Кілька законів, спрямованих на реформування житлово-комунального господарства, мала розглянути і проголосувати у вівторок Верховна Рада. Це, зокрема, «Про комерційний облік комунальних послуг», «Про енергетичну ефективність будівель» та «Про житлово-комунальні послуги». Також було передбачено внесення змін до окремих законів, що стосуються житлово-комунального господарства. Народний депутат, заступник голови парламентського Комітету з питань будівництва, містобудування і ЖКГ Альона Бабак перед початком розгляду законопроектів зауважила, що ці законопроекти викликають серйозні дискусії серед парламентаріїв. «Думаю, що сьогодні їх не приймуть. Бо виникають запитання — ці запитання дуже прості, власне, вони йдуть від виборців. Все законодавство люди оцінюють з особистого погляду — «а от у мене не так, а в мене розрили траншею і не закопують, а в нас поганий голова правління ОСББ»… Тож треба знайти компроміс і виокремити раціональне, те, що має загальнодержавну вагу»,— зауважила народний депутат «Урядовому кур’єру».
І все-таки, як кажуть, «перший пішов». Депутати прийняли за основу проект закону №4901 «Про комерційний облік комунальних послуг». За нього проголосували 238 народних обранців. Ним, зокрема, передбачено обов’язкове обладнання усіх будівель, приєднаних до зовнішніх мереж теплопостачання, гарячої та холодної води будинковими вузлами обліку. У будинках, де є більше одного споживача, проект закону передбачає обов’язкове встановлення індивідуальних (квартирних) лічильників або приладів-розподілювачів теплової енергії для розподілу показників будинкового приладу обліку. Оператори зовнішніх мереж мають зробити це для нежитлових споруд до 1 жовтня 2017 року, житлових будинків — до 1 жовтня 2018 року. Також законопроектом заборонено приєднання до зовнішніх мереж новобудов, які не обладнані приладами обліку. Документ також визначає гарантії доступу споживачів до облікової інформації, на основі якої формують рахунки за спожиті послуги.
«Ми зробили перший крок до обліку теплової енергії, яку ми споживаємо і яку ми зекономили. Це один із базових законопроектів на шляху до енергоефективності. Він дає можливість громадянам сплачувати не за нормативами, а за спожиту енергію. Документ підготували більш ніж 40 депутатів спільно з урядом, який усіляко його підтримує», — прокоментував законопроект віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.
Розгляду решти законопроектів очікують. Але повною мірою житлово-комунальне законодавство може запрацювати в напрямі енерго ефективності лише в комплексі, бо всі розроблені закони взаємопов’язані.
«Закон про комерційний облік регламентує директиви ЄС. На жаль, він не може функціонувати без закону «Про житлово-комунальні послуги». Адже в ньому йдеться про договірні послуги між надавачем, споживачем послуг і монополістом. У договорі має бути зазначено, як обліковувати енергію, як її розподіляти в багатоквартирних будинках, як враховувати показники індивідуальних засобів обліку, втрат води в підвалах. Відповіді на всі ці запитання закон про комерційний облік не дасть. Ці запитання до закону про житлово-комунальні послуги. Я бачу, що його розглядають дуже серйозно в політичному сенсі, бо згідно з ним запроваджують з 1 січня 2018 року пеню. Її розмір — 0,001% відсотка на день, але це буде питання дискусій. А ще депутати деяких фракцій раптом з’ясували, що ми не платимо за капремонт внутрішньобудинкових мереж, а в законопроекті зазначено, що ми за це повинні платити… Отже, будуть серйозні дискусії. Сподіваюсь, нам вистачить сил направити законопроект на повторне друге читання, щоб потім ухвалити закон. Інакше всі ініціативи, які ми обговорюємо, можуть загальмувати», — зауважила Альона Бабак. За її словами, голосів «за» законопроект «Про енергетичну ефективність будівель» скла дно набрати, бо він не мотиваційний, а зобов’язуючий. На запитання «Урядового кур’єра» про те, коли можуть бути ухвалені всі зазначені закони, народний депутат відповіла, що для цього потрібно ще місяць.