ПОДІЯ
Вперше за останні чотири роки на Житомирщині — сезон полювання на лося
Зайве пояснювати, що сохатий у наших лісах — найбажаніший мисливський трофей. Звісно, можна моралізувати з приводу того, що лосі і олені щороку самі скидають роги, потрібні їм насамперед для рицарських турнірів під час шлюбних гонів, тимчасом як люди чомусь цінують ці окраси лише «в комплекті» з головою безневинної тварини. Втім, мисливські уподобання, як і пристрасті футбольних фанатів, — поза межами розуміння приземленої логіки, з чим доводиться миритися.
У ролі собаки на сіні
Як наголошує очільник сектору мисливства Житомирського обласного управління лісового і мисливського господарства (ОУЛМГ) Роман Логвінчук, з 2008 року, коли було запроваджено мораторій на добування лося, чисельність сохатих у лісах Житомирщини зросла з 1593 до 1942 особин, або майже на 22%. Тому виділення у нинішньому мисливському сезоні 41 ліценції на відстріл особливо цінного трофейного звіра аж ніяк не стане критичним для його популяції. Зате не буде парадоксальної ситуації, коли охоронців природних багатств уподібнили до собаки на сіні, тимчасом як, на відміну від законослухняних мисливців, браконьєри ніколи не припиняли своєї чорної справи.
До речі, для багатьох справжнім відкриттям стане те, що ведення мисливського господарства… збиткове. Зокрема, видатки на нього у держлісгоспах, підпорядкованих ОУЛМГ, у 2007 році становили 2,9 млн грн (з них лише 0,24 млн грн — бюджетні кошти), тоді як надходження від його ведення — всього-на-всього 0,5 млн грн. Причому ця диспропорція лише поглиблюється, що засвідчують тогорічні дані — 4,2 і 0,6 млн грн відповідно.
Охорона, збереження і примноження лісової фауни фактично фінансується за рахунок аж ніяк не астрономічних прибутків держлісгоспів, що за ринкових умов навряд чи є нормальним. Тим більше, що на відміну від обсягів приросту деревини наявність чи відсутність звіра в лісах особливої економічної ролі для лісової галузі не відіграє.
Отож варто лише подякувати лісівникам, які, не шкодуючи сил, часу і коштів, займаються збитковою для них справою. Зокрема, до нинішньої сніжної зими ними заготовлено близько 120 тонн сіна, 150 тисяч штук кормових віників, 250 тонн зернових, 200 тонн кукурудзи, 100 тонн коренеплодів. На Житомирщині в лісах держлісфонду обладнано 200 комплексних підгодівельних майданчиків, понад тисячу годівниць, півтори тисячі штучних солонців, що допоможе лісовій звірині пережити скрутні зимові часи.
За підрахунками фахівців, на кожного оленя потрібно заготовити 40 кг сіна, на козулю — 10, зайця — 1. Нібито не так уже й багато, та не тоді, коли йдеться про понад тисячу оленів і близько 15 тисяч козуль, примножених в лісах Житомирщини завдяки відповідальності, ентузіазму і небайдужості лісівників.
В оленів до завідуючого сектором Житомирського мисливського господарства
Романа Логвінчука щира довіра. Фото автора
Шкодувати чи радіти?
За ситуації, коли щороку в держлісгоспах області на охорону звірини спрямовується понад 4 млн грн, зароблених нелегкою працею, можна зрозуміти позицію лісівників, які не заперечують проти передачі мисливських угідь у користування приватним структурам. Тим більше, що як сам лісовий фонд, так і фауна в ньому залишаються державною власністю. Отож як у мисливських угіддях держлісгоспів, так і в приватних структурах діють єдині для всіх правила полювання, а для добування звіра потрібно отримати відстрілочну картку або ліцензію.
Різниця лише в тому, що коли в державних підприємствах видатки на охорону звіра суворо регламентовані щодо обсягу витрат, то у приватних мисливських господарствах єдиним обмеженням є «глибина кишень» власників, які фактично перебирають на себе утримання збиткової для держави галузі.
Отож навряд чи варто шкодувати, що коли на 1 січня 2007 року 27,3% мисливських угідь на Житомирщині перебували у користуванні держлісгоспів, то на початок нинішнього року цей показник зменшився до 24,9%. Більшість цих земель (як, до речі, частину колишніх угідь Українського товариства мисливців і рибалок — УТМР) рішеннями обласної ради передані у користування іншим мисливським господарствам, які на Житомирщині нині опікуються вже майже чвертю всіх угідь для полювання.
