Усі шляхи ведуть до Кракова. Так можна перефразувати відомий вислів, щоб означити настрій, який запанує невдовзі у столиці Малопольщі. Із 21 червня по 2 липня 2023 року Краків прийматиме сім тисяч спортсменів із 50 країн, які змагатимуться за першість у 28 видах спорту. «Європейські ігри» — найбільший за останні три роки міжнародний спортивний захід в Європі, тож місто живе в передчутті цікавих подій і готується до зустрічі сотень тисяч візитерів із різних куточків світу.

Однак «Європейські ігри 2023» — не лише популяризація спортивних змагань, здорового способу життя, чесної гри і дружби. Це ще й чудова нагода відкрити для себе туристські, культурні принади краю. Сюди легко дістатися: транспортна комунікація на високому рівні. Тут є що побачити: Краків і Малопольща багаті туристичними атракціями, тож обрати маршрут зможе кожен залежно від намірів і вподобань. Порадимо кілька цікавих місць південної Польщі, де можна корисно і приємно організувати дозвілля, збагативши скарбничку вражень.

Замок Пєскова Скала: «маленький Вавель» на гірській вершині

За 25 кілометрів від Кракова розкинувся замок Пєскова Скала — один з найцікавіших прикладів польської архітектури епохи Відродження. І найкраще збережена пам’ятка на Шляху Орлиних Гнізд. Його легко завважити здалеку: поряд — 25-метрова скеля, відома як Палиця Геркулеса. Замок побудовано на вершині гори, із трьох боків він оточений прірвою, можливо, тому вцілів попри всі історичні перипетії.

Історики досі вагаються з визначенням точної дати спорудження замку, однак достеменно зараховують його появу до першої половини XIV століття. Саме тоді почалося втілення ідеї Казимира Великого — зведення ланцюга оборонних споруд, відомих нині як Шлях Орлиних Гнізд. Вони мали захищати торговельні шляхи із Кракова до Вроцлава.

Першим власником замку був польський шляхтич Пйотр Шафранець. Початковий склад його імені у старопольській вимові звучить як рieszko, а stein з німецької означає «скеля». Звідси, вважають дослідники, походить назва замку.

Замок будували як оборонний, тож про  його красу спершу особливо не дбали. Уже згодом власники додавали вишуканих елементів до архітектурного ансамблю. Довколишні пейзажі й мальовничість річки Пронднік оцінив наступний власник Станіслав Шафранець. За його розпорядженням у другій половині ХVI століття біля східної вежі збудували оглядову лоджію, з якої й нині розгортається чарівна панорама на долину з річкою і скелею Геркулеса. До речі, лоджія —  єдиний приклад такого типу архітектури в Польщі. Під нею росте чудовий італійський сад.

Затишний внутрішній двір з аркадами у стилі Ренесансу побудовано за взірцем Вавеля. Тут можна побачити гаргульї в образах тварин і людей, а в чотирьох великих залах замкового музею — експозиції картин, скульптур та меблів.

Одна з веж має нетиповий годинник — зі знаками зодіаку. Це вже привіт із ХХ століття, коли нова башта замінила стару, що завалилася. У 1960-х роках після ремонту в замку відкрили філію Державної художньої колекції на Вавелі, яка діє досі.

У замку зберігаються цінні цинкові саркофаги представників роду магнатів Сенявських. Їх вивезли сюди перед більшовицьким наступом 1920 року з костелу Святої Трійці Бережанського замку. Привертає увагу й каплиця святого Міхала, збудована 1655 року перед шведським наступом (відомим в історії як «Потоп»). Вона нагадує одну з каплиць на Вавелі.

Замок Пєскова Скала захоплює не лише краєвидами, які відкриваються з його оглядових майданчиків. Він зберігає багато загадкових історій, химерних переказів і легенд, якими охоче ділиться з гостями. Щоб дізнатися про них більше, варто замовити екскурсію із провідником.

Сплав Дунайцем: дика природа під спів флісаків

Південна Польща — це гори. А гори — це й річки, які можуть стати оригінальним провідником на туристських шляхах. Одна з них — Дунаєць, яка тече в Пенінах, перетинаючи найдавніший національний парк Польщі  Пенінський. Сплав Дунайцем на флісацькій тратві (плоту) — пригода, яку ви не можете пропустити. Це одна з найбільших туристичних  атракцій регіону і можливість ближче пізнати дику природу, яка майже не змінювалася впродовж століть. Подорож між скелястими вапняними утвореннями заворожує. Флісаки — вбрані в національні строї чоловіки — не тільки вправно керують плотами за допомогою спеціальних дерев’яних кийків, а й розповідають місцеві легенди та дотепні історії, знайомлячи туристів із найцікавішими місцями маршруту. Як гондольєри у Венеції, флісаки люблять супроводжувати подорож співом. Колоритні гуральські пісні — одна з фішок такої подорожі.

