Цьогорічний перший місяць літа видався щедрим на тепло і скупим на вологу. Щоправда, традиційно більшість короткочасних грозових дощів пройшла у західному регіоні. Проте це не позначилося негативно на врожаї ранньої садовини та городини. Рясно вродили полуниця, черешня, абрикоси. Пощастило з червневим медозбором пасічникам: ріпак, акація і липа радували крилатих трудівниць буйноцвітом.
На другий місяць літа припадає відповідальна пора заготівлі сіна, дозрівання колосових і початок жнив у південних областях. «Липень косить і жне, відпочити не дає», — стверджує народне прислів’я. Оскільки у полі й городі о цій порі роботи непочатий край, то й свят небагато. Неперехідними з давніх-давен збереглися: Горпини Купальної (6), Івана Купайла (7), святих апостолів Петра і Павла (12), Кирика-Вітрогона (28).
Готуватися до велелюдного свята Івана Купайла починають напередодні. Господарі прикрашають обійстя і світлиці гілками верби, ясена, липи, польовими й культурними квітами. На Горпини традиційно заготовляють цілющі трави й коріння. Вважають, що зібрані цього дня розрив-трава, брат-і-сестра, чорнобиль, ведмеже вушко, валеріана й лікарська ромашка мають цілющу силу. Настоями трав користуються під час банних і ванних процедур. Далеко за межами України нині відомі наші фітотерапевти Євген Товстуха з Яготина і киянка Наталія Земна, які зробили неоціненний внесок у науковий розвиток цієї галузі медицини.
Івана Купайла — найяскравіше молодіжне свято і в наш час. Традиційно у містах і селах його проводять на берегах озер, ставків, річок, біля ритуальних вогнищ. Пісні й танці, жартівливі розваги тривають до півночі. Юнаки й дівчата, взявшись за руки, стрибають через вогонь. Це своєрідний обряд очищення від хвороб, зміцнення сил і здоров’я. Завершується свято романтичним ритуалом з віночками, що їх дівчата пускають на воду. На кожному з них горить свічечка долі. Що далі попливе віночок і довше горітиме свічечка, то довшим і щасливішим буде життя дівчини.
Існує легенда про квітку папороті, яка розквітає у ніч на Івана Купайла. Кому пощастить побачити цю мить, тому відкриються таємниці захованих скарбів. У далекому дитинстві я й двоє моїх друзів Павло й Іван Дубинчуки опівночі справді побачили, як цвіте папороть. Над її розкішним кущем, що ріс у їхньому саду, літав рій жучків-світлячків. Багатіями ніхто з нас не став.
Вранішня купальська роса — на врожай городини. Дощ — на вологу осінь. Зоряна ніч — на врожай грибів. Ці народні прикмети можна перевірити. Давно записую спостереження до нотатника. Більшість із таких народних прогнозів збувається.
Петра і Павла — останнє релігійне свято перед початком жнив. Цього дня господині випікають житній хліб і освячують його у храмі — «на добро й достаток до нового врожаю». Завершився Петрівський піст. Починаються м’ясниці, які тривають до Маковія (14 серпня). Споживання скоромної їжі в період літнього та зимового сонцестояння, ймовірно, пов’язане з необхідністю стимуляції обмінних процесів в організмі. Традиційні в цей час страви голубці, м’ясо тушковане з капустою, іншою городиною. З молочних страв корисні кисляк, сир, сметана.
«Петро з Павлом день зменшили, спеки додали», «Від Петра красне літо починається», «Ішли до Петра, тепер до Різдва», «На Петра і Павла дощ — жито як хвощ» — такими приказками характеризує народна мудрість це релігійне свято. Вони також вказують на своєрідні прикмети, що їх залишили нам спостережливі прадіди.
Свято Кирика Вітрогона (28 липня) за давнім календарем вважається серединою літа. Ще з дохристиянських часів люди його вшановували, «щоб ні вітер, ні хмари, ні блискавки, ні градобій не завдали шкоди збіжжю, худобі та обійстю». Цього дня по господарству можна виконувати будь-яку роботу. Не варто лише працювати коло сіна — накличете вітряну погоду. Мабуть, за цією прикметою свято і отримало назву. Відзначають старі люди свято вітру ще й тому, що він нерідко добрий помічник у господарській діяльності: тужавіє ниву, запилює сади і збіжжя, у давні часи обертав вітряки млинів, а в наш час виробляє дешеву екологічно чисту електроенергію.
Усе природа дає людині для існування на планеті. А чи дає людина справедливу оцінку своїм антиприродним діям у повсякденному житті? Над цим питанням слід замислюватися не лише під час глобальних катаклізмів, а й під час виникнення рукотворних нищівних воєн.
Павло ЛАРІОНОВ
для «Урядового кур’єра»
НАШ КАЛЕНДАР
1 липня — День архітектури України; День Військово-Морських сил Збройних сил України; День працівників морського та річкового флоту
4 липня — День поліції України; День судового експерта
7 липня — День працівників природно-заповідної служби; Міжнародний день кооперативів; Різдво святого Іоанна-Хрестителя — Свято Івана Купайла
8 липня — День родини; День рибалки
11 липня — Всесвітній день народонаселення
15 липня — День українських миротворців; День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості; Всесвітній день навичок молоді
16 липня — День бухгалтера
18 липня — Міжнародний день Нельсона Мандели
28 липня — День хрещення Київської Руси-України; Всесвітній день боротьби із захворюванням на гепатит
29 липня — День Сил спеціальних оперативних дій Збройних сил України; День працівників торгівлі
30 липня — Міжнародний день дружби; Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми
Ми в Google+