НАЦІОНАЛЬНЕ НАДБАННЯ
Не переоцінити значення зелених насаджень у степовій зоні.
Хто зазіхає на них у Дніпропетровській області?
Лише 4,8% території Дніпропетровщини покрито лісами, тоді коли оптимальний показник лісистості для степової зони, за розрахунками вчених, — 8-10%. Отже, зелені масиви у Придніпров’ї бажано збільшити хоча б удвічі. В промисловому регіоні, де підприємства завдають великої шкоди довкіллю, насадження не справляються зі своєю захисною екологічною функцією. Однак сьогодні актуальним є питання не стільки розведення нових лісів, як збереження існуючих. Саме ця думка була провідною на засіданні обласного прес-клубу реформ, присвяченому темі «Ліси Дніпропетровщини».
Якби не ентузіазм…
Особливо потерпають дерева в теплі святкові дні — під час відпочинку людей «на природі».
— 27 відсотків від загальної площі насаджень — хвойні, а отже пожежо-небезпечні. Якщо виникають навіть низові загоряння, протягом двох годин такий ліс гине, — пояснює начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Клешня. — Торік нечувана спека разом з людською недбалістю викликала дві масштабні пожежі, які знищили понад 2 тисячі гектарів насаджень. Випалену землю засаджуємо молодими деревцями. Завдяки допомозі облдерж?адміністрації забезпечені садивною технікою, придбали 20 тракторів. Маємо кваліфікованих спеціалістів, хороший кадровий потенціал. Але праця лісоводів, на жаль, належно не оцінюється. Їхня зарплата — 1700-1800 гривень — нижча від середньої по області. Втішає те, що останніми роками працівники вчасно отримують зароблене. Заборгованостей нема й перед Пенсійним фондом. Ми повинні повністю фінансуватися з держбюджету, але на цей рік заплановано виділити лише 67% коштів, решту маємо заробити самі. Можливість пережити важкі часи дає реалізація новорічних ялинок, штахетника, тарної дощечки. Якби не ентузіазм, якби самі не заробляли, то навіть не мали б змоги виїжджати на ліквідацію загоряння.
— Замахуються на ліс і сірником, і сокирою, — з болем каже директор державного підприємства «Дніпропетровське лісове господарство» Григорій Думінський.
Випадків злочинних або ненавмисних зазіхань на насадження лісівники знають безліч, а ось пригадати покараних порушників не можуть. Так, навесні біля парку в Ленінському районі хтось зрубав 111 дерев, та винних правоохоронці так і не знайшли. Випадки, коли затримують ворогів лісу, поодинокі. Зокрема, виявили психічно хвору людину, яка їхала на велосипеді й підпалювала дерева. Вдалося також затримати коханців, після побачення яких згоріли їхня автівка й чимала площа лісу. За дві години 180 гектарів насаджень знищила 80-річна жінка, котра винесла з хати сміття й підпалила.
— Наше завдання — зберегти те, що є. Охороняти ліс дуже важко, особливо коли один масив розташований далеко від іншого, — зазначає Василь Клешня. — До того ж крім погроз, мають місце й напади на лісників. Був випадок, коли злочинці з автоматами залетіли в заповідник, схопили лісника й побили. Нападники не знайдені й не покарані.
Заповідник — тема окрема. Дуже ласий це шматок для всіляких порушників, у тому числі й браконьєрів. Спіймати їх на гарячому і довести провину — справа нелегка.
— Для цього треба порушника затримати з петлею та дичиною. Зброю, інші засоби злочину браконьєри швиденько кидають у кущі, — розповідає директор Дніпровсько-Орільського природного заповідника Іван Яловий. — У 2009 та 2010 роках лише по одній справі за фактами браконьєрства було порушено, однак жодна не дійшла до суду. Затримали три човни з рибою, автомобіль, однак справу у 2009-му закрили.
Заповідник розміщений між Дніпропетровськом і Дніпродзержинськом, на три четвертини він межує із населеними пунктами. Років п’ять тому в ньому буяла велика пожежа. Така сильна, що ледь не згоріли пожежники, які гасили вогонь з гелікоптера. На щастя, велику частину заповідного лісу вдалося врятувати. Подейкували, що пожежа виникла не випадково — начебто була помстою тих, кого не пустили до заповідника. Тоді злочинці підпливли з боку Дніпра і підпалили ліс.
.jpg)
Ліс - це наше багатство. Фото з сайту pink.ua
Де взяти землю?
ДП «Дніпропетровське лісове господарство» розташоване в міській зоні та в п’яти адміністративних районах області. За 75 років існування його трудівники створили багатий лісовий фонд, де люди можуть працювати та відпочивати.
— Один лісник обслуговує по 500-600 гектарів насаджень, не маючи ніякого транспорту, тим паче, ми зберегли ліси, — каже директор Григорій Думінський. — Цього року посадили 60 га нових при плані 40 га. Та земля стала для нас дуже цінною й недосяжною. За останні три роки ніхто не виділив жодного гектара для того, щоб посадити ліс. Вирощуємо посадковий матеріал, а він нікому не потрібен.
