Пенсіонери, які переселилися зі cходу, переймаються тим, чи отримають вони вчасно та в повному обсязі належні їм виплати.
— За 2014 рік внаслідок воєнних дій на території Луганської та Донецької областей бюджет Пенсійного фонду недоотримав майже 5,1 мільярда гривень надходжень. З тих самих причин торік не було профінансовано понад 5,5 мільярда гривень видатків на виплату пенсій літнім людям, які проживають на підконтрольних сепаратистам територіях. Та якщо борги до бюджету фонду так і залишаються боргами, то з недофінансованих пенсійних виплат у перші місяці 2015 року вже майже 2 мільярди гривень виплачено вимушеним переселенцям, — повідомив голова правління Пенсійного фонду Олексій Зарудний під час прес-конференції. Він додав, що на непідконтрольних українській владі територіях на Донеччині та Луганщині обліковувалось близько 1,2 мільйона пенсіонерів. Нині майже 660 тисяч із них переселилися на мирні землі й регулярно отримують пенсії.
Ще 72 тисячі заяв від цих людей вивчають та оформляють. І щомісяця ПФ отримує нові заяви від переселенців. Лише в березні їх подали майже 40 тисяч літніх людей, які переселилися зі сходу України.
Усього залишаються невиплаченими пенсії для певної частини луганчан і донеччан, які поки що не хочуть переїжджати, на загальну суму 5,2 мільярда гривень. Гроші ці, за словами голови правління ПФУ, нікуди не витрачають. Тож якщо ці люди все-таки вирішать переселитися і звернутися по виплати, то обов’язково отримають і поточні, й усі ті кошти, яких вони не отримували, залишаючись на тимчасово окупованих територіях, з літа минулого року.
Як подолати дефіцит бюджету
Але не тільки бойові дії стають на заваді отримання Пенсійним фондом надходжень до його бюджету. Серед найбільш гострих проблем Олексій Зарудний назвав тіньову зайнятість і зазначив, що, за експертними оцінками, нині до 200 мільярдів гривень заробітної плати українці щороку отримують у конвертах. Отже, до ПФ не надходить відповідно до 60 мільярдів гривень.
Ще одна проблема — фінансування з бюджету фонду не властивих йому видатків. Ідеться про надбавки до пенсій та інші доплати, не пов’язані зі страховим стажем та заробітком. Вони, по суті, є формами соціальної підтримки і мали б фінансуватися з інших джерел, а не з ПФ. Тільки дотягування до рівня прожиткового мінімуму пенсій, які під час розрахунку за страховою формулою не досягають цього мінімуму, з бюджету фонду виплачують 33 мільярди гривень на рік.
Серед проблем — різні пільги та привілеї у пенсійному забезпеченні громадян, якими нині користується кожен четвертий український пенсіонер. І фінансують їх також за рахунок ПФ.
Щоб розв’язати усі ці проблеми, за останні місяці уряд зробив непрості, але рішучі кроки.
Серед них — обмеження з 90 до 60% зарплати розміру спеціальних пенсій (депутатам, суддям та ін.); розпочато зниження ставки єдиного соціального внеску для легалізації зарплат тощо. Проте, за словами голови правління ПФ, це лише перші кроки. На часі — системна зміна пенсійного законодавства. Нині такий законопроект підготували Мінсоцполітики та ПФ, його опрацьовують профільні міністерства
та соціальні партнери і 1 травня внесуть на розгляд Верховної Ради.
Пенсійний вік не збільшать
Відповідаючи на запитання журналіста «УК», Олексій Зарудний повідомив, що коли в Україні перебувала місія МВФ, пропозиція збільшення пенсійного віку лунала як один із варіантів стабілізації пенсійної системи. Але українська сторона переконала представників Міжнародного валютного фонду не вдаватися до цього кроку, натомість здійснити інші — як-от скасування спецпенсій, запровадження єдиних принципів пенсійного забезпечення тощо.
Отже, пенсійний вік нині в Україні не підвищуватимуть. А для того, щоб дозволити жінкам за бажання виходити на пенсію у 55 років, слід збалансувати пенсійну систему і мати фінансові ресурси. Коли це відбудеться, тоді й можна буде повернутися до обговорення цього питання.
Знайти баланс
— На сьогодні в Україні в середньому одна працююча людина утримує одного пенсіонера. Тому потрібно мати й інші джерела пенсійного забезпечення громадян. Одне з них — накопичувальна система. Наприклад, коли людина протягом життя відкладає щомісяця певну суму, і з цих заощаджень формуватиметься потім частина її пенсійних виплат. Ці кошти до моменту виходу людини на пенсію не лежатимуть мертвим вантажем, їх інвестуватимуть у різні перевірені та прибуткові проекти, отже, вони даватимуть інвестиційний дохід. І за 20—40 років має накопичитися певна сума, що стане відчутним додатком до пенсії, яку людина отримуватиме від солідарної системи пенсійного забезпечення, — зауважив Олексій Зарудний.
Механізм цієї накопичувальної системи було законодавчо закріплено в Україні ще у 2004 році, проте сама система поширення не набула, адже слід було ухвалити окремий закон про початок її функціонування. Але тоді цього не відбулося. Тепер проект такого закону створюють, проводять належні розрахунки. Ми пропонуватимемо, щоб така система стартувала з 1 січня 2017 року, — повідомив Олексій Зарудний.
Та, на його переконання, тут багато дискусійних і проблемних питань. Тому законопроект перед ухваленням обов’язково оприлюднять й обговорюватимуть. Для молодих громадян участь у накопичувальній системі буде обов’язковою, для старших — за бажанням.
Голова правління ПФ також наголосив, що, попри нововведення, відмовлятися від солідарної системи пенсійного забезпечення громадян повністю Україна не буде. Адже кожна з цих систем має і плюси, і ризики, отже, слід підтримувати баланс.