Що може зіпсувати літо, канікули, відпустки й загалом поламати наші плани? Найчастіше люди нарікають на маски, карантинні обмеження, зачинені дитячі табори та неприємні сюрпризи курортного сезону.
Та зовсім не це становить серйозну загрозу в розпал нинішнього літа. Велику тривогу медиків, за словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, викликає різке збільшення хворих на запалення легень: «Ми фіксуємо від 700 до тисячі хворих на пневмонію на добу. У травні цей показник становив 200—250. Загалом кількість пневмоній зросла майже втричі. І це у літній період, коли зазвичай кількість пневмоній істотно падає, оскільки ця патологія має певну сезонність».
У зоні ризику — малеча
Інформація, що майже 80% випадків захворювання на коронавірусну недугу проходить безсимптомно і не потребує госпіталізації, діє настільки заспокійливо, що більшість людей нехтують карантинними правилами.
На початку пандемії йшлося, що COVID-19 вражає передусім людей похилого віку, а діти майже не хворіють. І хоч таке твердження виявилося необґрунтованим — коронавірус ще зовсім мало вивчений, — воно міцно закріпилося. Багато родин переконані, що під час пандемії дітям нічого не загрожує.
Проте медична статистика, оприлюднена КМДА, свідчить про інше: у столиці хворіє багато дітей. COVID-19 було діагностовано майже у 500 дітей. І динаміка наростає. Лише за останні чотири тижні захворіло 183 дитини віком від кількох днів до 14 років.
Запалення легень, незалежно від того, який збудник його спровокував, було і залишається досить небезпечною хворобою, особливо для малечі. Проте влітку знижується занепокоєність щодо дитячого кашлю, підвищення температури, млявості — батьки самі себе заспокоюють, мовляв, це від спеки, перевтоми чи зайвої порції морозива. А коли нарешті звертаються до лікарні, буває, що хвору дитину відразу ж направляють у реанімацію.
«Особливо небезпечні пневмонії з дуже тяжким блискавичним перебігом, які часто призводять до інвалідизації або навіть летальних наслідків, — пояснює керівник відділення захворювань органів дихання у дітей, директор Інституту педіатрії, акушерства і гінекології ім. О. Лук’янової Національної академії медичних наук України академік Юрій Антипкін. — Попри всі досягнення в галузі медичної науки і практичної медицини, пневмонії в дітей все ще залишаються дуже болючою медико-соціальною проблемою, адже для них характерна не лише велика поширеність, а й висока летальність.
У світі щороку реєструють понад 155 мільйонів захворювань дітей на пневмонію. Наукові дані свідчать, що найбільш вразлива група — малюки віком до 5 років. У групу ризику входять недоношені діти, а також ті, хто має важкі хронічні патології тощо.
Збудників, які можуть призвести до пневмонії, чимало. Донедавна на перше місце ставили бактеріальну флору, а нині дедалі більше звертають увагу на віруси. У хворих малюків віком до 2 років пневмонія вірусного походження трапляється дуже часто, це 60—67% випадків.
Стан маленького пацієнта ускладнюється, коли його легені атакують кілька збудників. Майже третина госпіталізованих має вірусно-бактеріальну пневмонію, у багатьох хворих виявляють одночасно два і більше вірусів. Серед збудників — віруси грипу, аденовіруси, пневмовіруси, риновіруси й коронавірус серед них.
Щоб дитячий організм успішно подолав цю важку недугу, дорослі повинні зробити все, аби дитина вчасно отримала кваліфіковану медичну допомогу».
«Сучасна медицина визначає пневмонію як гостре інфекційне запальне захворювання паренхими легень. Як і багато інших інфекцій, вона передається повітряно-крапельним шляхом, а також респіраторно-синцитіальним — збудник потрапляє в організм після того, як людина береться за предмети, на яких є віруси, бактерії чи грибки, а потім торкається очей або носа, — розповідає головний науковий співробітник відділення захворювань органів дихання та респіраторних алергозів у дітей ПАГ доктор медичних наук Тетяна Уманець. — Якщо процес триває до шести тижнів — це гостра пневмонія, якщо 1,5—8 місяців — затяжна. Пневмонія завдає великого удару здоров’ю дитини, вона може залишити такі ускладнення: абсцес, плеврит, пневмоторакс, менінгіт, пієлонефрит, отит та інші.