Натомість практика Верхньо??дніпровського лісгоспу показує, що за правильного ставлення місцевої влади розв’язати земельне питання можна. Особливістю цього підрозділу є найвища лісистість в області — на території району вона сягає 16,5%. А от у П’ятихатському — 7%. За словами директора ДП «Верхньодніпровське лісове господарство» Григорія Мороза, такі показники свідчать про ставлення до важливої справи влади двох районів.
Дамоклова сокира
Запитання кореспондента «УК» про те, як позначиться відміна мораторію на продаж землі на стані лісів, не на жарт зачепило керівника облуправління.
— Давайте не будемо торгувати повітрям, водою, землею! На ній треба хазяйнувати й вирощувати те, що слід, — упевнений Василь Клешня. — Сьогодні в мене 50% часу йде на боротьбу з дзвінками! Дзвонить один посадовець з облдержадміністрації: дай йому ліс і годі! Каже, що 535 гектарів у П’ятихатському районі заплановано віддати на 49 років в оренду. Начебто під пасовиська. Я ж категорично проти: бери покинуті ферми й хазяйнуй. Я дуже радий, що у 2008 році вийшла постанова Кабміну про заборону зміни цільового призначення лісів.
А ось ще один випадок. Кілька років тому обласні чиновники дали «добро» київській будівельній фірмі (власник її — родич відомого в країні політика) на зведення елітних котеджів поблизу селища Кіровське біля заповідника. Цінний хвойний ліс першої категорії, який не підлягає вирубуванню, опинився під загрозою. На сумнівне рішення сесії облради звернули увагу журналісти. Чиновники організували пресі виїзд на місце, де безсоромно розповідали, що все буде законно, адже змінять цільове призначення ділянки. Під тиском ЗМІ незаконне рішення облради тоді довелося скасувати. Однак той ліс і досі залишається під дамокловою сокирою сумнівних рішень.
— Ділянку загородили, рішенням облради 30 гектарів відійшли до селищної ради Кіровського, яка віддає їх в оренду приватникам, — розповідає Григорій Думінський. — Згодом лісгоспу частково витрати сплатили — 240 тисяч гривень, а заборгували ж нам близько 1 млн 600 тисяч. Однак незрозуміло: як були отримані державні акти на землю без виплат шкоди за лісові насадження?
На відміну від спритних приватників, державному лісовому господарству досить проблематично довести, що ліс зростає на його землі. За словами директора Дніпропетровського лісгоспу, аби виготовити документацію на один гектар, потрібно 200 гривень. А якщо потрібно зробити акти на 13 тисяч гектарів? Торік обласна влада обіцяла виділити кошти на державні документи, але лісівники їх досі чекають. «Окрім нас, це нікому не потрібно», — з гіркотою констатують вони.
P. S. Поки матеріал готувався до друку, сесія обласної ради прийняла регіональну програму «Ліси Дніпропетровщини», якою, зокрема, передбачено у 2011-2015 роках виконати роботи з лісовідновлення на площі 673 га. У поточному році виділено 1 млн 750 тис. грн., в т.ч. на придбання нової протипожежної техніки.
ДОВІДКА «УК»
Усього в Дніпропетровській області 198,6 тис. га земель лісового фонду. Обласному управлінню лісового та мисливського господарства підпорядковано 95,5 тис. га, з яких 90% — рукотворні. Основні лісоутворюючі породи — сосна звичайна, дуб черешковий, акація біла. Від загальної площі лісів хвойні насадження становлять 27%.
Електронний код для дерева
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ОБЛІК. З третього кварталу нинішнього року підприємства Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства розпочнуть впроваджувати електронний облік деревини. Нині закуповується відповідне обладнання, готується програмне забезпечення, а восени будуть організовані навчальні курси для лісничих, майстрів, бухгалтерів, інших категорій фахівців.
Як повідомив начальник управління Віктор Чигринець, електронна новація насамперед унеможливить незаконний обіг деревини, дасть змогу збільшити обсяги її заготівель, підвищить конкурентоздатність вітчизняної сировини на європейському ринку. Відтак найближчим часом у корені зміниться сама система заготівель лісу.
Кожне дерево обмірятимуть за допомогою новітніх електронних приладів, визначатимуть категорію технічної придатності, на поперечний торець стовбура прикріплюватимуть чипи з цифровими кодами. На них будуть зафіксовані дата, час спилювання, назва лісництва, шифр майстра. Інформація автоматично надходитиме до портативного комп’ютера. Електронне обладнання за штрих-кодом у будь-який момент «з’ясує», де саме і коли заготовлено дерево.
Щоб запровадити нову систему, потрібно близько 3 мільйонів гривень — саме стільки коштує австрійське обладнання. Позаяк такі гроші в державному бюджеті не передбачені, то лісівники розраховують на власні можливості. Але, як упевнені фахівці, проект вартий того, щоб запровадити на практиці. Принаймні про це свідчить досвід житомирських лісівників, які вже приступили до цієї роботи.