Тратву становлять п’ять вузьких колод завдовжки 6 метрів, перев’язаних спеціальною линвою. Завширшки пліт майже  2 метри і крім керманичів може вмістити 12 пасажирів.

Сплав Дунайцем на плотах із флісаками став туристичною атракцією ще на зламі ХІХ і ХХ століть, коли почали перевозити гостей зі Щавниці — курортного містечка південної Польщі. Нині подорож гірською річкою в Пенінах приваблює сотні тисяч туристів за рік.

Сплав починається на флісацькій пристані у Сромовце-Конти або в Сромовце-Нижні. На вибір туристів — дві траси: 18 кілометрів до Щавниці або 23 кілометри до Кростенка. Подорож триває дві — три години залежно від рівня води в річці.

Починаючись у квітні, флісацький сезон триває до кінця жовтня. 2018 року сплав річкою Дунаєць здобув сертифікат Польської туристичної організації як найкращий туристичний продукт. Організатор сплавів — Польське товариство пенінських флісаків.

Самостійний сплав Дунайцем на байдарці чи понтоні  потребує досвіду. Дунаєць має сім вигинів і норовливий характер, не варто його недооцінювати. Скажімо, перші 13 кілометрів річка тече під кутом 12 градусів, тож потрібно пильнувати за небезпечними кам’яними порогами і змагатися із бурхливою течією.

Величка: підземний роман із сіллю

Чи знаєте, що у стародавніх польських землях сіль використовували як платіжний засіб? І що в підземних гротах можна грати у футбол, слухати концерт симфонічної музики і навіть узяти шлюб у капличці із солі? Багато цікавих фактів соляної історії відкриються у Величці — містечку неподалік Кракова, добре знаного на туристичній карті Польщі.

Об’єкт світової спадщини ЮНЕСКО копальня солі Величка приваблює мандрівників з усього світу. Тут ви можете ознайомитися з одним з найдавніших центрів розроблення кам’яної солі в Європі.

Найцінніший раритет з історії копалень у Величці — документально зафіксований привілей, який надав король Казимир 1044 року, magnum sal alias Wieliczka. У перекладі це означало «велика сіль», і в історичному аспекті Величка була справді великою, забезпечуючи багатство країни ще з часів середньовіччя.

Експлуатація родовищ кам’яної солі тривала понад 700 років, тож тут утворилася розгалужена система підземних тунелів, що простягається на майже 300 кілометрів і має дев’ять рівнів. Туристичний маршрут охоплює три з половиною кілометри виробленою поверхнею копальні. Рухаючись ним, можете милуватися дивовижними казковими скульптурами. Гірники копальні залишили численні сліди художньої майстерності у вигляді скульптур і барельєфів. Підземні озера відсвічують водою дивовижного кольору.

Туристи пробують Величку на смак. Це один з кумедних ритуалів: лизнути стіну, що іскриться сіллю. І хоч би стільки від таких витівок застерігали провідники, декому важко приборкати в собі велику дитину. Після кількагодинної екскурсії на глибині 125 метрів тут можна перепочити, випити чогось зігрівального, обрати сувенір у крамниці копальні.

Варто зазирнути до музею Краківських соляних копалень з унікальними експонатами, з-поміж яких машини й устаткування для вертикального і горизонтального транспортування (таких уже немає на європейському континенті), а також вироби художнього рукоділля, пов’язані з минулим соляних родовищ.

А що в погрібку?

Польське вино. Ви чули про таке? Саме на цих землях розпочалася історія виноробства в Польщі. Бажаєте скуштувати польської винної історії,  вирушайте в подорож Малопольським винним маршрутом. Він веде через 35 виноградників, і ця енотуристська пригода — унікальна нагода ближче ознайомитися з культурними пам’ятками регіону та його природою. Дегустація у винних погрібках поєднується з відвідинами дивовижного скам’янілого міста та природничого музею в Ценжковіце, Рижновського озера, садиби Падеревського у Консьній-Дольній та Бобової — міста, відомого унікальними мереживами. Каскад незабутніх вражень залишать по собі відвідини Ойцовського національного парку, Блендовської пустелі і, звісно ж, міста Тарнова — перлини Ренесансу.

А в самому Кракові маєте нагоду посмакувати вином із виноградників господарства «Срібна гора». Вони стеляться біля монастиря камедулів на Бєлянах, і звідти можна милуватися мальовничим краєвидом на річку Вісла та монастир бенедиктинців у Тинці.   

 

Більше інформації про туристичні маршрути й атракційні місця Польщі зможете почерпнути на сторінці https://www.polscha.travel

Юлія КОСИНСЬКА,
для «Урядового кур’єра»