Голова правління Державної
спеціалізованої фінансової установи
«Державний фонд сприяння
молодіжному житловому будівництву»
Леонід РИСУХІН
Серед найзаповітніших мрій кожної молодої родини — власне окреме житло. Проте останніми роками держава в змозі задовольнити потребу лише кількох сотень молодих українців, тоді як житла потребують понад 100 тисяч. На допомогу решті фахівці Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву у співпраці з нардепами та іншими фахівцями розробили проект закону, який, за їх твердженнями, відчутно допоможе молодим у здійсненні їхніх мрій.
Що це за документ, у чому його відмінність від інших законодавчих актів та чи насправді він буде дієвим, розповідає голова правління фонду Леонід РИСУХІН.
— Леоніде Івановичу, чому потреба у створенні законопроекту виникла саме нині?
— Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву за дорученням Кабміну є виконавцем Державної програми забезпечення молоді житлом на 2002-2012 роки. До її завершення залишилося всього трохи більше року. Саме тому нещодавно за «круглим столом» зібралися фахівці фонду, нардепи, представники міністерств та відомств, органів місцевого самоврядування і громадських організацій, які займаються житловими питаннями. Із сумом констатували, що за час виконання програми (майже 9 років) вирішити більшість поставлених нею завдань щодо фінансування та забезпечення житлом такої кількості молодих сімей не вдалося. Тому й взялися за створення нового законопроекту для молоді.
Окреме житло — одна з найактуальніших проблем
— Чому об’єктом законопроекту обрали саме молодь?
— Тому що існуючі програми щодо забезпечення житлом пільгових категорій громадян передовсім спрямовані на надання безоплатного житла за державний рахунок. Проте зрозуміло, що держава, на жаль, просто не має достатньо ресурсів, аби розв’язати цю проблему для всіх, хто цього потребує. А ось молодь, на моє переконання, дуже перспективний «сегмент» на ринку житла. Адже саме молоді люди можуть взяти у борг. І нехай кредити доволі довгострокові — 20-30 років, — та все ж їх слід повертати. Тому ставлення до цього питання більш відповідальне. Єдине зауваження — кредити мають бути доступними.
До того ж зрозуміло, що саме молодь відчутно впливає на демографію країни. Стимулювати її лише державною грошовою допомогою при народженні дитини, як доводить досвід, недостатньо. Адже у молодих родин багато проблем, одна з яких — відсутність житла. Тож якщо хочемо найближчим часом поліпшити демографічну картину, маємо допомогти молодим родинам.
Ще зауважу, що молодь має змогу самоорганізуватися та взяти безпосередню участь у вирішенні власної проблеми. Не лише передати забудовнику отриманий від фонду кредит, а й допомогти власними силами. Організовувати молодіжні житлові комплекси (МЖК), створювати молодіжні будівельні кооперативи і сприяти прискоренню будівництва власної ж оселі, працюючи або руками — безпосередньо на будівництві у вільний від основної роботи час, або головою — допомагати фахівцям у проектуванні, отриманні земельних ділянок під будівництво тощо.
— Яку назву отримав законо-проект та як іде робота над ним?
— Робоча назва документа „Про особливості забезпечення житлом молоді України”. Для його підготовки створено робочу групу, до якої увійшли народні депутати, представники фонду, Асоціації «Укрмолодьжитло», Федерації профспілок України, Мінрегіонбуду, а також новоствореної служби у справах молоді та спорту при Міносвіти. Головні напрями —унормувати державну підтримку молоді щодо кредитування та будівництва житла. Як я вже казав, у держави немає коштів, аби забезпечити всіх бажаючих житлом безкоштовно, проте допомогти молодим сім’ям вона, безперечно, може. Але робити це слід зважено, законодавчо унормовано та послідовно. До того ж види цієї допомоги мають бути різноманітними й надаватися за пріоритетами, які визначить держава.
Приміром, це демографічне питання, тоді на певний час найкращі пільгові умови створюватимуться саме для молодих родин. Скажімо, чим більше неповнолітніх дітей, тим більше пільг вони отримають. Законопроект пропонує методику визначення пріоритетів через наукові та практичні дослідження.
Нині вже є чимало варіантів у квартирному питанні, а вони розпорошені по різних законах та нормативних актах. Наше завдання — об’єднати їх в одному профільному законі. І додати нові. Як от, наприклад, є в нас молодь, яка має змогу самостійно взяти кредит у комерційному банку. Але не за тими ставками, які нині пропонуються на ринку, а за тими, що подібні до ставок, передбачених Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»: тобто ставка рефінансування Нацбанку плюс 2% (приблизно 9,75% річних). Чи знайдуться серед молоді бажаючі взяти такий кредит? Безперечно! А для цього слід внести зміни до Закону «Про Національний банк», а також надати йому право рефінансувати не тільки комерційні банки, а й небанківську державну фінансову установу, якою є фонд.
Ще одне нововведення, яке хочемо запропонувати молодим, — тимчасова оренда житла без права викупу. Вважаємо, що для молодої родини орендна ставка повинна бути не досить високою — вони оплачуватимуть комунальні послуги та обслуговування житлового будинку.
Запропонуємо нове
— Звідки візьмете квадратні метри для оренди?