До нас звертаються батьки з дітками, які мають важкий перебіг захворювання, часто із супутніми патологіями. Під час лікувального процесу фахівці інституту керуються нашими національними клінічними настановами з ведення дітей із пневмоніями, що ґрунтуються на засадах доказової медицини та містять основні дані торакальних товариств і товариств дитячих інфекційних захворювань провідних країн».
Як стежити за здоров’ям свого малюка
Улітку нам здається, що будь-яку інфекцію, зокрема й коронавірус та його супутницю пневмонію, подолати значно легше. Сонце, прогулянки, свіжі фрукти й овочі і справді додають сил. Але применшують пильність батьків стосовно тих змін, які відбуваються з дітьми. Упевненість у тому, що дитина переросте, все само мине, нерідко призводить до помилок. На думку фахівців, у разі гострого запалення легень фатальне значення може мати не доба, а лише кілька годин.
«Особливо це стосується малюків раннього віку, — наголошує завідувачка відділення ПАГ професор Людмила Квашніна. — У них може розвиватися пневмонія без видимих симптомів — без кашлю й навіть без підвищеної температури, що дуже небезпечно. Адже коли симптоматика нарешті просигналізує про запалення в легенях, стан дитини може бути критичним.
Коли ми зустрічаємося з лікарями — читаємо лекції, проводимо конференції, розбираємо складні випадки, завжди прошу їх працювати з батьками, займатися медичним просвітництвом. Це має особливе значення в умовах, коли реформа ліквідувала педіатричну службу, скасувала патронажний нагляд за маленькими дітками, а на прийом до лікаря доводиться записуватися за тиждень і більше.
Саме лікар на первинній ланці повинен навчити молодих батьків стежити за станом здоров’я свого немовляти, звертати увагу на всі зміни в поведінці. Маля ще не може поскаржитися на біль, пояснити, чому не спить. Слабкість, відмова від їжі під час грудного вигодовування — вже сигнал тривоги, який може свідчити про початок пневмонії. Якщо при цьому в малюка з’явилася задишка, змінилася частота дихання — негайно звертайтеся по медичну допомогу.
На первинній ланці працює багато фахівців, які раніше не мали справи з маленькими пацієнтами, — на короткотермінових курсах, які вони закінчили, всього не охопиш. Пневмонія та інші гострі інфекційні захворювання в дітей мають інакший перебіг, ніж у дорослих. Термінальна фаза розвивається стрімко, стан дитини змінюється на очах. Реакція медиків теж має бути швидкою і професійною. Здоров’я й життя дитини в таких ситуаціях залежить від того, як швидко її привезуть до лікувального закладу.
Батьки повинні стати трішки медиками і, спостерігаючи за сином чи донькою, відчути сигнал, коли дитина потребує лікарської допомоги.
Для цього їм слід навчитися правильно вимірювати температуру тіла, рахувати частоту дихання, щоб зрозуміти динаміку змін — стабілізується стан дитини чи загострюється. Дослухатися до кашлю, хрипів, дивитися, як вона дихає, — як рухаються крила носика, грудна клітка тощо. Мами і тата повинні розуміти, коли виникає загроза життю дитини, і не бігти в аптеку по антибіотики, які хтось колись порадив, а звертатися до медичного закладу».
Інститут педіатрії, акушерства і гінекології надає високоспеціалізовану медичну допомогу і дітям, і дорослим. Сюди звертаються хворі з усіх областей України здебільшого у складних ситуаціях, після того, як не змогли отримати дієву медичну допомогу в місцевих лікарнях. Тут створено сучасну діагностично-лікувальну базу, працюють фахівці, які мають великий авторитет у науково-медичному середовищі.
