ПЕРСПЕКТИВА
Парламент схвалив шляхи реформування залізничної галузі заради її конкурентоспроможності
Днями Верховна Рада у другому читанні та в цілому схвалила проект Закону «Про особливості утворення державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та Закону «Про внесення змін до Закону України «Про залізничний транспорт» (щодо розмежування функцій державного та господарського управління галуззю). За перший законопроект проголосувало 232 народні депутати, за другий – 239.
У прес-службі Укрзалізниці повідомили, що реформування проводитиметься у три етапи. На першому (2011-2012 роки) планується утворити єдиний господарюючий суб’єкт — державне акціонерне товариство (АТ «Укрзалізниця»). Всі залізниці, а також підприємства, установи та організації згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів, увійдуть до складу цього суб’єкта. Причому відбудеться розмежування господарських функцій і функцій державного управління та розподіл за видами діяльності з відокремленими бюджетами і прозорими фінансовими потоками.
Акціонована державна залізниця працюватиме за ринковими правилами. Фото з сайту sdelanounas.in.ua
У цей же період планують розробити і погодити з відповідними державними органами і громадськими організаціями Закон «Про залізничний транспорт» у новій редакції. У ньому буде визначено не лише роль та місце новоутвореного акціонерного товариства, а й порядок використання інфраструктури, умови функціонування інших учасників ринку залізничних перевезень, їх недискримінаційний доступ на цей ринок.
Другий етап реформування (2013–2015 роки) розпочнеться після реєстрації єдиного господарюючого суб’єкта та напрацювання усіх нормативних і правових актів, а також документів, що регулюють внутрішні бізнес-процеси в АТ «Укрзалізниця». За цей час має відбутися ринкова трансформація управління залізничним транспортом, будуть створені організаційно-правові та економічні умови для розвитку конкуренції, а також удосконалена фінансово-економічна система і тарифна політика.
Під час другого етапу планують остаточно оптимізувати структуру управління галуззю, розпочати утворення дочірніх підприємств, спроможних працювати в конкурентному середовищі. Це стосується чи не всіх видів діяльності: вантажних перевезень, ремонту колій та рухомого складу, виготовлення запчастин. У переліку також пасажирські та приміські перевезення, технічне переоснащення господарств, скорочення перехресного субсидування пасажирських перевезень.
Зміни, які мають відбутися протягом двох етапів реформування, стануть підгрунтям для зростання операційної ефективності і оптимізації витрат залізничного транспорту, забезпечать збільшення обсягів перевезень пасажирів та вантажів, дадуть змогу скоротити державні субсидії в галузь, підвищать якість надаваних послуг.
А вже на третьому етапі (2015–2019 роки) завершать побудову вертикально інтегрованого управління господарствами галузі, ліквідують перехресне субсидування пасажирських перевезень, продовжать технічне переоснащення галузі та розвиток конкуренції на ринку залізничних перевезень.
ПРЯМА МОВА
Ільдар ГАЗІЗУЛЛІН,
старший економіст
Міжнародного центру
перспективних досліджень
— Сама ідея акціонування залізниці хороша. Інша річ, як вона втілюватиметься. Якщо виділяти позитивні моменти, то це схвалення такого кроку з боку кредиторів, скажімо, Європейського банку реконструкції та розвитку, який був готовий надати кредит Укрзалізниці, однак не робив це через відсутність реформ у галузі. З іншого боку, якщо навіть не відбудеться роздержавлення сектору, а лише акціонування, це також непогано. Адже тоді державна компанія працюватиме за ринковими правилами. Тобто це буде публічна звітність, краще управління, підконтрольність.
Щодо того, як бути з прибутковими вантажними перевезеннями і збитковими пасажирськими, то, посилаючись на європейський досвід, у пасажирський сектор приходили приватні компанії. Аби компенсувати витрати, там вигадують оригінальний перелік додаткових платних послуг для пасажирів під час подорожі.
Якщо є соціально важливі маршрути, але вони збиткові, держава бере на себе компенсацію витрат перевізникам. Щоправда, тут є ризики. Але вибір у такій ситуації обмежений і хоч щось треба робити. Статус-кво зберігатися не може. Відомо, хоча залізниця формально державна, насправді багато в чому працює на приватні інтереси. Якщо ці процеси якось легітимізувати, ситуація поліпшиться.