На думку багатьох експертів, швидше за всіх в Україні пристосуватися до європейських стандартів зможуть аграрії. ПрАТ «Агрофорт» (у складі «Миронівського хлібопродукту») — один із таких сільгоспвиробників. Обробляючи майже 14 тисяч гектарів землі у Київській та Вінницькій областях, господарство стабільно добивається хороших показників у роботі. Окрім того, товариство сумлінно та в повному обсязі сплачує податки до державного бюджету, гарантує достойну заробітну платню і соціальний пакет своїм працівникам, виплачує високу орендну плату за землю і втілює в життя багато соціальних проектів на селі.
Сімейний бізнес
У Кагарлику кажуть, що вісім років тому свідомість багатьох місцевих жителів змінило підприємство, засноване подружжям фермерів Онуків: Володимир та його дружина Людмила вже мали певний досвід ведення приватного бізнесу, обробляючи 1000 гектарів орендованих розпайованих земель. Тому керівництво МХП запропонувало заповзятливим фермерам приєднатися до своєї компанії.
— Чоловік майже не вагався, — згадує 2006 рік Людмила Онука. — Єдине побоювання в нього викликало те, що «Миронівський хлібопродукт» кардинально змінював як стиль роботи нашого ні від кого не залежного сімейного бізнесу, так і саме наше життя. Бо потрібно було працювати в команді. І якби Володимирові не подобалася жива творча робота, яка заряджала його енергією, навряд чи існував би сьогодні «Агрофорт». Тому ми погодилися.
Так на сільськогосподарській мапі Київщини з’явилася нова назва. Територія підприємства почала розростатися: за вісім років вона сягнула 14 тисяч гектарів, які належали пайовикам не лише Кагарлицького, а й сусідніх Ставищанського, Рокитнянського, Таращанського районів столичної та Оратівського Вінницької областей. При цьому місцеві селяни переконалися в серйозності намірів нового інвестора: хлібна нива буйно заколосилася пшеницею, на тракторному стані замість металобрухту з’явилася імпортна техніка, а на фермах заревла худоба. Тож посвітлішали обличчя пайовиків: уперше за останні 10—15 років вони отримали гідну орендну платню. Селяни почали вживати такі слова, як «бізнес», «менеджер», «соціальний проект», «система точного землеробства», «джіпіес-навігація». І пояснити, що вони означають, могли навіть пенсіонери.
Нині в Кагарлику про «Агрофорт» говорять шанобливо: підприємство не сховалося за спину могутнього господаря, а навпаки, почало зміцнювати МХП «з глибинки».
— Нині «Агрофортом» керувати довірено мені, бо у холдингу прийняли рішення призначити Володимира директором потужнішого підприємства — «Зернопродукт «МХП» у Вінницькій області, — веде далі розповідь Людмила Валентинівна. — Наш корабель набирає обертів, бо має добру підтримку не лише сформованої за сім років команди професіоналів, а й пайовиків. Про останнє, до речі, свідчить переукладення 2012-го близько 95% договорів оренди землі з пайовиками на найближчі п’ять-десять років.
Ферма й поле — єдиний комплекс
До речі, в усіх 19 селах, на території яких господарює «Агрофорт», пайовики відзначають чесну політику, що веде підприємство щодо селян. 2006-го, наприклад, селянам було виплачено майже 4 мільйони гривень грошима та натурою. А наступного, зміцнивши свої позиції у рослинництві, «Агрофорт» почав відроджувати ферми «у глибинці». І хоч керівництво підприємства добре розуміло, що це був не прибутковий, а скоріше соціальний проект, воно пішло на ризик. У «Миронівському хлібопродукті» його підтримали, бо із закриттям ферм сотні селян залишалися без роботи.
Нині, окрім молочного (на фермах «Агрофорту» утримують майже 400 корів, усього ж ВРХ тут — понад 2000 голів), на підприємстві почали розвивати ще й м’ясне скотарство: воно представлене племінними репродукторами таких порід, як шароле, волинська м’ясна, герефордська, симентальська м’ясна та п’ємонтезе. «Агрофорт» активно нарощує поголів’я племінних тварин м’ясних порід під методичним керівництвом Інституту розведення і генетики тварин НААН України.
