Чимало українців уже зрозуміли, як можна боротися з високими сумами за тепло у платіжках, і навчилися зменшувати їх самостійно. Приміром, у Львові, де у жовтні вартість одного квадратного метра опалення коштувала 22 гривні 50 копійок, є будинки, мешканці яких заплатили всього по 8 гривень. Це результат того, що люди скористалися «теплими» кредитами і термомодернізували житло. Тож кількість охочих скористатися державними програми з енергоефективності збільшується.
Але чи всім пощастить, якщо в держбюджеті на наступний рік на «теплі» кредити закладено всього 400 мільйонів гривень, тоді як фахівці підрахували, що реальна потреба — 1,9 мільярда. Натомість на субсидії заклали в рази більше.
Нині ж громадам та ОСББ потрібне ухвалення законодавчого пакета з енерго?иефективності, продовження програми «теплих» кредитів та державна підтримка енергоощадних заходів, щоб робити реальні кроки до енергонезалежності країни. Про це у четвер під час брифінгу у Верховній Раді говорили віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко, народні депутати, голови ОСББ з низки областей України.
Голова Львівської асоціації ОСББ «Оберіг» Стефанія Климко (у будинках цієї асоціації люди й платять по 8 гривень за квадратний метр опалюваної площі) підкреслила: «Завдяки термомодернізації у панельному будинку нам вдалося зекономити 65% теплоносія. Люди тільки тепер повірили, що можна щось зробити. Навчилися рахувати гроші. Якщо цю програму закриють, люди знову зневіряться. Тому звертаюся до всіх гілок влади підтримати цю програму і закласти кошти». Що ж до закладених 400 мільйонів гривень голова ради голів ОСББ Луцька Роман Бондарук зауважив, що їх вистачить хіба що на перші два місяці, а це надто мало.
Утім, підтримка й урядовців, і багатьох парламентаріїв у людей є. «Ми спільно з урядом, коаліцією, опозицією, з головами ОСББ маємо знайти механізм і збільшити кошти на фінансування програми «теплих» кредитів, яка показала ефективність. Маємо переконати весь депутатський корпус знайти можливість в бюджеті 2017-го передбачити значно більші кошти на цю програму. Адже пропорція суми коштів — понад 50 мільярдів гривень на субсидії й 400 мільйонів гривень на «теплі» кредити — це неспівмірно», — зауважив народний депутат Ігор Гузь.
Геннадій Зубко зазначив, що нині в Україні 20 тисяч ОСББ та 120 тисяч будинків потребують енергоефективних заходів. Загальна сума економії енергоносіїв завдяки цьому може сягнути 73%. Але для досягнення такого результату, крім збільшення фінансування програми «теплих» кредитів, потрібно ухвалити кілька базових законопроектів, які дадуть змогу не тільки впроваджувати заходи з енергоефективності, а й ефективно обліковувати енергію.
«Ідеться про закони «Про енергоефективність будівель», «Про ЖКП» у другому читанні, «Про Фонд енергоефективності». Маємо ухвалити законодавство, щоб рухатися далі. Це дуже важливі базові закони, які дадуть змогу саме активним людям показати вже вагоміший результат», — зазначив Геннадій Зубко.
Учасники брифінгу закликали Верховну Раду проголосувати за законопроекти з енергоефективності. «Економія газу — це наша незалежність. Це важливо як для кожної української родини, так і для держави, яка прагне бути енергонезалежною», — наголошували вони.
«Ми сьогодні не звертаємося, а вимагаємо продовжити програму теплих кредитів, — зазначив Роман Бондарук. — А на прикладі Луцька можна довести, що прогрес є. Якщо в Луцьку в 2015 році скористалися теплими кредитами 10 ОСББ на суму 3 мільйони гривень, то за 9 місяців 2016 року ця сума потроїлася — це 9 мільйонів. І якщо дев’ятиповерхівка на 4 під’їзди раніше споживала тепла на 600 тисяч гривень, то після модернізації і заходів з енергозбереження — на 330 тисяч».
Промовці наголосили, що за 5 років можна зменшити споживання газу вдвічі в житловому секторі, якщо працюватиме ця програма.