В Україні рейдерство з’явилося ще в буремні 1990-ті. На жаль, побороти це явище не вдалось і досі. Адже завжди з’являється хтось ласий до чужого майна. У результаті реформи реєстраційної служби, яка стартувала 1 січня цього року, Міністерство юстиції передало функцію реєстрації нотаріусам, райдержадміністраціям і суб’єктам акредитації. Так, кількість державних реєстраторів збільшилася з 2 до 10 тисяч осіб. Завдяки цьому вдалося зменшити кількість рейдерських захоплень утричі. Проте щоб побороти цю проблему раз і назавжди, чиновники пропонують ввести кримінальну відповідальність для так званих чорних реєстраторів і нотаріусів.
Законодавча невизначеність
Було ваше — стало наше. Хоч як прикро, цей вислів вельми актуальний для українського бізнесу і суспільства, одна з головних проблем якого — рейдерство. Це явище заважає інвесторам вкладати в Україну гроші. Страждають від нього і звичайні громадяни, в яких буквально за одну ніч «зникають» права власності на нерухомість.
Нещодавно Український інститут дослідження екстремізму провів дослідження стосовно фактів рейдерства в Україні за роки незалежності й виокремив три етапи його становлення. «Перший етап — рейдерство під час приватизації державної власності в 1991—1999 роках, — розповідає експерт Українського інституту дослідження екстремізму Руслан Старовойтенко. — У цей час по-більшовицьки ставили завдання перевести всю державну власність у приватну, але тоді діяла абсолютно не правова система захисту цієї власності. А тему рейдерства ЗМІ не висвітлювали. В новинах лунали лише повідомлення про кримінальні розбори. Другий етап припадає на 2000—2004 роки. І третій — 2005—2006 рік. Саме тоді відбулося найбільше рейдерських атак».
Сприяють у цьому рейдерам так звані чорні нотаріуси й реєстратори. На жаль, у таких випадках довести право власності справжньому господареві нелегко. Проте, як свідчить практика останнього часу, можливо. «Якщо 2015-го відбулося 3 тисячі рейдерських захоплень, із яких 2700 — успішні, то цього року їх утричі менше, — наголошує заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Павло Мороз. — Такі цифри стали можливими зокрема й завдяки тому, що з початку цього року почала працювати комісія, створена при нашому міністерстві, з розгляду скарг на дії державних реєстраторів. Завдяки її роботі приблизно 60% рейдерських захоплень не відбулось і було врятовано бізнес та майно наших громадян».
Одна з причин зменшення кількості рейдерських захоплень цього року — можливість Мін’юсту впливати на «чорного» державного реєстратора чи нотаріуса. Ідеться про анулювання доступу до державного реєстру прав, нерухомості й бізнесу. Проте це можна зробити лише тоді, коли до спецкомісії надійде скарга на дії конкретного реєстратора. А якщо вона не надійде? Але ж нечесного фахівця потрібно покарати. І це має бути не просто блокування чи анулювання доступу до реєстру, а такого фахівця потрібно спровадити у в’язницю.
Звісно, коли в людини забирають квартиру чи бізнес, вона передовсім звертається в Національну поліцію. Проте експерти радять паралельно подавати заяву в Мін’юст, а саме — в спеціальну комісію, яка розглядає скарги на дії реєстраторів. «У повсякденній правоохоронній діяльності ми стикаємося з таким явищем, як рейдерство, — каже заступник начальника Головного слідчого управління Нацполіції Руслан Дударець. — Однак законодавчо це поняття не визначене. У чинному Кримінальному кодексі є статті, які лише деякою мірою охоплюють склад такого правопорушення, як рейдерські захоплення. Основна ж стаття Кримінального кодексу, в якій прописано кримінальну відповідальність за протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації, — 206. В Україні рейдерські захоплення здебільшого супроводжуються силовими атаками на підприємства, коли заподіяно тілесних ушкоджень його працівникам чи керівництву. У таких ситуаціях шахраї маніпулюють із правовстановлюючими документами — такими, як рішення зборів засновників, часто підробляють судові рішення тощо. Та цього року справді кількість рейдерських захоплень істотно зменшилася».
Пріоритет попереднього власника
Щоб рейдер відповів за свої дії, Мін’юст ініціює законопроект, який посилюватиме кримінальну відповідальність державних реєстраторів і нотаріусів. Триває дискусія щодо того, якою саме має бути кримінальна відповідальність. Також планують запровадити кримінальну відповідальність і для заявників.
