ГЕРОЇНІ НАШОГО ЧАСУ
Практичний психолог Лідія НОВАК
Лікуємо понівечені душі
Кажуть, що не людина обирає долю — доля сама знаходить свою обраницю. Життєвий шлях подолянки Лідії Новак розпочинався з освітньої ниви: десять років після здобуття першої вищої освіти вчителя української мови та літератури вона працювала на Хмельниччині. Потім здобула ще фах практичного психолога, а після переїзду до столиці перейшла в соціальну сферу.
П’ять років тому вона очолила унікальний центр «Місто щасливих дітей» — благодійну організацію, у якій на довготривалій основі проходять соціально-психологічну реабілітацію діти, котрі залишилися без піклування дорослих. Так-от, їхні зранені душі й лікують фахівці під орудою цієї жінки з добрим і щедрим серцем. А водночас стукають у двері неблагополучних сімей, навертають батьків на шлях істинний, на інше життя, в якому немає місця гірким сльозам, відчаю і розпуці.
Зазвичай, розповідає Лідія Ананіївна, у центрі перебуває майже 30 дітей віком від 3 до 18 років, часто не лише з душевними, а й з фізичними ранами. Після реабілітації 34-х вихованців вдалося повернути у біологічні сім’ї. А коли це неможливо, то спеціалісти підшукують для сиріт прийомні родини, уважно придивляються до людей, які хочуть узяти дитину на виховання. Це складна, майже ювелірна справа, бо ж ідеться про людські долі.
Її життєве кредо: не сидіти на місці, а йти назустріч щастю. Каже, що для цього треба частіше усміхатися, любити ближніх, довіряти всім, хто живе поруч, не скупитися на добро і ласку, бо все те вертається сторицею для тебе і твоїх рідних. Їй рідко випадає відпочивати, і тоді на білий аркуш лягають поетичні рядки. Можливо, колись ми прочитаємо ці щирі жіночі одкровення.
Підприємець Алла ЛАНДАР
Чим наша країна цікава
.jpg)
Кожен, хто вперше приїздить до Києва, очікує незабутніх вражень, відкриття досі не відомих йому сторінок історії і культури, урочистої хвилини зустрічі з християнськими святинями. На запитання посла однієї з дружніх держав: «А чим ваша країна може бути для нас цікава?» підприємець Алла Ландар упродовж кількох годин розповідала шановному гостю про витоки нашої духовності, сакральність українського мистецтва, величезні культурні надбання рідного народу. Він дивувався, щось занотовував до записника, а наступного дня на знак подяки прислав їй альбом про скарби своєї землі.
Ця розмова змусила Аллу Петрівну прискіпливіше подивитися на ту сферу бізнесу, яка репрезентує не примітивні, абияк розфарбовані «матрьошки», а ошатні, виконані за старовинними національними традиціями рушники і вишиванки ручної роботи, обереги та іншу сувенірну продукцію. Так народилася ідея започаткувати на Андріївському узвозі столиці «Українську скарбницю», яку вона нині втілює в життя.
— Мрію, щоб це був не звичайний торговий заклад, а ошатні ворота, через які зарубіжні гості, образно кажучи, потраплятимуть до унікальної держави, історія і культура якої сягає сивих віків. Тут будуть представлені не підробки, байдуже фальшування, а речі, в які знані українські майстри вкладуть часточку своєї душі, — розповідає пані Алла.
Цю жінку багато хто знає як співголову громадської організації «Київський міський комітет порятунку бізнесу». Вона активно захищає своїх колег, які створюють робочі місця, чесно сплачують податки, підтримують соціальну сферу і ветеранські організації. Алла Петрівна є членом громадських рад трьох центральних органів виконавчої влади, де наполегливо відстоює права малого і середнього бізнесу. Каже, що без середнього класу вітчизняне суспільство не відбудеться.
Державний службовець Олена ПОЛУПАН
Лідером треба народитися
Відомий поет якось жартівливо завважив: «Хтось вибився в люди, а хтось — у начальство» і додав: «Не шкодуйте, що вам не дісталися їхні біди». А й справді, піднімаючись кар’єрною драбиною, людина щораз бере на себе ширші зобов’язання, більшу відповідальність — тепер уже не лише за себе, а й за підлеглих.
На державній службі, яку небезпідставно називають публічною, такі обов’язки зростають устократ. Шкода, звичайно, що моральна і матеріальна винагорода допоки ще не відповідає масштабам тих грандіозних реформаторських планів, які стоять перед країною нині й успіх яких великою мірою залежить від злагоджених ефективних дій всієї державної машини. Йдеться не про звичайний механізм — про конкретних людей, які обрали своєю професією державну службу.
Одна з них — харків’янка Олена Полупан, головний спеціаліст відділу з питань організації охорони дитинства та материнства головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації. Щоправда, віднедавна її знають колеги з усієї країни, бо пані Олена — переможець однієї з номінацій престижного всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець 2012 року».
Прискіплива комісія вибрала саме цю жінку з-поміж понад дев’яти тисяч учасників професійного творчого змагання, тобто належно оцінила її креативне мислення, вміння приймати ефективні рішення в нестандартних ситуаціях, менеджерські навички, активну роботу в команді та глибокі професійні знання. Вона висококласний терапевт і на власному досвіді знає всю складність і водночас необхідність здійснення медичної реформи. І вочевидь не буде зайвим завважити, що безпосереднє керівництво Олени Полупан, як і галузеве міністерство, мало б уважніше розгледіти її лідерські здібності й нагальність кар’єрного зростання.
Скромна, людяна, надійний товариш — ці характеристики колег додають яскравіших фарб до портрета нашої героїні. Зазвичай вона скаржиться лише на брак часу. А коли випадає бодай трохи відпочити із сім’єю на природі, заряджається енергією Космосу чи перегортає сторінки улюблених авторів, слухає класичну музику.