Лісова «їдальня» для звірів
Щедрість не завжди на користь?
На перший погляд, втрати площ для лісівників незначні, чого не скажеш про найбільш цінного для мисливства звіра. Так, якщо на початок 2007 року 78% наявної в області популяції оленя європейського, 62% — лося, 60% — козулі і 41% — оленя плямистого обліковувались у мисливських угіддях держлісгоспів, то нині ситуація кардинально інша — 20; 46; 48 і 30% відповідно. Іншими словами, значна частина кращих мисливських угідь з так званим трофейним звіром відійшла у користування клубам, товариствам, громадським любительським об’єднанням і т. д., тимчасом як менш привабливі для організації полювання території залишились у користуванні держлісгоспів, хоча, з точки зору здорового глузду, все мало бути з точністю до навпаки.
Втім, запитання «чому так сталося?» аж ніяк не до керівництва держлісгоспів чи обласного управління лісового господарства, у компетенції яких — насамперед організація ефективного господарювання на закріплених за ними територіях ДЕРЖАВНОГО лісового фонду.
До речі, якщо судити з чисельності червонокнижного тетерева, популяція якого у недержавних мисливських господарствах з 2007 року скоротилась більш ніж удвічі(!), а на закріплених за держлісгоспами угіддях — лише на 3%, то не тільки природні катаклізми і об’єктивні причини призводять до зникнення рідкісних видів фауни. Не менш промовиста ситуація з глухарем, чисельність якого за згадуваний період у мисливських угіддях держлісгоспів збільшилась на 13%, а за їх межами за цей же проміжок часу з двох сотень унікальних птахів залишилось лише символічні три десятки.
Не всякий користувач господар
— Лісівники не проти того, щоб у мисливських угідь був альтернативний державним підприємствам користувач, — коментує ситуацію начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Ткачук. — Тим більше, що у держлісгоспів інших турбот з лихвою — від охорони лісів та заліснення земель до будівництва лісових доріг та модернізації обладнання деревообробних комплексів. Головне, щоб нові користувачі про звірину турбувались не гірше, а краще, ніж було до цього.
Загалом це справді так, адже коли на кожен гектар закріплених за держлісгоспами мисливських угідь торік спрямували в середньому по 8 грн, то у приватних структурах цей показник був у півтора раза вищим. Не менш показова різниця щодо середніх площ, що припадають на одного мисливствознавця чи єгеря в державних та альтернативних користувачів — 4,9 та 3,4 тис. га відповідно. При вже фактично рівних площах мисливських угідь, закріплених за держлісгоспами і приватними структурами, видатки останніх на ведення мисливського господарства торік були у півтора раза вищими.
Однак, на жаль, середні цифри не завжди об’єктивно відображають загальну ситуацію. Так, якщо одні вкладають у розвиток справи мільйони гривень на рік, то в інших бракує коштів навіть на утримання… хоча б одного єгеря! Отож дедалі нагальнішим стає завдання ефективного контролю за діяльністю приватних мисливських господарств, критерієм оцінки роботи яких має служити як чисельність звіра в лісах, так суттєво вищі, ніж у держлісгоспах, витрати в розрахунку на одиницю площі угідь. Лише такий підхід дасть змогу відсікати тих горе-користувачів, які прийшли з єдиною метою — просто «застовпити» привабливі території. Не менш очевидно, що не можна миритися із ситуацією, коли обласні ради, передавши мисливські угіддя в користування недержавним структурам, вважають свою місію виконаною і не контролюють в подальшому якість ведення мисливського господарства. Органи влади на місцях не мають жодного морального права залишатись байдужими статистами у справі державної ваги, бо природа, хоч як банально це звучить, справді всім нам рідна мати.
Зміна площ мисливських угідь у розрізі користувачів
|
Користувачі |
На 01. 01. 2007 р. |
На 01. 01. 2012 р. |
Приріст, зменшення, % |
||
|
Площа угідь, тис. га |
Структура,% |
Площа угідь, тис. га |
Структура, % |
||
|
ОУЛМГ |
618,8 |
27,3 |
527,4 |
24,9 |
-14,8 |
|
УТМР |
1487,9 |
65,7 |
1043,8 |
49,2 |
-29,8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Інші |
160,3 |
7,0 |
548,8 |
25,9 |
у 3,4 раза більше |
|
Усього |
2267 |
100 |
2120 |
100 |
-6,5 |