завданням форуму є відкриття нових можливостей взаємовигідного співробітництва в галузі розвитку і використання перспективних космічних технологій. Адже глобальність космічних завдань потребує об’єднання зусиль, космічна діяльність  набуває наднаціонального характеру і залучає на цей ринок дедалі більше нових країн.

На прес-конференції учасників і організаторів форуму закидали запитаннями про майбутні дослідження космічного простору. Фото автора

З надією на співпрацю

«Якщо за законом біометрії спробувати визначити центр космонавтики, то це буде Дніпропетровськ. Російські спеціалісти мають величезну повагу до вашої фірми, пов’язаної з такими іменами, як Янгель, Макаров»,  —  привітав генеральний директор Центру ім. М. Келдиша (Росія) Анатолій Коротєєв організаторів заходу — представників ДП «КБ «Південне» (КБП) та ДП ВО «Південмаш» Українського відділення МАА та Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара.    Льотчик-космонавт, Герой Радянського Союзу полковник запасу Анатолій Арцебарський  (здійснив політ на «Союзі ТМ-12» та орбітальному комплексі «Мир»  у травні - жовтні 1991р.), який, до речі, родом з Дніпропетровщини, представляв на конференції Казахстан.  Він розповів, що співпрацює з цією країною вже понад 20 років і що в цій країні поставлено завдання створити космічну галузь, а без України, без КБ «Південне» та «Південмашу»,   це неможливо. Тож  космонавт висловив надію на майбутню співпрацю.

У свою чергу, Олександр Дегтярьов звернув увагу присутніх на те, що саме під час проведення космічної конференції має здійснитися перший запуск ракети-носія «Антарес» (запуск вже здійснено), спільного проекту американської компанії «Орбітал» і українських КБ «Південне» та «Південмашу».  В Дніпропетровську спроектували і виробили перший ступінь «Антареса» . Завданням ракети є доставка вантажів до МКС (міжнародна космічна станція).  «Це безпрецедентний випадок, коли Америка створила ракету у співпраці з іншою державою», — підкреслив О. Дегтярьов.

Програмний менеджер «Орбітал» Даніель ван Хюле (США) розповів, що компанія уклала відповідний контракт з NАSА, і зазначив, що без допомоги КБП та ПМЗ проект був би неможливим і що завдяки дніпропетровським партнерам його вдалося здійснити за короткий термін. Цей запуск «Антареса» є тестовим, в якому ракета доставлятиме вантаж-макет, а перша місія на МКС запланована у червні, наступна — на жовтень цього року. (Перший тестовий запуск РН «Антарес» здійснили з космодрому на острові Уоллопс в Атлантичному океані 22 квітня о 17-й годині за часом Східного узбережжя США.)

Космічне сміття і захист планети

Які ж актуальні питання сьогодні стоять перед світом і які нагальні проблеми турбують фахівців ракетно-космічної галузі? Провідними темами, що обговорювалися на конференції, були наступні:  дослідження космосу, очистка навколоземного простору від техногенного сміття, захист Землі від астероїдів та метеоритів, удосконалення ракетно-космічних систем та ракетних двигунів, пошук нових екологічних видів палива та космічна енергетика, вплив космосу на життя людей, космічні місії та технології, космічні системи дистанційного зондування Землі, прогнозування землетрусів тощо.

Зокрема, генеральний директор «Центру планетарного захисту» (Росія) Анатолій Зайцев розповів про можливі підходи створення міжнародної системи планетарного захисту «Цитадель», що особливо актуально після падіння метеорита в Челябінську. Сьогодні наявність загроз для Землі з космосу визнана міжнародними організаціями. А «Цитадель» може забезпечити захист від астероїдів, комет, метеоритів. За словами пана Зайцева, людство має для цього всі базові технології, потрібне лише рішення на міжнародному рівні. «Час від слів переходити до справи», — підкреслив він.