— Із різних джерел. Можливо, будуватимуться нові приміщення, а також держава може придбати житло на вторинному ринку. Кімнати можуть бути доволі скромні — до 10 кв. метрів на людину або й менші — тобто малогабаритні (це вирішуватимуть спеціалізовані заклади, керуючись санітарними нормами). Головне, що це стане першим окремим житлом для молодої родини. Звісно, згодом ця родина має розв’язати свої житлові проблеми у той чи інший спосіб, залишити кімнату для своїх наступників.
Нині чимало молодих орендують житло власними силами. І, крім плати за комуналку, платять власнику квартири від 2 до 4 тисяч гривень щомісяця. Зазвичай це житло орендується неофіційно, його власники не сплачують податків, а молода родина позбавляється соціального захисту, адже не прописана. У нашому ж випадку надається тимчасова прописка, а родина стає на чергу щодо поліпшення житлових умов. Усе законно й офіційно. До того ж така родина матиме право користуватися житловими субсидіями, якщо вони їй належать. Паралельно вона зможе взяти кредит у банку або стати учасником програми «Доступне житло». Головне, що для того, аби довести державі, що вона насправді потребує поліпшення житлових умов, родина не повинна буде тіснитися разом з батьками та іншими родичами на невеликій житлоплощі, а отримає нормальні умови для окремого проживання.
— Які ще варіанти запропонує законопроект?
— Підрядні роботи, які виконуватимуть будівельники, що зводитимуть доступне житло, звільнятимуться від НДС. А також розглядається пропозиція поширити цю пільгу і на будівельні матеріали, машини і механізми, електроенергію, що використовуватимуться у будівництві на весь його час. Тож молоді люди зекономлять кредитні кошти. Ще – звільнити молодих, які самостійно братимуть кредити у банках на термін до 20 років, від сплати прибуткового податку. Податки зі своєї зарплати вони спрямовуватимуть саме на погашення кредиту. Проте зрозуміло, що усі ці пропозиції мають бути детально обговорені з представниками зацікавлених міністерств і відомств (Мінфіну, Мінрегіонбуду, Мін’юсту) та органами місцевого самоврядування.
— Чого потребуєте для плідної роботи?
— Переконаний, що не зайвим буде підняти статус Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, тобто розширити його повноваження. Також доречно буде мати окремий підрозділ, який у подальшому займатиметься утриманням та експлуатацією житлового фонду. При цьому, вважаю, не фонд, а саме громадська рада має визначати пріоритети і терміни надання найкращих пільгових кредитів молодим.
Нагадаю, що у вересні плануємо подати проект закону до Верховної Ради. Паралельно проводитиметься його обговорення серед фахівців і громадськості.
Любомира КОВАЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Леонід РИСУХІН. Народився 24 серпня 1955 року в м. Гірське Луганської області. У 1982 р. закінчив Московський енергетичний університет. 1989-1995 — голова МЖК «Ровесник» (м. Луганськ), виконавчий директор Асоціації МЖК України (м. Київ). У 1995-2005, 2006-2007 роках — заступник голови Луганської облдержадміністрації. У 2005-2006, 2007-2010 роках — генеральний директор комунального підприємства «Обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі». З квітня 2010 р. — голова правління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву».
КВАДРАТНІ МЕТРИ
Стати учасником програми
Програма «Доступне житло», яка стартувала в Україні торік, як повідомив Леонід Рисухін, має певні здобутки. Так, у червні 2011 року 53 родини отримали державну підтримку – 30% безповоротні кредити на придбання омріяних власних квадратних метрів. Половина з них — молодь. За цією програмою 70% за майбутнє житло сплачує його власник, а держава надає 30% безповоротного кредиту. І така допомога, на переконання голови правління фонду, є досить відчутною. Адже якщо, скажімо, квадратний метр житла в Києві коштує близько 8 тис. грн, то двокімнатна квартира середнього розміру (до 70 кв. м) — майже 560 тис. грн.
За програмою, з цих грошей держава погасить родині частину в 168 тис. грн. А це чимало. Аби отримати такий кредит, молода людина або родина має перебувати за місцем проживання на обліку для поліпшення житлових умов, а також подати декларацію про власні доходи. Стати учасником програми може лише той, чиї доходи не перевищують п’ятикратного розміру середньої заробітної плати по регіону. Тобто, заможні люди, які мають змогу придбати житло самостійно, цієї допомоги не отримають. І це справедливо. Можливо, в майбутньому такі будинки будуватимуться з нуля. Проте нині вирішили, що доречніше буде задіяти об’єкти незавершеного будівництва.
Леонід Рисухін зауважив, що якщо в минулому році участь у програмі взяли лише 12 регіонів України, цього тільки три (Тернопілля, Херсонщина і Волинь) не подали своїх заявок. Нині визначено 88 довгобудів, які братимуть участь у програмі. Голова правління фонду також поінформував, що цього року на програму передбачено близько 100 млн грн. До того ж, є рішення уряду про те, що коли всі ці кошти будуть освоєні, фінансування переглянуть і виділять додаткові кошти. Половина родин, які отримують житло за цією програмою, — молодь. Загалом планується, що за допомогою програми свої житлові умови зможуть покращити 800-900 родин.