Нинішній візит Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана до Великої Британії та Північної Ірландії не здійснив прориву у фінансових відносинах офіційного Києва та Лондона. Цього за мету вітчизняна делегація й не ставила. Наші посадовці чудово обізнані із внутрішніми проблемами Сполученого Королівства. Вони свідомі того, що спонсорувати економічні реформаторські проекти України Великобританія не в змозі. Для нас вона виступає в ролі найсильнішого і найзручнішого лобіста під час домовленостей з Міжнародним валютним фондом і Європейським банком реконструкції та розвитку.
Очікуваним і стриманим був «дрес-код» англійських високопосадовців і під час конференції з питань реформ в Україні, і під час засідання ради директорів ЄБРР. Оптимістичними й лаконічними були їхні заяви для представників української делегації.
Порядок денний Володимира Гройсмана — це зустріч із Прем’єр-міністром Великої Британії Терезою Мей, президентом ЄБРР Сумою Чакрабарті, державним секретарем Великої Британії у закордонних справах Борисом Джонсоном, міністром закордонних справ Канади Христею Фріланд, головою та членами парламентської групи із зв’язків з Верховною Радою та з лідерами британського бізнесу.
Ускладнень у роботі з МВФ нема
Представники ЗМІ дізнавалися про результати домовленостей урядовців із перших вуст. По завершенні зустрічі з Терезою Мей Володимир Гройсман резюмував, що Україна та Велика Британія мають значний потенціал розвитку політичної й економічної співпраці. «Велика Британія — важливий стратегічний партнер, який ніколи не змінював позицій і підтримував Україну в усіх прагненнях. Є чітка позиція щодо підтримки територіальної цілісності України, засудження агресії й підтримки санкційної політики», — розповів він.
З огляду на це і на намір Великої Британії сформувати власну торговельну політику після виходу з ЄС Україна почала розглядати можливість формування з нею окремої угоди про зону вільної торгівлі. Питання поглибленої співпраці озвучували з огляду на статистичні показники взаємної торгівлі: за результатами року вони становили 2 мільярди доларів. Потенціал оцінюють у 3,5 мільярда доларів. «Враховуючи рішення про Brexit, нам треба говорити про засади нашої економічної співпраці. Я порушив питання й знайшов підтримку розпочати консультації щодо формування зони вільної торгівлі з Великою Британією», — пояснив Прем’єр. Він нагадав, що ЗВТ вже діє між Україною та ЄС, з 1 вересня вона запрацює з Канадою, тривають переговори про таку економічну співпрацю України з Туреччиною та Ізраїлем. Міжнародні партнери України зацікавлені в успішності нашої держави, оскільки від цього залежить багато світових процесів.
Тему переходу до середньострокового планування у сфері державних фінансів і внутрішніх процесів та в міжнародній співпраці й залученні інституціональної й інвестиційної допомоги Володимир Гройсман виносив на передній план під час усіх переговорів і заходів. Амбітні плани уряду — це досягнення зростання ВВП, більшого за 2%.
Тереза Мей запевнила українського колегу, що Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії дотримується політики засудження незаконної анексії Криму Російською Федерацією. Ця інформація є у відкритому доступі на сайті британського уряду. Там ідеться про важливість зберегти санкції й продовжувати політичний тиск до повного виконання мінських угод. Говорили прем’єри й про потреби Збройних сил України передовсім щодо посилення їхнього потенціалу.
З вуст глави уряду представники ЗМІ дізналися й про виконання Україною та МВФ програми співпраці. Проблем у роботі, за його словами, нема. Можливе відтермінування надання Україні чергового траншу від її основного кредитора не свідчить про жодні ускладнення. Слова Володимира Гройсмана цитує департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ: «Не треба драматизувати ситуацію. Йдеться про проведення реформ. Ми працюємо над пенсійною реформою в інтересах українських пенсіонерів, над тим, щоб підвищити ефективність управління державними компаніями і продажем того, що неефективно використовує держава, щоб були інвестиції та робочі місця. Ми говоримо про зміни. Ми рухаємося за планом. Ми працюємо спільно з Президентом і парламентом, тож виконаємо програму дій МВФ».
Справедливість встановлять п’ять змін
На засіданні ради директорів ЄБРР головував президент цієї фінансової структури Сума Чакрабарті. Промова Володимира Гройсмана на цьому заході розпочиналася фразою про те, що Кабінет Міністрів України високо цінує співпрацю з ЄБРР у впровадженні реформ й реалізації проектів у реальному секторі економіки. Ідеться про конкретні програми й трансформації.