З не менш нагальним питанням виступив учений секретар КБ «Південне», академік МАА Микола Слюняєв. Він повідомив про внесок Українського відділення МАА у дослідження з боротьби з техногенним засміченням навколоземного простору. «Кількість космічного сміття різко підвищилась. Були випадки, що мали катастрофічні наслідки для космічних апаратів, — зазначив Микола Миколайович. — МАА бере активну участь у запобіганні зростання космічного сміття. У всіх країнах проводяться дослідження із зменшення техногенного засмічення.  Наприклад, у КБ  «Південне»  дослідження у цьому напрямку  ведуться з 2002 року, напрацьовано багато технічних рішень і цікавих розробок, які пропонуються для освоєння.

Марс привабливіший, а Місяць ближчий

Про діяльність Європейського космічного агентства (ЄКА) і Європейської комісії (ЄК) та співробітництво з країнами Європи  поінформував директор Європейського представництва ДП «КБ «Південне» академік МАА Олег Венцковський у доповіді «Європейський космос: погляд із Брюсселя». Він зупинився на питаннях створення і запуску ракетоносіїв, супутників великих та маленьких, новій програмі «Обізнаність про космічну обстановку», темі освоєння космічного простору.  Зокрема, дніпропетровські підприємства задіяні у створенні європейського легкого ракетоносія «Вега».  До речі, «Вега» має запустити супутник «Проба V», який вивчатиме рослинність Землі. А на 2017 рік запланований запуск  супутника «Проба 3» — це перший у світі апарат, який покаже узгоджену роботу двох супутників, що вивчатимуть корону Сонця. Також 2017 року планується і запуск першого в Європі і світі супутника «Електра» на електричній тязі.

Щодо освоєння космосу: 2011 року створено міжнародну групу, в яку увійшли 14 космічних агентств, в тому числі й Національне космічне агентство України (НКАУ). Група має скласти дорожню карту щодо глобального дослідження космічного простору. Мета на найближчий час — Марс. Розглядаються два глобальних шляхи до цієї планети. Перший — астероїд, Місяць, Марс. Другий — Місяць, астероїд, Марс. Обговорюється багато різних варіантів створення кораблів, які мають висадитися на Місяць, — спочатку вантажних, потім пілотованих.

«Марс набагато привабливіший з наукової точки зору, але спочатку слід провести пробні польоти на Місяць, — наголошує віце-президент МАА Хірокі Матсуо (Японія). —  Та зараз усі тільки і говорять: «Марс, Марс, Марс!»   У якому ж напрямку має йти людство, вивчаючи і підкорюючи космічний простір? Як сказав Хірокі Матсуо, дослідження космосу сьогодні тісно пов’язані з національним престижем і зрозуміло, людство використовує й комунікаційні супутники, але не слід забувати і про те, що нас надихає. А надихають нас нові відкриття і пізнання незвіданого. «Цей шлях маємо обирати у подальшому», — наголосив він.

А ось представник спонсорів конференції, попечитель фонду Премії Хайнлайна (фонд заснувала вдова письменника-фантаста Роберта Хайнлайна Вірджинія) Дж. Бакнер Хайтауер вважає, що майбутнє планети залежить від досліджень ресурсів. Наприклад, треба вивчати питання отримання сонячної енергії з космосу, адже ті джерела енергії, що сьогодні маємо, наносять шкоду Землі. 

Насамкінець учасники конференції  в Дніпропетровську прийняли декларацію-звернення на підтримку проведення Міжнародного астронавтичного конгресу (JAC-2016) в Україні. НКАУ подала відповідну заявку на проведення конгресу в Києві. Захід, який щороку відбувається в різних країнах, організовує Міжнародна академія астронавтики спільно з Міжнародною астронавтичною федерацією та Міжнародним інститутом космічного права. Останній, 63-й конгрес проводили в Неаполі, цього року він відбудеться у Пекіні, 2014-го — в Торонто, 2015-го — в Євросоюзі. У Пекіні мають визначити, де ж зберуть конгрес 2016 року.