У Мін’юсті планують запровадити механізм, який дозволяв би державним реєстраторам чи нотаріусам звертатися до нього по допомогу. Тобто якщо фахівець не впевнений у законності наданого заявником пакета документів чи в нього є сумніви щодо проведення цієї реєстраційної дії, тоді він зможе звернутися до департаменту державної реєстрації, щоб отримати підтвердження, що цю реєстраційну дію можна проводити. Фахівці органів Мін’юсту перевірять достовірність поданих документів і звірять з реєстром, переконаються, що заявник законний, а пакет документів нормальний. І лише після такої ретельної перевірки дадуть зелене світло для проведення цієї реєстраційної дії. Звісно, якщо реєстраційну дію буде проведено так, то її оскаржити буде складно. У разі корпоративного спору його можна буде вирішити лише в судовому порядку. Цей захід запроваджено, щоб не допустити помилки реєстратора.
«Переконаний, що після того, як парламент проголосує за ці зміни, кількість рейдерських захоплень зменшиться вп’ятеро, — додає Павло Мороз. — Державні реєстратори вже побоюються скоювати злочини, адже розуміють, що з введенням кримінальної відповідальності їм не вдасться уникнути покарання за свої дії».
Заступник міністра юстиції Гія Гецадзе переконаний, що побороти рейдерство неможливо без підтримки правоохоронної та судової систем. Тому реформувати останню необхідно якнайшвидше.
Представник Американської торговельно-промислової палати Тетяна Печончик зазначила, що останніми місяцями внаслідок кількох атак на компанії питання рейдерства набуло широкого розголосу. «Це негативно впливає на імідж нашої держави, проте надало поштовх для розроблення інструментів посилення боротьби з цим негативним явищем, — зазначила експерт. — На нашу думку, запровадження кримінальної відповідальності щодо залучених до рейдерської атаки — позитивний крок. З іншого боку, є необхідність вносити зміни і до корпоративного законодавства. У цьому разі важлива координація дій».
Представник Американсько-української ділової ради Михайло Даценко наголосив, що бізнес відчуває серйозні кроки українського уряду в боротьбі із захопленням майна. Однак, за його словами, в багатьох ситуаціях нові державні реєстратори вчиняють порушення через незнання тих чи інших норм. «Міжнародні інституції могли б долучитися до навчання нових реєстраторів так само, як і представників поліції. Варто провести тренінги, де реєстраторам, працівникам поліції роз’яснили б правильний алгоритм дій у тих чи інших ситуаціях».
Насамкінець дехто з експертів висловився за введення правила пріоритету попереднього власника. Адже доки тривають з’ясування, що і до чого, справжній господар втрачає час і гроші.
До речі. Нещодавно відбулося засідання робочої групи щодо внесення змін до профільного законодавства у сфері реєстрації бізнесу та нерухомості. У результаті обговорення до законопроекту буде внесено зміни, які запобігатимуть рейдерству, а саме:
♦ посилиться кримінальна та адміністративна відповідальність заявника, реєстратора та зацікавленої у вчиненні незаконної дії особи;
♦ електронний цифровий підпис надаватимуть виключно за особистої присутності тих, хто має підписувати документи, зокрема посадових осіб підприємств. Так запобігатимуть випадкам, коли сторонні люди отримували електронний підпис без відома директорів та головних бухгалтерів і в подальшому використовували його для позбавлення бізнесу накопиченого податкового кредиту, відшкодування ПДВ й несанкціонованого перерахування коштів;
♦ ускладнюється процедура відкриття нового розділу в реєстрі нерухомості та унеможливлюється існування паралельно двох розділів у реєстрі;
♦ доки не буде забезпечено інтегрованість реєстрів, реєстраторів зобов’яжуть перевіряти судові рішення у відповідному реєстрі;
♦ з’явиться зобов’язання нотаріально посвідчувати підписи голови, секретаря або учасників зборів на протоколі та на установчих документах після внесення змін;
♦ термін подання скарги до комісії з розгляду скарг на дії державних реєстраторів, створеній при Мін’юсті, подовжено з 30 до 60 днів;
♦ нотаріусам надано доступ до реєстру актів цивільного стану громадян у режимі read only.