Чергову хвилю розширення кордонів національних природних парків ініціювало Українське товариство охорони птахів. Екологічний проект втілюють під гаслом збереження карпатських пралісів. Він передбачає суттєве збільшення площі дев’яти НПП у Чернівецькій, Івано-Франківській, Львівській та Закарпатській областях за допомогою експлуатаційних лісів державних лісгоспів, щоб перетворити їх на зону гармонійного хаосу.
Переваги лише на словах
Проти таких перетворень виступили територіальні громади Буковини. Адже місцеві природні парки не в змозі дати лад державним землям, які їм довірили раніше. Депутати Вижницької, Путильської, Заставнівської районних рад назвали плани столичних охоронців птахів рейдерським захопленням лісосічного фонду області.
Попри думку місцевої влади і громадськості, Мінекології, схоже, вважає вже вирішеним питання зміни меж буковинських національних парків і готове подати проект відповідного указу на підпис Президенту без згоди законних розпорядників цих земель — Чернівецької облдержадміністрації та громад краю.
За благородним фасадом збереження старовікових масивів ініціатори проекту не приховують суто меркантильних інтересів. Європейські фінансові донори обіцяють 14 мільйонів євро для розвитку заповідних об’єктів. Парки зможуть придбати авта високої прохідності, навігатори, біноклі. Але чомусь тільки за умови розростання новими землями. Адже, за європейськими нормами, природний парк мусить мати в користуванні не менш ніж 20 тисяч гектарів угідь. Інакше його територіальну структуру вважатимуть недосконалою. Проте у світі природно-заповідні об’єкти оцінюють не за площею, а за роботою, яку там проводять.
Розвиток туризму, наукові досягнення в національних парках Буковини — лише на словах і в проектах. А неспроможність їхніх адміністрацій забезпечити належну охорону цінних лісових масивів засвідчують численні протоколи силових структур та невдоволення громадськості: найбільші обсяги незаконних самовільних рубок саме у заповідних лісах, підпорядкованих Мінекології.
— Потрібно нарешті оцінити діяльність природних парків, а потім говорити про їхнє розширення, — зазначає голова Вижницької райради Михайло Андрюк.
Вижницькі депутати, приміром, хочуть знати, куди зникли призначені для лісорозведення плантації елітних дерев високоцінних порід, що опинилися у віданні НПП «Вижницький» у перші хвилі його територіального збагачення.
Яйця для туристів
Тож для територіальної оптимізації НПП «Вижницький» зажадав земельні угіддя сусідів: 8 тисяч гектарів лісового фонду від Берегометського лісомисливського господарства, понад 3 тисячі гектарів від Вижницького та Заставнівського держспецлісгоспів. А НПП «Черемоський» вимагає у путильських лісогосподарських підприємств аж 22 тисячі гектарів лісів для постійного користування до своїх п’яти тисяч, на які він досі не має жодних документів. До речі, заповідні ділянки з пралісами становлять на цих землях всього 1,2 тисячі гектарів.
— Ми готові забрати від парку раніше надані йому ліси, оскільки ані наукою, ані туризмом там ніхто не займається. Зате лісозаготівлю ведуть повним ходом, повирубували в горах цілі масиви, — каже голова Путильської райради Микола Шевчук.
Дирекції природних парків пояснюють, що через брак державного фінансування змушені проводити в своїх угіддях не тільки санітарні рубки, а й заготовляти деревину на продаж. Належно не облікована продукція лісозаготівель, яку вилучили зальотні лісоруби без узгодження з проектами лісовпорядкування, прямує із паркових зон до покупців поза аукціонами, передбаченими законом, і без належного оподаткування.
Тому небезпідставно керівники місцевих громад запевняють у своїх зверненнях до численних інстанцій, що проект Українського товариства захисту птахів призведе до погіршення стану лісів, скорочення робочих місць, збіднення місцевих скарбниць, а відтак — погіршення соціально-економічної ситуації в довколишніх селах.