— Наші бички, наприклад, були переможцями міжнародної виставки-ярмарку «Агро-2009», — приєднується до розмови головний зоотехнік ПрАТ «Агрофорт» Олександр Данилін. — На фермах підприємства працює близько 70 селян. Робота в них має змінний характер. Корови у приміщеннях перебувають на безприв’язному утриманні, доять їх у спеціальних доїльних залах, оснащених сучасною технікою.
Ми побували на одній із реконструйованих ферм: чистота, порядок, чути навіть задоволені жіночі голоси. Вразило і те, що в корівниках працює чимало молоді. Головний зоотехнік сказав, що це студенти сільськогосподарських вишів проходять практику в «Агрофорті». Дехто з них уже виявив бажання працювати на підприємстві після отримання диплома.
Не має собі рівних
Добре йдуть справи в господарстві й у рослинному цеху. Торік, наприклад, «Агрофорт» виростив непоганий урожай качанистої.
— Кукурудза — основна наша культура, — розповів головний агроном ПрАТ «Агрофорт» Віктор Чайківський. — З кожного гектара у 2013-му зібрали в середньому по 90 центнерів. Позаторік цей показник, щоправда, становив 96 центнерів з гектара. «Не дотягли» до цього показника тому, що взимку випало багато снігу, який дуже довго лежав на полях (на деяких ділянках поблизу лісосмуг — аж до 16 квітня). Ще й холодна весна затяглася і вплинула на розвиток рослин. Озима пшениця, наприклад, у нас подекуди попріла й вимокла і на весну ми не отримали тієї густоти її сходів, яка мала бути. Це негативно позначилося на врожаї: якщо в 2012-му змолотили по 62—65 центнерів з гектара ранніх зернових, то торік середній показник становив 51 центнер з гектара. Зате соломи заготовили на 1000 тонн більше, ніж 2012-го. Вистачить і на власні потреби, і для пайовиків.
До речі, «Агрофорт» не має собі рівних за показниками врожайності серед інших підприємств Кагарлицького та сусідніх районів. Середня врожайність пшениці тут становить 55 центнерів з гектара, ріпаку — 36, соняшнику — 33, ячменю — 43, кукурудзи — 96, сої — 25 центнерів з гектара. Бо у кожен гектар рослинники вкладають достатньо поживи та фінансів. У Кагарлику приводу наводять такий приклад: якось залізницею до «Агрофорту» прибуло 46 вагонів мінеральних добрив, тоді як решта сільгосппідприємств району знайшли кошти лише на закупівлю одного вагона та кількох автомашин.
У рослинництво на підприємстві вкладають чималі кошти. Тут «програмують» поля під конкретний урожай, розписуючи «бюджет кожного поля». І все це дуже легко перевірити: кожне поле на підприємстві обліковане через супутник до сантиметра. Система точного землеробства передбачає встановлення спеціального обладнання джіпіес-навігації навіть на тракторах. Тож щоденний виробіток механізаторів обліковується за лічені хвилини в електронному вигляді. Жорсткі звітність, фінансовий контроль. У товаристві проводять щомісячний аудит навіть складів.
Усі ці новації допоміг упровадити «Миронівський хлібопродукт», де працюють не на емоціях, а на зваженому підрахунку. Окрім того, МХП сприяв зміцненню в «Агрофорті» корпоративного духу: активний відпочинок, цікаві екскурсії, прогулянки мальовничими місцями — усе це йде на користь настрою та здоров’ю співробітників. До того ж відпочинок — це найкраща мотивація. Працівники підприємства відчувають, що не дарма віддають роботі багато сил і часу. В Кагарлику в такий спосіб заохочують продуктивну роботу своїх працівників. Позаторік, наприклад, кращі трактористи, агрономи, керуючі відділками та економісти відпочили у Туреччині й на гірськолижному курорті у Славському. Торік 19 передовиків підприємства провели літній відпочинок у Єгипті. Запам’яталися «агрофортівцям» мандрівка до Будапешта (Угорщина), перебування в Австрії (Палац Шенбрунн у Відні), корпоративний відпочинок на одному з гірськолижних курортів у Закарпатській області.
Олександр ЗАБУЖЕНКО
для «Урядового кур’єра» (фото автора)