Здавна підмічено: не все те золото, що блищить. І справді. За царських і радянських часів золоті та срібні медалі для кращих випускників середніх навчальних закладів карбували з благородних металів. У незалежній Україні їх замінили сплавами.
— Відбулась девальвація не лише металу, — заявив на зустрічі з журналістами директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук, — а й сутності нагород.
Такий висновок зроблено після скрупульозного аналізу результатів ЗНО випускників середніх шкіл, нагороджених золотими і срібними медалями. Таких цього року було майже двадцять тисяч — 8 відсотків від загальної кількості випускників (у радянські часи відзначених нагородами налічувалось не більш як чотири відсотки). Зокрема, у Тернопільській та Вінницькій областях кожен чотирнадцятий випускник — медаліст.
Звичайно, зауважив Ігор Лікарчук, такій кількості відзначених можна було б радіти. Але половина медалістів — липові, не підтвердили високих оцінок при складанні ЗНО. Середній бал, отриманий медалістами, — 174. Від 124 до 150 балів набрали 557 медалістів. Найбільше фальшивих медалістів у Чернівецькій, Житомирській, Кіровоградській, Херсонській та Хмельницькій областях.
Порівнюючи результати роботи сільських і міських шкіл, Ігор Лікарчук ввів новий освітянський термін — «високий рівень липовості». Саме так він оцінив знання сільських випускників-медалістів.
Такі підсумки не лише характеризують роботу шкіл, а й створюють неабияку небезпеку для роботи університетів. Згідно з правилами прийому до них абітурієнт може отримати додатково 60 вступних балів. Звісно, всі медалісти на них претендують. Тож іще одне порівняння. У 2008 і 2009 роках при вступі до університету середній бал атестата не враховувався. Тоді медалістів було 4,5 відсотка від всієї кількості випускників. Нині нагороджених майже вдвічі більше. Отже, боролися не за знання, а за бали.
В Українському центрі оцінювання якості освіти не лише констатували проблеми, які змусили кричати «SOS!», а й зробили висновки, які направили в Міністерство освіти та науки. Перший — наявність чи відсутність медалі не є гарантією належних знань. А тому, вважають, збереження практики врахування середнього бала атестата про середню освіту при вступі до університету є порушенням конституційного права рівного доступу до вищої освіти. Небезпідставно вважають, адже якщо медаль не підтверджено результатами ЗНО, в навчальному закладі могли мати місце корупційні дії, а це вже робота для правоохоронних органів.
Новий закон про вищу освіту зберігає норму, за якою при вступі до університету враховують середній бал атестата. Яку частку відвести йому, мають вирішувати в університеті.
Дослідження і його результати вкотре підтвердили необхідність реформування середньої освіти. Зокрема, біда сільських шкіл у тому, що вони не можуть давати підготовку, рівноцінну міським. Там і база відстала, і вчителів бракує. Тож освітянська тема — головний біль не лише педагогів. Маємо загальнодержавну проблему. Блиском фальшивого золота її не розв’язати.