ГАРЯЧА ПОРА 

Сьогодні, у Всесвітній день лісу, стартує загальнонаціональна акція  «Майбутнє лісу у твоїх руках»

Марія ЗАВОРОТНА,
Микола ПУГОВИЦЯ
для «Урядового кур’єра»

21 березня — день весняного рівнодення. За давньою традицією він вважається першим днем весни і є символом нового життя, нових починань. Ідею відзначати Всесвітній день лісу було подано 1971 року на загальних зборах Європейської конфедерації сільського господарства — з метою широкого обговорення важливості вміння цінувати власні лісові ресурси. Її відразу ж підтримала організація ООН з питань продовольства та сільського господарства (ФАО), у зверненні якої наголошувалось: «Всесвітній день лісів слід використовувати для поширення інформації щодо всіх аспектів багатства лісу, представлених із трьох точок зору — виробництво, захист і відновлення, зв’язок із заповіданням».

В Україні з ініціативи Державного агентства лісових ресурсів протягом останніх років 21 березня стартує широкомасштабна акція «Майбутнє лісу у твоїх руках». Завдання її — виховання в підростаючого покоління шанобливого ставлення до природи, ознайомлення з життям лісу та безпосередня участь у посадках дерев школярів, роз’яснення широким колам громадськості важливості створення лісових насаджень як одного з головних компонентів збереження біорозмаїття та екологічної рівноваги на Землі.

Задоволені якістю вирощених у теплиці сіянців директор лісгоспу Сергій Гулько та помічник лісничого Ігнатпільського лісництва Олег Креденець.
Фото Марії ЗАВОРОТНОЇ

Уроки під відкритим небом

Заздалегідь розпочали підготовку до наймасовішої доброчинної акції працівники державного підприємства «Овруцький лісгосп» Житомирської області. Вже чимало років при ньому існує «Екологічно-просвітницький центр», де повноправними господарями є члени шкільного лісництва, організованого на базі Овруцької гімназії імені Малишка. На території центральної садиби лісгоспу виділили тригектарну площу, впорядкували її, розбили на сектори. Уздовж мальовничого ставка й далі, в глибину лісу, проклали екологічну стежку, встановили стенди з інформацією про рослинний і тваринний світ краю. Прикрашають центр майстерно вирізьблені дерев’яні скульптури ведмедя, їжака, сови із Червоною книгою… Та найцікавіше, що утримують і лісових звірів — у двох вольєрах по гектару кожен. В одному привільно себе почувають п’ять оленів і козуля, в іншому — дикі свині. Сюди приходять на екскурсії не лише учні підшефної гімназії, а й шкіл району. Приїздять і з найвіддаленіших сіл.

«Від того, що відкрилось дитині в навколишньому світі у роки дитинства, що її здивувало і захопило, що обурило… — від цього залежить, яким громадянином буде наш вихованець», — писав свого часу відомий педагог Василь Cухомлинський. Слова звернені до кожного з нас. Адже перші уроки діти одержують тоді, коли тримаються за руку батьків, за руку вихователя дитсадка, першої вчительки. І дуже важливо, аби з малих років усвідомлювали вони потребу дбайливого ставлення до всього, що оточує людину. Про це — особлива турбота і педагогів ліцею, і лісівників, завдяки яким активно працює шкільне лісництво, ведеться цілеспрямована природоохоронна робота серед учнів молодших класів.

— Пора не просто говорити про «екологізацію» навчального, виховного процесу, час діяти, — такої думки дотримується директор лісгоспу Сергій Гулько. — На жаль, поки що скрізь і всюди доводиться зустрічатися з підкорювачами природи й так рідко з тими, хто живе в злагоді з нею. Тому надія не лише на вихователів, вчителів, а й на кожного, хто може підставити своє плече. Наскільки екологічно освіченими, екологічно культурними вийдуть діти зі стін дитсадочка, школи, настільки екологічно безпечним буде майбутнє наше життя…

Залюбки опікуються дітьми сам Сергій Дмитрович, головний лісничий Володимир Захарчук, лісничі. Багато часу проводить з ними мисливствознавець Віталій Ващенко. Тваринний світ в угіддях лісгоспу багатий, водяться навіть такі звірі, як рись і борсук, є чимало токовищ глухаря й тетерука. Для підгодівлі диких заготовляють кормові віники, сіно, жолуді. Допомагають єгерям і старшокласники. Педагоги, лісівники переконані: навчити дітей розуміти й цінувати красу можна лише в процесі праці, коли вони самі її творять. Щоденний труд душі з малих років — ось що є вихованням любові до природи. На основі знання її життя, її законів і народжується справжня дитяча любов. Члени шкільного лісництва заготовляють лісове насіння, вчаться вирощувати сіянці в розсаднику, проводити живцювання рослин, доглядають за культурами на закріплених ділянках. Беруть також участь в обласних і всеукраїнських конкурсах, змаганнях, здобувають призові місця. Щовесни юні з великим задоволенням вирушають на посадку дерев у рамках загальнодержавної акції «Майбутнє лісу у твоїх руках». Цю акцію проводять в багатьох школах району.

