Ідеальне суспільство — це люди з рівними правами та можливостями. Такого в реальному житті не існує, проте ніхто не забороняє максимально наближуватися до ідеалу у створенні середовища комфортного для всіх, а особливо для людей з обмеженими фізичними можливостями, яким важко обходитися без відповідальної державної політики та підтримки.
Через повномасштабну війну побільшало людей, які отримують інвалідність. Це загострило питання інклюзивності (реального включення людей з інвалідністю в активне суспільне життя). І головне завдання держави — створювати такі умови, за яких люди з інвалідністю (і не лише ті, які зазнали каліцтва через війну) могли б отримувати необхідне лікування, реабілітацію, працевлаштуватися.
«Запроваджуємо інструменти, що дають змогу людині, яка потребує протезування, отримувати відповідну послугу та виріб ще до встановлення статусу інвалідності (це могло тривати місяцями). А мультидисциплінарні команди при медзакладах, до складу яких входять протезисти й ортезисти, допомагають розпочати відповідні процедури ще з лікарняного ліжка», — цитує слова міністра соціальної політики Оксана Жолнович пресслужба Мінсоцполітики.
За словами Оксани Жолнович, раніше лікування осіб, що отримали інвалідність, реабілітація, а ще й забезпечення допоміжними засобами для цієї реабілітації були розведені у просторі та часі. Людині потрібно було пройти кілька установ, структур, а так не має бути.
«На етапі лікування маломобільних людей з інвалідністю до мультидисциплінарних команд долучаються соцпрацівники, які допомагають людині оформити документи, інформують про виробників протезів, допомагають укласти договір із протезистом, комунікувати з Фондом соцзахисту людей з інвалідністю. В окремих закладах ця система вже працює, на початок наступного кварталу очікується її впровадження у 17 закладах. Пацієнт не повинен шукати інформацію через друзів, інтернет, він має отримати все максимально спрощено та професійно. Маємо бути ближчими до людини, що зазнала травми, і дати їй змогу соціалізуватися якомога швидше, щоб вона не втрачала час, роботу і можливість адаптуватися до нового життя», — зазначає міністр.
У Мінсоцполітики кажуть, що вже можна побачити результат зусиль, спрямованих на розбудову в країні спроможностей в царині медреабілітації, зокрема забезпечення місцевих медцентрів належними засобами надання реабілітаційних послуг, розвиток системи реабілітації, протезування за новітніми технологіями. Однак наголошують, що наслідки війни катастрофічні. Тож перед Україною постає виклик щодо забезпечення високоякісними реабілітаційними послугами великої кількості постраждалих від війни людей, зокрема військовослужбовців та ветеранів, а також щодо розбудови інституційної спроможності нашої держави в післявоєнний період зокрема за рахунок фінансової допомоги міжнародних партнерів.
Загалом із початку війни майже 84 тисячі людей забезпечено засобами реабілітації на загальну суму понад 1,7 мільярда гривень, з них протезуванням та ортезуванням — понад 18,5 тисячі осіб на суму понад мільярд гривень.
«Кожен громадянин України має право на безплатне забезпечення допоміжними засобами реабілітації, гранична вартість яких визначається наказом Мінсоцполітики для кожного окремого виробу залежно від його типу та конструктивних особливостей. Держава сплачує вартість протезу в межах граничних цін та забезпечує безплатне обслуговування виробу протягом терміну його експлуатації. Встановлення високоякісних протезів прямо впливає на швидкість і повноту відновлення людини та її повернення до активного життя. І тепер, щоб отримати протез, достатньо висновку лікарсько-консультативної комісії чи військово-лікарської комісії або мультидисциплінарної команди в реабілітаційному закладі, де її створено», — каже Оксана Жолнович.
Нині Мінсоцполітики збільшило граничну вартість протезів та всіх інших засобів реабілітації, яку держава відшкодовує виробникам, на 27,5%.
Учасників бойових дій із числа військовослужбовців та інших силових відомств забезпечують утричі дорожчими протезами за граничну вартість.
«Готуємо нормативні акти, які істотно спростять процедуру протезування для військовослужбовців. Через об’єктивні причини військовослужбовці не завжди можуть отримати довідку від командира про те, що травми зазнали в бою. Змінимо процедуру так, що достатньо буде статусу військовослужбовця. Фактично військовий квиток — свідчення того, що людина травмована на військовій службі, вона може отримати протез утричі дорожчий за його середню вартість, що передбачає закупівлю комплектуючих до протеза від найкращих виробників, з більшим функціоналом», — зауважує Оксана Жолнович.
Питання працевлаштування. За даними Мінсоцполітики, в Україні лише 16% людей з інвалідністю офіційно працевлаштовано, в той час як у країнах ЄС цей показник у середньому перевищує 55%.
Оксана Жолнович зазначає, що міністерство працює над законопроєктом, який дасть змогу надавати підтримку роботодавцям, котрі працевлаштовують людей з інвалідністю, а людям — отримувати достойну роботу з гідною оплатою праці. Ідеться про запровадження абсолютно нових форматів держпідтримки, які подружать роботодавця і працівника. На думку міністерства, заохочувальна система має давати вибір працедавцеві: або працевлаштовувати людей з інвалідністю та одержувати підтримку від держави, або сплачувати цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, або купувати товари у підприємств трудової інтеграції чи захищеного працевлаштування.