Левова частка рекламного ринку українського телебачення — ліки. Середній обсяг реклами препаратів, медичної техніки, методів профілактики і реабілітації, а також харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок — 29% її загальної кількості. На окремих каналах — понад 50%.
«Найбільша проблема реклами лікарських засобів — свідоме маніпулювання інформацією про препарат і його властивості. Вона спонукає українців до самолікування, яке часто призводить до ускладнень. У Законі «Про рекламу» є чіткі обмеження щодо інформації про препарат, але цим часто нехтують. Відсутність одного компетентного органу та узгоджених дій між усіма зацікавленими державними структурами роблять випадки зловживань радше правилом, ніж винятком», — прокоментував цю проблему заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик на спільній нараді представників МОЗ із Національною радою з питань телебачення і радіомовлення, Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками, інформує прес-служба МОЗ.
Ідеться про те, що чи не в кожній рекламі медикаментів гарантовано стовідсотковий терапевтичний ефект, хоч згідно з законом про рекламу, в роликах заборонено гарантувати ефективність ліків.
Однак нормативні документи прописано так, що окремо ні МОЗ, ні Держспоживслужба, ні Нацрада з питань телебачення і радіомовлення не можуть вплинути на ситуацію: правомірність трансляції реклами лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації регулює стаття Закону «Про рекламу» і передбачає використання інформації, яку може надавати тільки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузі охорони здоров’я. Тобто МОЗ. Проте відповідно до іншої статті того самого закону, МОЗ немає в переліку державних органів, які уповноважені здійснювати контроль за рекламою.
Нацрада наділена повноваженнями лише щодо порядку і обсягів розміщення реклами. Якщо ж помічає порушення в ефірі телерадіоорганізацій, то має звертатися до Держпродспоживслужби, щоб та відреагувала так, як це приписують норми закону, повідомляє прес-служба Нацради.
Тож контролювати рекламу ліків та інших медпрепаратів та виробів можна, лише задіявши одночасно всі ці держструктури, бо кожна окремо вдіяти нічого не може. Тому ринок перенасичений недобросовісною рекламою. Експерти нагадали, що рекламувати можна тільки ті ліки, які мають обов’язковий сертифікат, а їхню реалізацію дозволено без рецепту лікаря. Ці дані можна знайти в Державному реєстрі ліків, що розміщений на веб-сайті МОЗ.
«Законодавчі зміни потрібні, і законопроект, спрямований на розв’язання багаторічних структурних проблем контролю за рекламою, вже розроблено. Проте всі знають, як довго і важко ухвалюють закони і зміни до них. А ситуація з рекламуванням лікарських препаратів нині така, що потрібно напрацювати спільні позиції державних органів, які наділені повноваженнями здійснювати контроль і нагляд, щоб на неї вплинути належно», — каже заступник голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Уляна Фещук.
Тетяна КАПУСТА
для «Урядового кур’єра»