Знаєте, що спільного в дегустаторів усіх мастей? Вони не курять! І дегустатори страв, і вина, і «дегустатори» парфумів. І навіть — дегустатори цигарок! Воно й не дивно: куріння убиває смакові рецептори, псує нюх, викликає надмірне слиновиділення, провокує гастрит та виразку шлунка. Який же з курця експерт смаків та ароматів? Ніякий! Та й у того, хто сам не курить, але дихає чужим димом, теж усі органи чуття потихеньку відмовляють.

З огляду на ці факти дуже логічною видається повна заборона на куріння у кафе, барах та ресторанах, яка почала діяти з 16 грудня минулого року. Тепер у гурманів є всі шанси по-справжньому насолодитися смаком їжі.

Не всі, щоправда, оцінили таку нагоду. Деякі журналісти наче показилися: «Курців виганяють з ресторанів», «Права любителів тютюну порушують» і т.п. Щодо першого — то це просто підла брехня. Ніхто нікого нікуди не виганяє. Курець ти чи ні — сиди собі, їж спокійно, пий, насолоджуйся музикою. Просто коли бажання отримати чергову дозу нікотину стає непереборним — вийди на вулицю, а тоді знову повертайся до затишного залу. Або дочекайтеся літа: на літніх майданчиках диміти поки що, на мій превеликий жаль, дозволено.

А щодо другого, то про які це права йдеться? Про право труїти інших? А як же моє право дихати чистим, бездимним повітрям? А право офіціантів, барменів, сомельє, метрдотелів на здорові умови праці? Чому про них — нічичирк?

Позитивні результати «бездимного» закону, який набрав чинності 16 грудня 2012 року, уже відчули тисячі працівників закладів ресторанного господарства, які тепер працюють у бездимних приміщеннях та, відповідно, безпечних для здоров’я умовах. Про це, наприклад, зауважує голова Київської асоціації офіціантів Олег Оникієнко.

Згоден з Олегом і Сашко, працівник нічного клубу «Магнат» із міста Рівного: «В нашому нічному клубі раніше дуже курили. Приходиш на роботу, спускаєшся вниз — і всюди дим. До кінця зміни голова — як казан. Тепер працювати стало відчутно легше». Діджей Максим Яман із Донецька: «Нарешті, повертаючись додому з роботи, почуваєш себе людиною, а не переносником тютюнових смердючок. Заборону куріння в громадських місцях підтримую на 100%!»

За даними Коаліції «За вільну від тютюнового диму Україну», «бездимний» закон заклади громадського харчування виконують майже на 99%. Із 500 перевірених по всій країні активістами коаліції закладів ресторанного господарства у перший тиждень дії закону лише в сімох було виявлено порушення.

«А як же бізнес? — спитаєте ви, — як же прибутки? Чи не впадуть?» У 2009 році Міжнародне агентство з питань вивчення проблем раку проаналізувало 165 досліджень, які стосувалися економічних наслідків боротьби з тютюновою епідемією. Агентство дійшло висновку, що «законодавчі заходи з обмеження куріння не шкодять діяльності ресторанів, барів та організацій, що обслуговують туристів». При цьому багато досліджень продемонстрували навіть певний позитивний економічний ефект від таких законодавчих заходів.

Більшість європейських країн повністю відмовилася від куріння в приміщеннях ресторанів, кафе та барів: Ірландія, Велика Британія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Ісландія, Естонія, Латвія, Литва, Бельгія, Франція, Іспанія, Кіпр, Угорщина, Мальта, Македонія, Словенія, Італія, Туреччина, Болгарія.

Чи хотіли українці долучитися до цього клубу здоров’я? Так, безсумнівно. Дослідження, проведене Київським міжнародним інститутом соціології 2011 року, показало, що 84% українців підтримують ідею закону, що повністю забороняє курити всередині більшості громадських приміщень, включно з усіма робочими місцями, житловими будинками, офісами, ресторанами та барами. Це я пишу для тих законотворців, які під лозунгами «відновлення справедливості» та «прав курців» уже заявляють про бажання знову повісити тютюновий дим над нашими головами. Народ, як бачите, цю ідею не підтримує. Тож подумайте про свою політичну репутацію, панове.