ПРІОРИТЕТИ
Чернігівські лісівники використовують сучасні технології і експериментують
Ліси займають приблизно третю частину території Чернігівщини. От тільки що дрімучі хащі, якими вони славилися з давніх-давен, залишилися в літописах і казках: нині всі насадження — від сторічних до одноденних — під пильним наглядом лісівників. До речі, немає нині «дрімучості» і в користуванні лісовими дарами — завдяки розвитку науки і освоєнню нових технологій.
Копійка до копійки…
Основним виробничим підрозділом у Корюківському лісгоспі, як і в усіх інших, є нижній склад, куди вивозиться, а потім відвантажується у вагони основний обсяг лісопродукції. Але громіздкі вантажівки ніхто не ганяє углиб лісу: набагато зручніше просто докупити до колісного трактора транспортний візок з маніпулятором і процес значно спростився та здешевився: відпала потреба у підйомному крані. Тракторист, оперуючи важелями, за півгодини навантажує причіп і вивозить його до дороги з твердим покриттям, де чекає вантажівка. Це заощаджує час, бензин і кошти.
— Економіка складається з копійок! — зауважив начальник цеху переробки деревини Анатолій Макаренко, з яким ми розмовляли перед тим, як поїхати на лісосіку. — Прибутки мають не там, де вирубують багато лісу, а там, де враховують усі дрібниці. Ми-от, приміром, любимо співпрацювати з давніми партнерами, тому що знаємо всі їх вимоги і вподобання: як обробити дерево, як скласти готову продукцію, яка частково йде на експорт. Економиться час — економляться кошти.
Справді, у цеху, де весь виробничий процес проходить на верстатах та лініях переробки деревини, здавалося, ніхто не робить жодного зайвого руху. «Не дивно, що колектив Корюківського лісгоспу має найвищу продуктивність праці, — подумалося. — Та й за обсягом реалізованої продукції він один з кращих: у першому півріччі нинішнього року тут продано деревини більше ніж на 9 мільйонів гривень».
Працівник Холминського лісгоспу Юрій Мисник освоїв навантажувач з маніпуляторм. Фото Миколи ТИЩЕНКА
…і посадити мільйон дерев
— Ми продаємо столітній ліс, посаджений нашими дідами, а той, який садимо ми, — зрубають онуки, — з такими словами лісничий Корюківського лісництва Олександр Вербицький запросив на ділянку із однорічними сіянцями ялини, дуба і сосни.
Такі крихітні майбутні дерева раніше доводилося бачити лише в теплицях. А висіяти їх у відкритий грунт не в кожному господарстві наважаться. Як з’ясувалося, цей спосіб вирощування майбутніх саджанців цілком реальний, якщо суворо дотримуватися всіх технологій.
— Подивіться, навколо цієї ділянки ростуть сосни із домішками листяних порід. Отже, середовище для них тут добре, — пояснив Олександр Анатолійович. — Тим більше, що ми дуже ретельно готували грунт під посадку — вирівнювали, утрамбовували, робили спеціальні борозенки. Другою головною справою було вчасно посіяти зернята — рано навесні, аби сходи встигли укоренитися до спекотного літа. І насіння добирали не абияке: жолуді, приміром, з пізніх форм дуба, щоб у нашій місцевості їм було комфортно.
Навесні з цих ділянок викопали і висадили майже два мільйони молодих дерев. Ще 800 тисяч продали сусіднім господарствам.
Вирощені у природних умовах сіянці після пересадки їх на постійне місце проживання просто «вистрелюють» угору.
— Якість посадкового матеріалу і механізований догляд! — показав лісничий ділянку молодого лісу з на диво красивими сосонками. — Раніше ми пололи міжряддя вручну, сапами. Дуже затратний був процес.
Молодий працівник лісництва Леонід Бабко блискавично стинав кущорізом самосіви акації. За 20 хвилин роботу було виконано. Економіка по-корюківськи — справді ефективна.
Холминські новинки
Навесні, побувавши у Городнянському лісництві і побачивши на узліссі суперсучасні прилади — від лазерного висотоміра дерев до комп’ютера зі GPS-приймачем, думала, що після цього лісничі мало чим можуть здивувати. І помилилася. Тому що в селищі Холми показали ще одну цікаву технічну новинку — відеокамеру, встановлену на вершечку оглядової вежі. А внизу, у затишному приміщенні на моніторі — картинка, котра охоплює 40-кілометрову відстань. Про таку новацію вже доводилося чути, але побачити на власні очі — зовсім інша справа. Чітке зображення навколишніх лісів під помереженим хмарами небом негайно продемонструє найменші ознаки близької чи далекої пожежі, навіть координати вкаже. Адже техніка не втомлюється і не відволікається.