Жорсткі карантинні правила внесли зміни в роботу багатьох лікувальних закладів: планове лікування у стаціонарних відділеннях довелося тимчасово припинити, а консультативні кабінети працюють.
ПОРАДИ ПРАКТИКА
«Не допомагає лікування, яке призначили в сімейній амбулаторії, — приходьте на консультацію»
У поліклініці ПАГ уже багато років проводить консультації досвідчений педіатр, дитячий пульмонолог Сергій Бартєнєв, до якого звертаються не лише пацієнти, а й колеги, аби порадитися щодо правильності діагнозів.
Чому збільшується кількість пневмоній?
Сергій БАРТЄНЄВ,
педіатр, дитячий пульмонолог:
— Причин багато. Нерідко у дітей розвиваються ускладнення, бо їм так і не змогли встановити точний діагноз, — вважає Сергій Григорович. — Є чи немає запалення легень — це лікар ще повинен довести. Для підтвердження діагнозу потрібно кілька обов’язкових складових: уважно обстежити дитину, детально опитати, проаналізувати клінічну картину, отримати результати лабораторного дослідження крові, зробити рентгенологічне дослідження. Без цього пневмонію виявити неможливо, хіба що вгадати.
Щоб призначити ефективне лікування пневмонії, слід з’ясувати, яка вона: вірусна, бактеріальна чи вірусно-бактеріальна. Якщо дитина захворіла в той період, коли поширилася пандемія коронавірусної недуги, необхідно зробити тестування й на COVID-19.
Нерідко батьки привозять на консультацію діток, які кашляють від кількох тижнів до кількох місяців і жодне лікування не допомагає. Направляємо на обстеження — рентген чітко показує запалення в легенях. Днями консультував хлопчика з Київської області, який вже понад три місяці кашляє, має хрипи. Рентген у місцевій лікарні нічого не виявив, кажуть, там апарат неновий, часто ламається. У такій ситуації слід зробити КТ. Прикро, що на первинній ланці медичної допомоги рідко рекомендують робити діагностику за допомогою КТ, хоч у складних випадках це допомагає швидше встановити точний діагноз і запобігти ускладненням.
Маю велике прохання до батьків: якщо ваша дитина тривалий час кашляє, важко дихає, не можна сидіти склавши руки і сподіватися, що само якось минеться. Якщо не допомагає лікування, яке призначили в сімейній амбулаторії без повної діагностики, йдіть на консультацію до пульмонологів. Шукайте, як допомогти вашій дитині!
На прийом часто приходять з дітками, яким призначили лікування по телефону. У сімейного лікаря пацієнтів багато, чекати прийому довго, тому й консультуються з ним дистанційно. Біда в тому, що в нас кашель не вважають великою проблемою, мовляв, усі діти з ним ростуть. Це помилкове судження. Необхідно провести повноцінне обстеження хворої дитини — від носа до п’ят, а вже потім призначати лікування, щоб не нашкодити її здоров’ю.
Знаєте, яку найбільшу помилку роблять після того, як пневмонію вилікували? Вважають, що все минуло, можна поставити крапку.
Але після пневмонії, особливої вірусної, яку спричиняє COVID-19 , усім пацієнтам — і маленьким, і дорослим — потрібна реабілітація. Легеням необхідний певний час для повного відновлення, так само як іншим органам і системам. Протягом найближчих шести місяців слід кілька разів зробити аналіз крові, проконсультуватися з пульмонологом, отоларингологом, кардіологом та іншими фахівцями, щоб перевірити, чи не з’явилися локальні запальні процеси в організмі.
Якщо дихання утруднене, лікар допоможе підібрати реабілітаційну терапію. Діти, які перенесли пневмонію, та й дорослі також, дуже чутливі до зовнішніх впливів. Вони хворобливо реагують на забруднене повітря, відчувають дискомфорт через високу концентрацію пилку від цвітіння трав і кущів, а найбільше — амброзії, сезон якої незабаром почнеться. Досвід показує: якщо виконувати ці правила, можна запобігти ускладненням і рецидивам, якими небезпечна пневмонія.
Ольга СКРИПНИК
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+