Успішними досягненнями в цьому розрізі названо забезпечення макроекономічної стабілізації, відновлення економічного зростання, вихід на позитивні показники зростання економіки у 2017 році. Які саме, поки що не уточнювали. Наступні зрушення пов’язували з ухваленням антикорупційного законодавства, дерегуляцією ринку газу, запровадженням системи електронних державних закупівель та е-декларування для державних службовців, стартом реформи державної служби.
Володимир Гройсман поінформував економічну світову спільноту про суть п’яти пріоритетних реформ уряду. Всі почули, що якщо українській стороні їх вдасться втілити в життя до 2020 року, «макроекономічна стабільність стане захищеною, економічне зростання України пришвидшиться, а справедливість нарешті відновиться». Під словом «справедливість» Прем’єр мав на увазі не що інше, як повні пенсійні зміни, переформатування у галузі охорони здоров’я, в освітянському напрямі, а ще — масштабні приватизаційні процеси. Усе згідно з оновленим законодавством, яке ще має заручитися підтримкою народних депутатів.
Про створення сприятливого ділового клімату йшлося поряд із темою створення інституцій на кшталт офісу залучення та підтримки інвестицій, Національного комітету з промислового розвитку, офісу з просування експорту. «Розумні» регуляції, за словами Володимира Гройсмана, — полегшення адміністрування податків і зменшення корупційних ризиків у роботі контролюючих органів. Про результати він розповідав, оперуючи статистикою, зокрема посиленням позицій України в індексі інвестиційної привабливості від Європейської Бізнес Асоціації вперше за 6 років.
Найважливішими були слова Суми Чакрабарті, який резюмував, що Європейський банк реконструкції та розвитку продовжить підтримку України в реалізації необхідних змін.
Чого очікують за океаном
Про перетворення по-українському найбільше йшлося на конференції з питань реформ (Ukraine Reform Conference). Прем’єр укотре повторив, що Україна — велика країна зі значним потенціалом і можливостями, що українці довели своє право бути в європейській сім’ї народів і здатність сповідувати й захищати європейські цінності. Реформи по-українському — це передовсім інструмент подолання інституційної слабкості держави. «У нас немає завдань, які можемо відкласти на потім. Ми розпочали реформи в усіх сферах життя і маємо робити спільно і водночас багато важливих речей, — звернувся до учасників заходу Володимир Гройсман. — З 2014 року ми почали інституційну перебудову України зокрема за допомогою міжнародних партнерів. Ми сформували антикорупційне законодавство, незалежну антикорупційну інфраструктуру. Торік у жовтні розпочалася реформа судової системи — непростий процес, але розуміємо, що треба побудувати таку правову систему, в якій судова гілка влади має найвищу довіру суспільства. У нас є середньостроковий план, який має мету й завдання: економічне зростання, верховенство права, антикорупційна боротьба, безпека та оборона, розвиток людського капіталу».
Він запевнив присутніх, що попри всі виклики, Україна налаштована на зміни. У цьому контексті знову було згадано п’ять реформ, які слід втілити в життя.
Конференцію організовували міжнародні партнери України за підтримки державного секретаря Великої Британії у закордонних справах Бориса Джонсона.
На полях цього міжнародного заходу Прем’єр мав окрему зустріч із міністром закордонних справ Канади Христею Фріланд. Він наголосив, що Україна й Канада почали відкривати нову сторінку двосторонньої співпраці завдяки імплементації угоди про зону вільної торгівлі й реалізації значних можливостей в економічній галузі.
Христя Фріланд поінформувала Володимира Гройсмана, що Канада бачить великі можливості для двосторонньої співпраці з нашою державою в економічній галузі. Її слова звучали так: «Нам дуже приємно бачити успіхи України, і ми пишаємося тим, що можемо підтримувати вашу країну. Ми бачимо в економічній галузі дуже великі можливості й сподіваємося, що наша торговельна угода і всі реформи, які ви реалізуєте, створять справжні можливості для нашої співпраці».
За ці два дні представники української делегації брали участь у різних заходах. Варті уваги слова віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе. Вона виступала на конференції «Трансформація України: оцінки та рішення» у Королівському інституті міжнародних справ. Там ставили наголос на тому, що Росія створює екзистенційну загрозу не лише таким державам, як Україна, Молдова та Грузія, а також Європейському Союзу, НАТО.
«Отже, будь ласка, щоразу, коли думаєте про компроміс із Росією, пам’ятайте: це буде компроміс зі світом, де Ейнштейн поступається Сталіну, Путіну, Леніну та навіть Брежнєву. Але найголовніше: це світ, у якому ви, Захід, маєте більше сенсу як ворог, ніж як друг, — цитує слова віце-прем’єра її прес-служба. — Кремль перетворює слабкість Заходу на свою силу. І нині в Заходу є два варіанти: або зламається Путін, або Захід. Україна залишається єдиним місцем у світі, де план Путіна може зазнати невдачі. І успіх України може змінити Росію».