— Не знайдете в наших горах жодного, хто проти збереження пралісів. Але навіщо для цього забирати землю у лісгоспів і доводити до банкрутства успішні підприємства? — дивується голова Мигівської сільради Василь Мудрак. — Ініціатори відчуження земель не надали обгрунтування свого проекту, не запитали думки людей. Однозначно, передача національному парку значних земельних угідь Берегометського лісомисливського господарства та Вижницького держспецлісгоспу призведе до суттєвого зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів. До того ж лісгоспи завжди допомагають нам ремонтувати дороги, будинки, забезпечують селян дровами.
— Проект розширення меж національних парків передбачає вирішення соціальних, виробничих питань, — запевняє Віталій Стратій, заступник директора НПП «Вижницький». — Розвиватимемо туризм, виробництво сувенірів, держаків для лопат. Відтак місцеве населення зможе продавати туристам молоко і яйця зі своїх присадибних господарств.
Не колодами єдиними
Майже увесь природно-заповідний фонд області створено на вилучених землях лісгоспів.
— Екологи кажуть, що унікальні стародавні праліси залишилися лише в українських Карпатах. То хто ж як не лісівники забезпечили їм режим заповідності? Охорона екологічно цінних територій у нас краща, ніж у нацпарках, — запевняє головний інженер Берегометського держлісомисливського господарства Зіновій Джурик.
Усі рідкісні деревостани, вікові дерева-велетні на землях держлісгоспів таксаційно обліковані; праліси, заповідні території під охороною і без європейських грантів.
— На землях держлісфонду розташовані 102 об’єкти ПЗФ. Ми вклали чималі кошти в будівництво дорожньої, туристичної інфраструктури. Загалом лісове господарство ведемо на плановій основі з урахуванням екологічних аспектів, про що свідчить отриманий у 2013 році міжнародний лісовий сертифікат стандарту FSC, — розповідає в. о. начальника Чернівецького обласного управління лісового господарства Роман Череватий.
Берегометське лісомисливське господарство для всієї країни — приклад того, як можна успішно розвивати туризм і рекреацію. Нині це єдиний в країні лісгосп, який забезпечує воїнам АТО безкоштовне оздоровлення і сімейний відпочинок.
ОФІЦІЙНО
Піклуючись про природу, слід дбати про потреби й інтереси громад
Іван МУНТЯН, голова Чернівецької обласної ради:
— Вдячні фахівцям лісового господарства області, які свого часу зберегли від вирубки старовікові ліси у високогір’ї буковинських Карпат. Ними захоплюється весь світ. Тепер наш обов’язок — передати нащадкам ці унікальні куточки природи у первозданному вигляді як еталон первісної природи Європейського континенту. Отже, потрібно визначити структуру, яка забезпечить професійну природоохоронну діяльність у пралісах і довкола них.
Водночас, турбуючись про природу, її біорізноманіття, про коридори міграції диких ссавців та гніздування птахів, не слід забувати і про потреби людей, які також здавна проживають у карпатських горах. Проте наукові обгрунтування доцільності проведення певних екологічних заходів зазвичай не враховують, а то й узагалі не розглядають соціально-економічні аспекти розвитку територій, населених пунктів.
Відкритим залишається питання, як позначиться розширення меж природних парків, за яке клопоче Українське товариство охорони птахів, а також на життєдіяльності гірських поселень Вижницького, Путильського районів? Адже для них лісокористування, з рекреацією включно, — це традиційний і чи не єдиний вид господарської діяльності і джерело наповнення місцевих бюджетів.
Визначаючи подальший розвиток області, ми акцентуємо на використанні недеревних лісових ресурсів. У гірських районах фермери, місцеві підприємці створюють кооперативи із заготівлі, переробки дарів лісу, залучаючи приватні інвестиції та міжнародну фінансову допомогу. Щойно депутати облради затвердили комплексну програму розвитку туризму в Чернівецькій області до 2020 року, реалізація якої також сприятиме збагаченню місцевих скарбниць та позитивному іміджу Буковини.