Прем’єр-міністри Балтійських країн запланували поїздку до України заздалегідь. Їхня зустріч із керівництвом нашої держави відбулася саме в день голосування в Європарламенті за безвізовий режим для України. Щоправда, про майбутні преференції під час перетину українцями кордону з європейськими країнами йшлося найменше. Глав балтійських урядів цікавили гострі кути й невизначеності у розв’язанні проблемних питань по-українському. Серед них і конфлікт на Донбасі, й антикорупційні видозміни.
10 нових правил поведінки
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зустрічав колег на ґанку Клубу Кабінету Міністрів. На все про все Юрі Ратас, Маріс Кучінскіс і Саулюс Сквярняліс мали півтори години. Цього часу вистачило, щоб сформувати 10 правил подальшої поведінки на міжнародній арені. Всі їх прописали у спільній заяві прем’єрів, котрі виступають за відновлення територіальної цілісності України, засуджують агресивні дії Росії й наполягають на дотриманні санкційного режиму, допоки РФ не виконає всі пункти мінських угод.
Текст документа оприлюднює департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ: «Ми ніколи не визнаємо спробу анексії невід’ємної частини території України — Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. Вимагаємо від Росії поважати територіальну цілісність і суверенітет України й повернутися до безумовного виконання своїх зобов’язань згідно з міжнародним правом. Ми закликаємо міжнародну спільноту продовжувати активні політичні та дипломатичні зусилля для відновлення територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах в інтересах стабільності й безпеки всієї Європи. Ми закликаємо Російську Федерацію негайно звільнити всіх громадян України, котрих незаконно затримано на території Російської Федерації, у тимчасово окупованому Криму й окремих районах Донецької і Луганської областей України, яких не контролює уряд України».
І до перебігу реформування високі гості поставилися схвально. Вони відзначили прогрес у видозмінах енергетичного сектору, судової системи та оцінили наміри сформувати нові антикорупційні органи. Про бізнес-клімат у нашій державі поки що йдеться поверхово. На інвестиції ззовні можна буде очікувати вже після повного виконання реформаторських дій. Іще країни Балтії пообіцяли підтримувати євроінтеграційний та євроатлантичний курс України, вбачаючи в цьому навіть переваги для литовського, латвійського й естонського народів.
«Ми позитивно відзначаємо ефективність застосування положень Угоди про асоціацію щодо поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, переваги якої очевидні як для України, так і для ЄС. Забезпечення успішної реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС — наше головне спільне завдання. З огляду на це виступаємо за якнайшвидше завершення процесу ратифікації Угоди про асоціацію Україна — ЄС», — резюмували вони.
Транзит, який вигідний усім
Про намір високих гостей і надалі посилювати контакти з Україною було зрозуміло як під час переговорів у чотиристоронньому форматі, так і в ході зустрічей з Володимиром Гройсманом у форматі віч-на-віч.
У Клубі КМУ в межах другого Українсько-Балтійського форуму глава уряду чітко заявив, що Литва, Латвія та Естонія потерпають від зовнішніх політичних, військових та економічних загроз, зокрема з боку Російської Федерації. Україна цей ланцюг подовжує і автоматично стає партнером для країн Балтії. Не на папері, а в реальних діях (як така ідея Балтійсько-Чорноморського співробітництва народилася в 1999-му).
Володимир Гройсман також поінформував колег про посилення агресії РФ, недотримання нею режиму тиші на Донбасі. «Лише за перші дні квітня було зафіксовано понад 250 обстрілів. Українські війська мають бойові втрати. Триває постачання військової техніки терористам, і ми маємо добитися того, щоб постачання зброї було зупинено», — сказав він.
Главам урядів Балтійських країн Прем’єр подякував за підтримку позиції щодо надання безвізового режиму. Не менше він сподівається і на нові можливості та права українців — подорожувати Європою без віз. Та найбільше Україна покладається на надання додаткових торговельних преференцій від Європейського Союзу.
Саулюс Сквярняліс повідомив, що Литва готова підтримати позицію Польщі та України щодо недоцільності й політичної забарвленості проекту побудови другої ланки газопроводу Nord Stream 2, лобійованого російським «Газпромом», і підтримує намір України залишатися ключовим транзитером газу в Європу.
«Ми вважаємо, що Україні важливо продовжувати енергетичні реформи й забезпечити конкурентність у секторі енергетики. Ми цінуємо ваш досвід і готові запропонувати допомогу зокрема в сфері синхронізації вашої енергосистеми з енергосистемою ЄС, — сказав він. — Україна має залишитися основним транзитним шляхом для російського газу. А натомість ми також шукаємо нових шляхів для поставок скрапленого газу з Литви через наш термінал».
Юрі Ратас наголосив, що головування Естонії в ЄС з липня стане шансом для України в демонстрації реформ та поглибленні європейської інтеграції. Там чекають від України ефективної боротьби з корупцією, істотного поліпшення ділового клімату.