Президент
Нотаріальної палати України
Людмила ПАВЛОВА
Перший установчий з’їзд нотаріусів України, який відбувся наприкінці березня цього року, став однією з найважливіших подій у діяльності людей цієї професії. Він, по суті, в одному ряду з такими важливими віхами в розвитку нотаріату, як Закон «Про нотаріат», завдяки якому почали працювати приватні нотаріуси, «мала реформа» 2008 року, що надала їм такі ж права, як і державним, та закон, згідно з яким в Україні запроваджується професійне нотаріальне самоврядування. Про роль з’їзду в житті нотаріальної спільноти та завдання, окреслені ним, розмовляємо із президентом Нотаріальної палати України Людмилою ПАВЛОВОЮ. Перше запитання стосується новоствореної структури, її повноважень і завдань.
— Нотаріальну палату України (НПУ) як орган професійного самоврядування створено вперше. Раніше під такою самою вивіскою було просто громадське об’єднання нотаріусів. Завдяки тому, що оргкомітет підготував погоджені нотаріусами кожного регіону пропозиції щодо змісту та основних положень статуту НПУ, лише окремі його аспекти викликали дискусію серед делегатів форуму. Своє бачення тих чи інших питань висловили уповноважені представники делегацій усіх регіонів, а також окремі делегати. Кожну пропозицію обговорювали та виносили на голосування. У підсумку з’їзд шляхом консенсусу затвердив Статут палати, яким регулюється її статус, основні засади, мета діяльності й функцій, права і обов’язки, організаційні питання тощо.
— Яка структура новоствореної Нотаріальної палати і які повноваження будуть закріплені за керівними органами НПУ?
— Згідно зі Статутом, палата складається з уповноважених представників в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Їм надаються широкі повноваження, але на них покладається й велика відповідальність. До функцій уповноважених представників зараховано забезпечення організаційної єдності нотаріусів регіону, виконання рішень з’їзду та ради палати, координація і взаємодія з головними управліннями юстиції, участь у контролі за діяльністю нотаріусів, що здійснюється Мін’юстом та головними управліннями юстиції, контролю за додержанням нотаріусами правил професійної етики, залагодження можливих непорозумінь і конфліктів між нотаріусами та інші.
З огляду на те, що в окремих регіонах чисельність нотаріусів велика, з’їзд визнав за можливе закріпити у Статуті положення про те, що за рішенням ради НПУ у зв’язку з поданням від нотаріусів відповідного регіону, там може бути створене представництво палати. Очолюватиме таке представництво уповноважений представник палати, а допомагатимуть йому заступники, які також призначатиме рада НПУ.
— Мін’юст затвердив обов’язкові для виконання Правила професійної етики нотаріусів України, за порушення яких, окрім відповідальності, передбаченої законодавством, нотаріуса можна притягти ще й до професійної відповідальності перед колегами.
— 2007 року Українська нотаріальна палата як громадське об’єднання такі правила затвердила, але вони, з огляду на статус організації, мали лише рекомендаційний характер. Брак обов’язкових до виконання правил професійної етики був однією із перешкод для вступу українського нотаріату до Міжнародного союзу нотаріату, який об’єднує нотаріати 83 країн.
Законом України від 6 вересня минулого року до Закону «Про нотаріат» внесено зміни, за якими Правила професійної етики нотаріусів стали обов’язковими для кожного з них. Такі правила затвердив Мін’юст і вони набули чинності. Ними визначено загальні стандарти професійної етики нотаріусів, серед яких обов’язки бути незалежним, справедливим, толерантним, компетентним і старанним, захищати інтереси людини, суспільства і держави, сприяти утвердженню в суспільстві віри в закон і справедливість, бути чесним, сумлінним, безкорисливим і неупередженим, не допускати дискримінації особи за расовою, етнічною, національною, посадовою, релігійною чи іншою ознакою, постійно підвищувати свій професіоналізм тощо.
Контроль за додержанням нотаріусами правил професійної етики покладено законом на НПУ. У зв’язку з цим створено Інспекцію з питань професійної відповідальності нотаріусів, до повноважень якої входять розгляд звернень і скарг щодо порушення нотаріусами правил професійної етики, перевірка викладених у них фактів, а також оприлюднених у ЗМІ фактів, що ганьблять честь і гідність нотаріусів, підготовка відповідних висновків та пропозицій і передача їх на розгляд ради НПУ.
.jpg)
Завдяки реформуванню суттєво зменшились черги до нотаріусів. Фото Володимира ЗAЇКИ
— На з’їзді було ухвалено рішення, що НПУ не створюватиме місцевих осередків, але на першому засіданні ради вирішили створити дорадчий орган — раду уповноважених. Які її функції?
— З огляду на чисельність нотаріусів у регіонах Статут НПУ передбачає можливість створення в них представництв НПУ, але за відповідними поданнями, що скеровуються до ради нотаріусами того чи іншого регіону. На першому засіданні у квітні цього року рада НПУ призначила уповноважених представників і зобов’язала їх обговорити з нотаріусами питання створення представництв.
Згідно з положенням про уповноваженого представника НПУ в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, основні завдання такого представника — забезпечення єдності членів НПУ регіону для виконання покладених на них Законом «Про нотаріат» обов’язків та гарантування їхніх прав.