Долучаються до посильної творчої роботи й молодші — скажімо, виготовляють годівниці, шпаківні, розвішують їх у садках, парках, на узліссях, спостерігають за життям пернатих. Про те, як правильно змайструвати дім для птахів, розповідають стенди «Еколого-просвітницького центру», про це ж розказують лісівники на уроках, які проходять у класах просто неба. Там само, коли дозволяє погода, відбуваються теоретичні заняття.

Вчити думати серцем і відчувати розумом — ось кредо овруцьких педагогів і лісівників. Виховувати в малечі бережливе ставлення до всього живого на землі, прищеплювати внутрішню культуру, формувати екологічну свідомість — хіба може бути більш почесне, відповідальніше завдання в час, коли безкультур’я та печерне невігластво в царині охорони довкілля стали справжнім лихом нації.

Разом  з білорусами

Весна — чи не найвідповідальніша пора і для самих лісівників. Кожного року овручани створюють нові ліси на площі понад 200 га. Жодна ділянка, де проводили рубки головного користування, не залишається незалісеною.

— Перед нами стоїть завдання не просто садити ліс та доглядати за ним, а плекати деревостани високопродуктивні, різновікові, біологічно стійкі, цінні, тобто такі, які можуть протистояти змінам клімату, хворобам і шкідникам, іншим негативним впливам середовища, — наголосив головний лісничий Володимир Захарчук. — Процес створення таких насаджень тривалий, починається ж він із маленької насінини. Є таке прислів’я: лише сонце сходить без насіння. Воно має бути доброякісне. Якщо говорити лісівничою мовою, то біологічно стійке, з поліпшеними генетичними властивостями. Тоді дасть добре потомство. Заготовляємо таке насіння з плюсових, тобто еталонних, найпродуктивніших дерев, які найбільші за висотою та діаметром, стійкі до хвороб і шкідників. Дають його і лісонасіннєві ділянки та плантації. Ведемо роботу зі створення клонової плантації сосни. То справа кропітка — живці, настрижені з плюсових дерев, треба приживити до сіянців сосни звичайної. У підсумку рослина успадковує властивості високопродуктивних зразків своєї породи.

Сосна звичайна — головна лісоствірна порода в лісгоспі, займає 80% загальної площі. З інших ростуть дуб звичайний, береза, вільха. Із січня до березня лісівники заготовляють шишки хвойних. Відвозять їх до сушарки і в спеціальних барабанах витрушують насінини-крилатки. Із 100 кг шишок сосни, ялини виходить менше 2 кг посівного матеріалу. Після перевірки його лабораторією Державної лісонасіннєвої інспекції зберігають у сховищі, поки весна не покличе  висівати у теплицях, коробах, розсадниках. Насіння листяних порід збирають восени. Загалом заготовляють за сезон понад тонну.

У галузі «обличчям» кожного керівника вважаються розсадники. Їх мають кожне з шести лісництв. У Бережестському такий розбили на свіжому зрубі. Це найбільше лісництво підприємства площею понад 8 тис. га, яким ось уже четвертий рік уміло керує Ніна Гусаченко. Тут і садять навесні найбільше сіянців, вирощених у власному розсаднику. А в Ігнатпільському лісництві побудували ще й 8 теплиць, змонтували поливну систему. Помічник лісничого Олег Креденець із задоволенням показував густу щітку тендітних рослинок сосни, які невдовзі переселяться на лісові ділянки. До мільйона штук сіянців плекають щороку. Загалом на підприємстві отримують їх до 3 млн — вистачає і на продажу.

Нині уже все готове до весняної кампанії. З настанням сприятливих погодних умов відразу ж приступлять до відтворення лісів. Але весна для лісівників пов’язана і з тривогами — чи не спекотною буде погода. За високих температур надто гостро постає питання охорони масивів від пожеж. Повністю забезпечені спеціалізованою технікою й інвентарем. У квітні зазвичай проводять навчання вогнеборців, ще до настання тепла ведуть активну роз’яснювальну роботу серед населення. Влаштовують протипожежні смуги, обладнують засобами для гасіння вогню рекреаційні куточки.

— Торік уперше налагодили відеоспостереження за масивами, — розповів лісничий Прилуцького лісництва Андрій Купрійчук. — Закупили спеціальну програму «Ватра» і тепер майстри мають змогу бачити на моніторі більшість закріплених за лісгоспом насаджень. Десь з’явиться підозрілий дим — відразу ж повідомляють відповідним службам координати загоряння. Досить ефективна система. Завдячуючи і їй, не мали серйозних проблем з «червоним півнем».

У планах директора Сергія Гулька — об’єднати зусилля із сусідами-білорусами й організувати спостереження за прикордонними зеленими масивами з обох сторін. Колеги з Єльського лісгоспу Гомельської області ініціативу підтримали. Тож є надія, що в тісній взаємодії не допустять лиха і цього року.