Черкащина дбайливо береже пам’ять про великого хірурга і церковного діяча Луку Кримського, який свого часу жив і працював у цьому благодатному краї. Звідси родом була і його дружина Ганна Ланська. У Черкасах поховано батьків святого. Нещодавно під час круглого столу в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького на честь святителя-хірурга його учасники обговорювали актуальність медичної та духовної спадщини науковця. Їх привітав предстоятель Православної церкви України митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Він схвально зустрів пропозицію ректора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олександра Черевка про підготовку на базі закладу священнослужителів.

Зцілював душу і тіло

Учасники круглого столу — керівники обласної військової адміністрації, обласної та міської рад, медики, освітяни, науковці, депутати, церковні і громадські діячі — поділилися думками і міркуваннями, накреслили перспективи подальших наукових досліджень і популяризації духовної спадщини святителя Луки. У виступах і доповідях ішлося про життєпис видатної особи, образ в історичній пам’яті, релігійно-філософську складову його світогляду.

Святого Луку знають і шанують нині у всьому світі. Він був не лише видатним лікарем та науковцем, а й поклав життя на вівтар служіння простому людові. Професор медицини зі світовим ім’ям, хірург, розробки якого медики використовують і нині, самовідданий лікар, який поспішав на допомогу хворим у бідних земських лікарнях, пересильних тюрмах, на етапах, в не пристосованих для життя бараках. Архієпископ Сімферопольський і Кримський. Усе це про нього, святителя Луку, в миру Валентина Феліксовича Войно-Ясенецького. А ще він був художником.

1923 року його заарештували й заслали на північ — табори забрали 11 років життя. Проте тортури не зламали цю справді сильну, видатну особистість. Займаючись проблемами місцевої анестезії, він проводив операції, які вражали: сліпі прозрівали, приречені на нерухомість зводилися на ноги. Священницьке служіння йому доводилося поєднувати з операціями в лікарні та лекціями, які він читав у рясі і з хрестом на грудях. Для багатьох це було виявом зухвалості.

Як свідчать архівні дані, золотоніський період життя земського лікаря Валентина Войно-Ясенецького був нетривалим (травень — вересень 1908 року), але насиченим подіями, які й допомогли визначити його діяльність на багато років наперед. Саме тут він дійшов висновку про необхідність підготовки дисертації, присвяченої одному з перспективних видів місцевого знеболювання. Тут почалося його листування з видатним професором П. Дьяконовим, який дав згоду на відрядження його до клініки госпітальної хірургії для роботи над дисертаційним дослідженням.

У Золотоноші народилася його дочка Олена (16 вересня 1908 року). Золотоноша стала притулком для родини тому, що Ганна Ланська була родом із цих місць. У цей час сім’я очікувала на народження другої дитини, тому сподівалася на допомогу родичів. У Деньгах поблизу Золотоноші Валентин Войно-Ясенецький пропрацював усього три місяці, але старожили надовго запам’ятали молодого лікаря, який вирізнявся беззаперечною компетентністю, чуйністю, безкорисливістю та відданістю справі. Цікавий факт: саме в той період на скромній Деньгівській лікарській дільниці було проведено аж 229 хірургічних операцій.

Край, який зачарував і надихнув

Зв’язки святителя Луки з Черкащиною не обмежуються Золотоношею. Двоє братів Валентина старший Володимир і молодший Павло ще до революції оселилися в Черкасах, де працювали на юридичний ниві. Наприкінці 1910-х років до синів у Черкаси перебралися жити батьки Фелікс Станіславович і Марія Дмитрівна Войно-Ясенецькі. Тут вони померли, їх поховали на інтернаціональному кладовищі. Бував у Черкасах і сам святитель Лука 1926 року, коли його ненадовго відпустили із заслання.

На місці кладовища, де поховано батьків Луки, збудовано Свято-Михайлівський кафедральний собор. У сквері біля храму встановлено пам’ятник святому.

Студенти разом з викладачами навчально-наукового центру «Медичний інститут» ЧНУ, долучившись до відзначення 100-річчя архієрейської хіротонії святителя Луки, відвідали Золотоношу та село Деньги Золотоніського району. Директор наукової бібліотеки ім. М. Максимовича ЧНУ Григорій Голиш провів екскурсію місцями, пов’язаними із життєвим шляхом видатного діяча, розповів про життя священника-хірурга та його наукові здобутки.

Свою лікарську майстерність Лука вважав даром містичним, призначеним для уславлення й утвердження Бога. Святий Лука творить дива й досі. До храмів, де є його ікона, постійно приходять люди поклонитися їй. Кажуть, що це не лише знімає біль, а й лікує від тяжких недуг.

11 червня православні християни відзначатимуть день пам’яті святителя Луки Кримського — незвичайної людини з незвичайною долею.