Затверджено серйозні кваліфікаційні вимоги до уповноваженого представника та його заступника: не менше 8 років бездоганної нотаріальної діяльності, повага серед нотаріусів регіону, участь у громадському житті нотаріальної спільноти та у заходах з підвищення кваліфікації нотаріусів, наявність наукового ступеня, заохочень тощо. А дорадчий орган — раду уповноважених представників НПУ при раді створено для вирішення питань координації діяльності, напрацювання шляхів вирішення завдань, обміну досвідом роботи, проведення спільних заходів тощо.
— Ви неодноразово наголошували, що професійна солідарність нотаріусів передусім передбачає заборону внутрішньої конкуренції та обов’язок нести спільну відповідальність за діяльність кожного. Якою буде відповідальність професійної самоврядної організації у разі, якщо внаслідок незаконних дій нотаріуса завдано шкоди фізичним чи юридичним особам?
— Корпоративна відповідальність об’єднаних у самоврядну організацію працівників однієї професії за шкоду, завдану з провини члена цієї професійної групи, — це одна з основних ознак самоврядної професійної організації. Нотаріальна спільнота має відповідати за діяльність кожного представника професії, зокрема брати участь у відшкодуванні завданої з провини нотаріуса шкоди. Саме тому Статут НПУ передбачає створення спеціального фонду відшкодування, який формуватиметься за рахунок певних відрахувань від членських внесків членів НПУ та інших надходжень, що не заборонені законом. Порядок, межі та розмір відшкодування визначатиме Рада НПУ, але лише після наповнення, хоча б частково, цього фонду.
Не слід забувати, що Закон «Про нотаріат» передбачає й інші джерела відшкодування заподіяної з провини нотаріуса шкоди, зокрема за рахунок страхування нотаріусом своєї цивільно-правової відповідальності. Звичайно, підставою відшкодування може бути лише рішення суду.
— Запровадження на всій території України єдиних ставок нотаріального збору за надання нотаріальних послуг турбує не лише нотаріусів, а й пересічних громадян. Що в цьому плані можна очікувати найближчим часом?
— Департамент нотаріату Міністерства юстиції за участі УНП напрацював проект змін до Закону «Про нотаріат» та проект постанови уряду, які регулюватимуть порядок та розміри плати за вчинення нотаріусами нотаріальних дій та надання інших послуг правового, технічного та інформаційного характеру. Цьому передувала копітка робота, метою якої було знайдення, так би мовити, золотої середини, уніфікації порядку та розмірів справляння плати державними та приватними нотаріусами, щоб уникнути звинувачень приватних нотаріусів у навмисному завищенні розмірів плати за їхні послуги та пов’язаної з цим недобросовісної конкуренції. Одночасно будуть захищені й інтереси громадян під час звернення до нотаріуса.
Сподіваємося, наші спільні пропозиції знайдуть розуміння і підтримку Верховної Ради й уряду, оскільки вони — черговий крок до створення в Україні єдиного нотаріату.
— Чи можна нині твердити, що всі вимоги міжнародної нотаріальної спільноти повністю виконано і НПУ найближчим часом стане повноправним членом авторитетної організації — Міжнародного союзу нотаріату?
— Заявку на вступ до цієї організації подано ще у 2003 році. Але у зв’язку з недосконалістю українського законодавства про нотаріат до України висували чимало умов та вимог. Більшість із них нам вдалося виконати завдяки заходам з реформування нашого нотаріату. Останніми з умов було створення органів професійного нотаріального самоврядування та запровадження обов’язкових до виконання всіма нотаріусами правил професійної етики. Ці умови також виконано. Є попередня домовленість про візит експертної групи Міжнародного союзу нотаріату до України у вересні цього року для перевірки готовності українського нотаріату до вступу в міжнародну нотаріальну спільноту.
До речі, з Міжнародним союзом нотаріату ми співпрацюємо впродовж багатьох років, а Українська нотаріальна палата набула статусу спостерігача в Комісії у справах Європи цієї організації.
— Які першочергові завдання ставите перед собою як президент самоврядної професійної організації нотаріусів України?
Моє першочергове завдання на сьогодні — забезпечити фактичне створення професійного нотаріального самоврядування та повноцінне його функціонування. А всім колегам хочу побажати насамперед розуміння важливості своєї місії та необхідності єднання, неухильного виконання вимог закону та професійної етики, виправдання високої довіри держави до нотаріального співтовариства, активної життєвої позиції.
Юрій ВАСИЛЕНКО
для «Урядового кур’єра»
ДОСЬЄ «УК»
Людмила ПАВЛОВА. Народилася на Вінниччині. Освіта — вища. За фахом — правознавець. «Заслужений юрист України».
Свою трудову дільність розпочала на посаді адвоката юридичної консультації Могилів-Подільського району Вінницької області. Працювала нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори, старшим консультантом відділу юстиції Вінницького облвиконкому.
З 1980 року — у Міністерстві юстиції України, де пройшла шлях від старшого консультанта до директора Департаменту нотаріату та реєстрації адвокатських об’єднань Мін’юсту.
Людмила Павлова член Комісії у справах Європи Міжнародного Союзу Нотаріату, заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Мін’юсту, член Координаційної ради Міністерства юстиції.
Удостоєна багатьох державних нагород.