Першому Президенту незалежної України Леоніду Кравчуку виповнилося 80 років. Серед численних заходів із цієї нагоди особливе місце посідає документально-книжкова виставка, організована Національною бібліотекою імені В. І. Вернадського та Державною архівною службою. Вона вшановує ювіляра, за часи президентства якого в Україні розпочалася розбудова демократичної держави, зміцнення її міжнародного авторитету, утвердження як повноправного члена світового співтовариства.
Виставка є експозиційним проектом, що поєднує комплекс унікальних архівних документів, фотоматеріалів, книжкових видань і музейних експонатів із фондів центральних та обласних державних архівів, Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського, приватних колекцій.
Серед експонатів — матеріали особистого характеру, фото зі студентського життя, документи, підписані Леонідом Кравчуком на посадах Голови Верховної Ради Української РСР, Президента України, портрети ювіляра та подарунки, отримані ним на найвищій державній посаді.
Особливої уваги заслуговують видання, присвячені життєвому шляху Леоніда Кравчука, і творчий доробок ювіляра.
Не знаю, як у майбутньому, а для більшості сучасників, крім усього, Леонід Кравчук — людина, що вміє проходити між краплинами дощу. А ще — «батько» кравчучки, з якою мільйони українців мігрують світом у пошуках кращої долі. Для всіх нині сущих загадка: коли Кравчук був справжнім і щирим, пропагуючи марксизм-ленінізм, чи в момент заборони Компартії… Звичайно, з часом все це забудеться. Залишаться документи, за якими не видно долі людей. Зате постать першого Президента України вивершуватиметься в історії.
Виступаючи на відкритті виставки, Леонід Кравчук зауважив, що щирість й теплота, які він відчуває в дні відзначення ювілею, перевершили всі його сподівання. Але, заявив він, розуміє, що в таких ситуаціях не обходиться без перебільшень. Найголовніше, вважає Леонід Кравчук, що була, є і буде Українська держава, без якої він не уявляє свого життя. Тут живуть, навчаються, працюють і лікуються його діти й онуки.
За словами політика, молоде покоління, яке піднялося в роки незалежності, поступово вичавлює з себе рабство. Тому суспільство стає іншим, змінюється.
Ювіляр поділився своїми думками про інститут Президентства в Україні. На його думку, нині можна ставити питання про парламентсько-президентську державу. Він вважає однією з переваг президентства можливість прийняття однією людиною історичних рішень. При цьому завважив, що в подібних випадках тривалий час не можна піддаватися сумнівам, щоб не скував страх. На його думку, так трапилося з підготовкою євроінтеграційної угоди.
— Не без підстав, — сказав Леонід Кравчук, — її підписання відтермінували.
І відразу провів аналогію. Якби перед підписанням у Біловезькій пущі історичної угоди йому подали аналітичний матеріал, що станеться з економікою України після розвалу СРСР, він перелякався б, сказав Леонід Кравчук. Тоді, зауважив, історія пішла б іншим шляхом, і хтозна, чи була б незалежна Україна.
— Вважаю, — підсумував він, — що за цих умов євроінтеграційну угоду я тепер не підписав би. Але Україна житиме в євроспільноті.