— Покажіть ще! А село можна наблизити? — допитувалася, сподіваючись ще раз побачити грандіозне технічне диво, котре годину тому трапилося на лісовій дорозі.
Втім, відеокамера мала слідкувати за чистотою обрію, а чарівне видовище, за яким пощастило спостерігати в селі Кудрівка, і так не забудеться. То був причеп з маніпулятором на базі автомобіля КРАЗ, який призначений для завантаження такого собі дебелого 6—метрового соснового кругляка. Для могутньої деревини — могутня техніка! А інша з таким вантажем і не справилася б.
— Близько мільйона гривень віддали за цю потужну «іграшку», — похвалився головний лісничий Холминського лісгоспу Олександр Проява. — Вона за раз навантажує 40-42 кубометри окорованої деревини. Вивозить з лісосіки до умовленого місця і перевантажує на великовантажний автомобіль. Далі шлях поліського кругляка пролягає до Белгорода-Дністровського, де в порту переходить під опіку нового власника.
Особливо вразила робота водія КРАЗа Юрія Мисника. На сидінні, котре підвищується над кузовом і причепом, він керує процесом вивантаження — завантаження. І виконує свою роботу філігранно. Недаремно ж торік демонстрував своє уміння на всеукраїнському конкурсі у Харкові, де посів друге місце.
На зміну ялинам — модрини
Насамкінець у Холминському лісгоспі показали новинку, котра незабаром має стати звичним явищем у поліських лісах. Це сіянці модрини. І прокоментували:
— Ці насадження прийдуть на заміну ялиновим лісам, котрі при нинішній зміні клімату масово всихають. Причому не молодняк, а цілі ділянки зрілих дерев.
— А чому саме модрини? — цікавлюся.
— Тому що вони такі умови витримують краще, — відповідає Олександр Проява. — А деревина їх не менш цінна. Вона має таку щільність, що тоне у воді. Увесь Санкт-Петербург на модрині побудований.
Справді, судячи із життєрадісної зелені молодих насаджень, вони на Поліссі почуваються просто пречудово.
А в лісгоспі — експериментувати так експериментувати! — пішли далі. Біля свого адміністративного будинку, неподалік від дуже пізнавальної екологічної стежки створили міні-дендропарк із 27 декоративних порід, які ще десяток років тому навряд чи прижилися б. А нині тут прекрасно почуваються такі екзоти, як платан, пальпа китайська, гібіскус білий, гінкго, павловнія, червонобрунька східна, золотий дощ, тюльпанове, оцтове, кавове деревця…
…Про дерева говорять, що вони корінням містяться у вчорашньому, а кроною — у завтрашньому дні. А лісівникам, образно кажучи, лишається лише стовбур. І відповідальність за те, щоб ліси дійшли й до нащадків.
КОМПЕТЕНТНО
Володимир ХОМЕНКО,
голова Чернігівської обласної
державної адміністрації:
— Ми хочемо кардинально переглянути використання лісодеревини як товару. На жаль, основна її частина досі йшла з області у вигляді кругляку. І тому ми ставимо завдання так, щоб більша частина лісу була перероблена, щоб це виходив уже готовий продукт — чи меблі, чи якийсь будівельний матеріал — уже закінчений. Щоб від використання лісу вся додана вартість залишалася на території області.
.jpg)
Валерій ЛОЗИЦЬКИЙ,
начальник Чернігівського обласного
управління лісового
і
мисливського господарства:
— Наші лісівники працюють на забезпечення вчасного відтворення лісів, збереження та підвищення їх корисних властивостей, зміцнення екологічного стану області. За перше півріччя нинішнього року посаджено молоді дерева на площі майже 2 тис.га, що в 1,2 раза перевищує площу торішніх суцільних зрубів. Обсяг реалізованої продукції порівняно з відповідним періодом минулого року зріс майже на 49 відсотків, а її рентабельність становить 4,1 відсотка. За результатами фінансової діяльності лісовими підприємствами отримано прибуток, котрий перевищує минулорічний показник майже на 84 відсотки. Значно зросла заробітна плата робітників та збільшився розмір виплат до Пенсійного фонду.