АНТИДЕПРЕСАНТ
Дедалі більше охочих завітати на філіжанку цього напою до давнього міста
Каву у Львові люблять віддавна. Тут знають, як цей диво-напій готувати: він не буде смачним, якщо не на любові замішаний! А якраз цього інгредієнта у Львові не шкодують. Тому так, як у Львові, в жодному іншому місті не вміють каву готувати й подавати. Також неодмінно порекомендують маленький шматок вишуканого торта чи львівського сирника, тістечко чи легкий десерт. Тому у вихідні і навіть у будні, попри прохолодну погоду, знайти вільне місце в затишних кав’ярнях чи на численних літніх майданчиках непросто. Доведеться зачекати, аж поки не звільниться столик: підсідати до когось у Львові просто не заведено. Задля кількох хвилин неперевершеного релаксу посеред напруженого робочого дня варто не поглядати на годинник! Бо ефективнішого антидепресанта від поганого настрою годі й шукати!
Хіба не символ - львів'янка у кухлику кави? Фото УКРІНФОРМУ
«На каві» за столиком черпали натхнення геніальний Франко, укладаючи свої поетичні рядки, і вибудовував стратегію державотворення перший президент України Михайло Грушевський, доводили складні математичні теореми львівські науковці, записували ноти своїх творів Станіслав Людкевич, Микола Лисенко і Микола Колеса, обговорювали вдалі й невдалі партії знані на весь світ львівські шахісти, лягали на папері мелодії, сповнені ніжності і зажури, Івасюкових шлягерів. Популярна суто львівська традиція «козу водити», тобто по кав’ярнях ходити, не має нічого спільного з пияцтвом: за кавою спиртним не зловживають.
Жителі та гості міста назвали фестиваль найінтелігентнішим з-поміж низки гастрономічних фестивалів, які надійно прописалися в рейтингу найпопулярніших імпрез Львова. Це лишень шостий фестиваль «На каву — до Львова!» відбувся, а гостей приїхало більше, ніж сподівалися, і програма цікавішою й різноплановішою стала. Серед гостей міста помітили й німецького журналіста Хельге Бендл із Spigel, який побував у Львові напередодні Євро-2012 і назвав Львів «Сплячою красунею Сходу». Загітував до Львова свого приятеля приїхати, і на святі кави гість не репортажі готував, а насолоджувався його особливою атмосферою, яка всуціль заполонила стару частину міста.
А цікавих місць та адрес не бракувало: одні ароматним напоєм насолоджувалися у кав’ярнях, інші надовго застрягли на Львівській кавовій фабриці, що на час фестивалю розмістилася на площі Ринок, вибираючи з-поміж численних сортів популярних у Європі виробників ексклюзивну фестивальну каву зі щойно підсмажених зерен. З охочих на власні очі побачити процес видобування і підготовки диво-зерен перед входом у «Львівську копальню кави» чимала черга вишикувалася. Спеціально з нагоди свята львівські кондитери спекли ексклюзивний кавовий торт, яким частували присутніх. На всіх, звісно, десерту не вистачило, хоч важив рекордсмен аж 42 кілограми!
Ті ж, кому припав до смаку львівський гастрономічний фестиваль, мали змогу поділитися своїми враженнями від свята кави й надіслати авторські кавові листівки від художників Іванки та Олександра Войтовичів на будь-яку адресу безпосередньо з Кавової пошти: ексклюзивних послань зі Львова відправили понад 400 учасників свята.
За традицією гості свята разом з кавовими Королем та Королевою визначили, де у Львові готують та подають найсмачнішу каву. Зробити це виявилося справою не з легких, бо хоч до яких кав’ярень поважні дегустатори завітали, скрізь почастунком були задоволені. Вміють ресторатори у Львові про репутацію свого закладу дбати. Тож не випадково вже котрий рік поспіль титул найкращої кав’ярні року виборює «Світ кави».
Доброї кави, музики, яскравих атракцій та гарного настрою на святі не бракувало. Навіть осінній дощ не зіпсував настрою, а спрацював на руку львівським рестораторам: гарячий і запашний антидепресант був дуже доречним.