Президент Української аграрної 
конфедерації, голова Ради
підприємців при Кабміні України
Леонід КОЗАЧЕНКО
У наші вкрай важкі дні й тижні хочеться почути правду, хоч яка вона колюча, щодо того, як прямувати Україні далі, як втримати її економіку і не довести до зубожіння населення. Але головне, чого прагнули люди, що віддавали життя на Майдані, — чесної, непідкупної й справедливої влади, яку контролюватиме народ. У цьому і державі, і пересічним людям готовий надати допомогу бізнес. Свої роздуми щодо болючих проблем сьогодення нашої держави та радикально нових кроків їх вирішення кореспондентові «УК» висловив президент Української аграрної конфедерації, голова Ради підприємців при Кабміні України Леонід КОЗАЧЕНКО.
— Леоніде Петровичу, не хотілося б ставити таке страшне запитання, але живемо в дуже важкий для країни час. Якщо станеться найгірше з огляду на військові дії сусідньої держави, як функціонуватиме економіка України? Що потрібно робити і як діяти?
— Не хотів би говорити про те, як може жити країна в умовах воєнного стану, тому що в такій ситуації бізнес фактично не функціонує. А всі активи, які має країна, спрямовуються на те, щоб бути вільною, не окупованою. У таких умовах не може існувати і фінансово-банківська система. Тому сподіватимемося, що цього не трапиться.
— А що слід робити великому та середньому бізнесу країни, щоб втримати важкі політичні й економічні виклики сьогодення?
— Так, говорімо про те, як ми повинні діяти в умовах, коли маємо величезну напругу в суспільстві. Адже коли точаться розмови про те, потрібно чи не потрібно вводити воєнний стан у країні, бізнес почувається дуже недобре і невпевнено. Що ж нам робити?
Ми впевнені, що в такій ситуації потрібно заощаджувати. Говорити про те, що ми збільшуватимемо видатки на соціальний захист та нові соціальні проекти, що у нас з’являться нові робочі місця, не можна.
Я впевнений у тому, що це слід пояснити людям, і вони зрозуміють. Адже головне завдання сьогодення — збереження бізнесу, недопущення погіршення стану в економіці й дефолту. Ми ж прекрасно розуміємо, що в дефолтному стані відбувається колапс в усіх галузях економіки, і звичайно, починають танути заощадження населення.
Тому на сьогодні в таких складних умовах (важко наводити приклад інших держав, які переживали щось подібне, бо в Україні вони досить специфічні), враховуючи волю людей, які проявили мужність на Майдані і знайшли рецепт найбільшої проблеми — корупції, — головне завдання — посилення контролю громадянського суспільства за владою.
— У чому полягають ідеї громадського контролю за владою та принципи їх втілення в життя?
— Ми змусимо владу, щоб вона погодилася віддати великі повноваження такому контролю з числа представників громад, тоді можна ставити реальні завдання з подолання корупції.
Якщо нам це вдасться, то буде простіше говорити про фіскальну, монетарну політику, про вартість та доступність кредитування. Тоді ми обов’язково вестимемо більш розлогі бесіди з владою про радикальну зміну системи дерегуляції.
Коли не буде так багато регуляторних актів, які завжди були запорукою корумпованості, у нас мають відбутися структурні серйозні зміни в управлінні державою.
І буде передано більше повноважень у регіони, де місцева влада перебере на себе функцію контролю за такими органами, як міліція. Можливо, в регіонах також обиратимуть суддів.
— Леоніде Петровичу, а як ви вважаєте, чи можуть бути децентралізовані такі найбільш корумповані органи, як податкова адміністрація та митні служби? Чи можуть регіони отримати повне право вирішувати всі питання, притаманні цим відомствам, у себе на місцях?
— Податкові органи все-таки матимуть централізацію, а ось щодо митних, то було б доречно створити систему, подібну до тієї, яка існує в ЄС. Її ідея — це онлайн-реєстрація документів, які підтверджують вартість продукції, сплату податків, виробництво, реалізацію, перетин кордону. У такому разі радикально знімається проблематика митниці, яка у нас є одним з найкорумпованіших органів.
Коли ЄС звітує про обсяг експорту товарів та послуг в Україну і коли ми показуємо цифри щодо імпорту від статистичних органів нашої держави, у нас не збігаються величезні суми. Ідеться про те, що в окремі роки це може бути мільярд доларів, а буває, що й десятки мільярдів. Якщо ми подолаємо цю велику проблему, пов’язану з корупцією на митниці, то нас розумітимуть у цивілізованому світі — ми не матимемо жодного «сірого» та «чорного» імпорту.
Такі схеми нам слід використати не лише з країнами ЄС. Але там, де є авторитарні режими, існує інтерес не робити прозорими зовнішньоторговельні відносини. Звісно, таке зробити проблематично з РФ, іншими країнами СНД та африканськими державами. А ось з Китаєм, де таку роботу останніми роками ведуть досить успішно, Україна також може активно співпрацювати.
— Ми знаємо про те, що ви готуєте дуже великий форум за участі влади та бізнесу, що окреслить спільний план дій щодо подолання великих економічних труднощів, які склалися в країні, зокрема дуже важливе питання контролю громадськості над владою. Чи можна розказати більше про цей захід? Що ви особисто від нього чекаєте?
— Щоб змінити стосунки з владою, ми запропонували проведення національного бізнес-форуму, на якому будуть присутні представники підприємницьких кіл з усіх регіонів країни. Ми запросили на цей захід представників виконавчих органів центральної та місцевої влади.
На форумі ставимо суперважливе завдання сьогодення: механізм контролю громадянського суспільства над владою. Можливо, він буде тимчасовий або доти, доки докорінно не зміниться на краще стан речей, пов’язаний із корупцією. Там ми говоритимемо про реформи енергетичного, аграрного секторів, транспорту, комунікацій тощо.
Ключове завдання — боротьба з корупцією у програмі «100 днів». Ми вимагатимемо кожну декаду звітувати громадськості й у цьому братимуть активну участь представники Майдану.
Форум буде неодноразовим заходом. Так через 100 днів ми попросимо відзвітувати і законодавчу, і виконавчу гілки влади, що вони зробили для боротьби з корупцією.
— Чи буде створено нову Раду підприємців при Кабміні?
— Так, при Кабінеті Міністрів має бути створено нову Раду підприємців, яка матиме зовсім інші функції, очолюватиме її бізнес-омбудсман. Він повинен бути підзвітним не Кабміну, а бізнес-спільноті. Такі структури створюватимуться при міністерствах і відомствах та у регіональних органах. Вони матимуть право вето на окремі рішення влади.
Олег ГРОМОВ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Леонід КОЗАЧЕНКО. Народився у 1955 році на Київщині. 1977-го закінчив Українську сільгоспакадемію, а 1991-го — Всесоюзну академію зовнішньої торгівлі у Москві. З 1991 року — генеральний директор АТ «Украгробізнес». У 2001—2002 рр. — віце-прем’єр-міністр з аграрних питань, а в 2005—2006 рр. — радник Президента України. З весни 2010 року очолює Раду підприємців при Кабміні, президент Української аграрної конфедерації.