За ініціативи регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» і підтримки Українського товариства птахів та Азово-Чорноморської орнітологічної робочої групи в Коблевому, що на Миколаївщині, відбулася 28-ма конференція «Дослідження та охорона птахів». У ній взяли участь відомі українські вчені, науковці-практики, орнітологи, екологи. Учасники висловили думку про те, що Тилігульський лиман — невичерпне джерело практичної роботи для студентів-біологів України і зарубіжжя.
Серйозну дискусію серед учасників конференції спричинило питання впливу вітроелектростанцій на орнітологічну фауну регіону через будівництво двох вітроенергетичних електростанцій — «Тилігульська-1» (на території Анатоліївської, Ташинскої та Краснопільської сільських рад Березанського району) потужністю 500 МВт і «Тилігульська-2» (на території Ташинської сільради) потужністю 65 МВт. Дехто з орнітологів категорично наполягав: «Вітряки — реальна небезпека для пернатих». Лунала думка, що вітряки, які будують на відкритій місцевості, стають перепоною на шляху перельоту птахів. Птахи і кажани часто потрапляють в лопаті вітряків і гинуть.
Натомість доцент кафедри екологічної хімії Національного університету кораблебудування Інна Тимченко підкреслила: цінність конференції в тому, що науковці не лише обговорюють проблеми, а й здійснюють кроки для їх розв’язання. «Стосовно впливу вітряків на птахів і довкілля скажу єдине — енергетика не може бути повністю безпечною. Але за ВЕС — майбутнє, — зазначила доцентка. — Звісно, якщо підходити до будівництва та експлуатації розумно й дотримуватися всіх норм і правил. Сподіваюсь, що Міністерство енергетики та захисту довкілля і обласні управління екології резолюцію конференції врахують».
Помірковану позицію щодо порушеного питання висловив директор регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» заслужений природоохоронець України Олег Деркач. «Яка є ще альтернатива для розвитку енергетики? Невже краще будувати нові атомні реактори? — запитував присутніх Олег Михайлович. — На відміну від негативного впливу атомних станцій (Чорнобиль вічно нагадуватиме нам про це), ВЕС чи СЕС досі не вбили жодної людини, не нанесли шкоди здоров’ю. Звичайно, оцінка впливу вітряків на довкілля і контроль на державному рівні — вкрай необхідні».
Він також нагадав, що існують готові інженерні рішення, які зменшують вплив на екологію вітроелектростанцій. З-поміж них пристрої, що відлякують птахів, радари, тимчасова зупинка вітряків під час масових перельотів, підвищення порогу роботи вітряків. Тож у разі комплексного розумного підходу співіснування людей, птахів і вітряків у єдиній екосистемі цілком допустиме. І цей беззаперечний факт підтверджує досвід зарубіжних країн.
Щорічно у весняно-літній період на базі РЛП «Тилігульський» проходять навчальні й виробничі практики студенти-біологи з різних університетів України. Але масштаб практичних занять, нарікають науковці, вже давно не той, що був раніше. Так, Йосип Черничко, керівник міжвідомчої Азово-Чорноморської орнітологічної станції, згадував, як в 1970-ті роки розбивали студентський табір на лимані, як ставили намети і вели дослідження різновидів птахів. Нині для розвитку науково-дослідницької думки Тилігулу бракує підтримки на державному рівні. Зокрема існує нагальна потреба в організації стаціонарного табору для досліджень пернатих, що мешкають на Тилігульському лимані. Таку пропозицію учасники внесли до загальної резолюції конференції.
ДОВІДКА «УК»
Тилігульський лиман на межі Миколаївської та Одеської областей вважають одним із найчистіших. Ця найбільша водойма північного Причорномор’я має океанічну солоність — 30—32 проміле (в Чорному морі цей показник 17—18). Тилігул — місце масового гніздування та концентрації птахів під час сезонних міграцій, де можна зустріти близько 270 видів пернатих.
Загальна чисельність птахів, що зупиняються на прольоті в межах лиману та його узбережжя, іноді сягає 50 тисяч особин. Заповідні угіддя підтримують існування понад 40 видів рідкісних представників орнітофауни, занесених до Червоної книги України і Європейського червоного списку.
Ми в Google+